Ухвала Велика Палата ВС № 990/39/23

УХВАЛА 14 листопада 2024 року м. Київ Справа № 990/39/23 Провадження № 11-153заі24 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідачки Усенко Є. А., суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про призначення експертизи у справі № 990/39/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України, у якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства; - зобов`язати Президента України розглянути звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства. Касаційний адміністративний суд рішенням від 18.06.2024 відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із цим рішенням, позивач оскаржив його до Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.08.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024, а ухвалою від 12.09.2024 призначила справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні). До Великої Палати Верховного Суду надійшли клопотання ОСОБА_1 , зокрема про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/15494/22. Підстави для зупинення провадження у справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), пунктом 3 частини першої якої передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 236 КАС, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, по-перше, чи існує зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; і, по-друге, чи обумовлює такий зв`язок неможливість розгляду справи до вирішення іншої, пов`язаної, справи. При цьому неможливість розгляду справи до вирішення іншої повинна бути об`єктивною, тобто полягати в тому, що встановлення обставин у справі та її вирішення неможливі до встановлення обставин у рішенні суду в іншій справі або ж залежить від результату вирішення іншої справи. Підставою для зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані (встановлені) у цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Відповідно до тексту ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 у справі № 640/15494/22 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, в якій просив визнати незаконними дії Комісії при Президентові України з питань громадянства щодо вимоги надати актуальну документально підтверджену інформацію щодо законних джерел існування (працевлаштування) та освіти. Позивач у клопотанні про зупинення провадження у справі посилається на подання ним заяви про уточнення позовних вимог у справі № 640/15494/22 без зазначення, однак, які саме його позовні вимоги наразі є предметом судового розгляду у зазначеній справі. В Єдиному державному реєстрі судових рішень немає судових рішень у справі № 640/15494/22 щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог. ОСОБА_1 у клопотанні про зупинення провадження у справі не наводить доводів щодо обставин (фактів), які підлягають встановленню у справі № 640/15494/22 та без яких об`єктивно неможливий розгляд цієї справи (справи № 990/39/23). Зміст клопотання фактично зводиться до викладення позивачем доводів про його незгоду з висновком Касаційного адміністративного суду в рішенні від 18.06.2024 щодо встановлення факту скасування наданого йому дозволу на імміграцію в Україну від 15.05.2017 та посвідки на постійне проживання в Україні від 13.06.2017 органом Державної міграційної служби (як вказує позивач, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 440/4122/23 визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби в Полтавській області від 16.03.2023 № 7 про скасування зазначених дозволу та посвідки) та факту, що на розгляді Президента України немає подання Комісії з питань громадянства щодо надання йому (Баї Міладу Хушангу) громадянства України. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи інформацію щодо предмета та підстав позову у справі № 640/15494/22, яка є в її розпорядженні, та зміст клопотання ОСОБА_1 , висновує про відсутність підстав для зупинення провадження у справі. Позивач подав також клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Представництва Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) в Україні. Обґрунтовуючи підставу для залучення третьої особи (Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), Баї Мілад Хушанг посилається, зокрема, на те, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся (за результатами розгляду його (позивача) звернень) з поданням до Офісу Президента України, в якому просив вжити заходи щодо поновлення його (позивача) прав і свобод у частині набуття ним громадянства України [позивач до клопотання додав світлокопію подання Уповноваженого Верховного Ради України з прав людини, в якому зазначено дату «20.10.2022»]. На думку позивача, рішення у цій справі може вплинути на правомочність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Що ж до Представництва ООН в Україні, яке ОСОБА_1 також просить залучити до участі у справі, то це клопотання позивач обґрунтовує доводом, що Україна є однією з держав-засновниць ООН і державою-членом цієї організації. Оскільки, як вказує позивач, Україна, ратифікувавши Статут ООН, взяла на себе зобов`язання, зокрема, в частині дотримання прав і свобод людини і громадянина та заборони дискримінації, на його думку, рішення у цій справі може вплинути на правомочність Представництва ООН в Україні. Крім того, позивач просить залучити до участі у справі третьою особою на його стороні Представництво Європейського Союзу в Україні, посилаючись на порушення державою Україна в особі Президента України положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про заборону дискримінації) та Європейської конвенції про громадянство (про спрощення державою-учасницею Конвенції процедур набуття громадянства особами, які перебувають у шлюбі з її громадянами; про розумні строки щодо розгляду заяв стосовно громадянства). Частиною другою статті 49 КАС визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС. Зокрема, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, четверта зазначеної статті). Відповідно до положень частини першої статті 310 КАС апеляційний розгляд справи здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених главою І розділу ІІІ цього Кодексу. Норми КАС не встановлюють повноважень суду щодо зміни складу учасників справи, зокрема щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в апеляційному провадженні, що логічно пов`язано з межами апеляційного перегляду справи, різним обсягом прав учасників справи на стадіях розгляду справи та апеляційного перегляду справи, правом на апеляційне оскарження судового рішення. З огляду на зазначене правових підстав для задоволення клопотань позивача про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представництва ООН в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача немає. У клопотанні про призначення експертизи у справі ОСОБА_1 стверджує, що став жертвою дискримінації внаслідок неоднакового підходу Президента України щодо розгляду його документів про прийняття до громадянства України, у порівнянні з іншими особами, які звернулися з такого ж питання пізніше, однак щодо яких вже видані відповідні укази. Проведення експертизи позивач просить доручити Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, якому як експерту поставити запитання: «Чи містяться в діях (бездіяльності) відповідача ознаки підбурювання до дискримінації (прямої чи непрямої) за ознаками раси, національності, політичних поглядів у період з 20.05.2021 по 06.03.2023?». ОСОБА_1 вважає, що висновок, який, на його думку, має надати Уповноважений Верховний Ради України з прав людини, буде належним доказом обставин, що свідчать про протиправну бездіяльність Президента України щодо прийняття його (позивача) до громадянства України. Відповідно до частини першої статті 102 КАС суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина друга статті 101 КАС). За визначенням статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Оцінку ситуації на предмет ознак дискримінації суд здійснює на підставі встановлених обставин справи в контексті обсягу прав (свобод), за захистом яких звернулася особа, яка стверджує про прояв суб`єктом владних повноважень щодо неї дискримінації. Така оцінка не вимагає спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Відтак підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі немає. ОСОБА_1 , крім того, подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції за його участю. На обґрунтування цього клопотання позивач посилається на передбачене статтею 44 КАС право учасників справи надавати пояснення суду, наводити свої міркування, а також на те, що розгляд справи має для нього важливе значення. У зв`язку із цим зазначає, що має бажання надати усні пояснення, а також докази задля повного та всебічного встановлення обставин справи, що забезпечило б йому право бути почутим судом. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12.09.2024, керуючись нормою частини третьої статті 311 КАС [ця норма передбачає можливість апеляційного розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін] та врахувавши характер спірних правовідносин і предмет доказування у цій справі, призначила розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами (без виклику учасників справи та проведення судового засідання). Позивач, заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, так само як і в попередніх своїх клопотаннях про це (у задоволенні таких клопотань ОСОБА_1 Велика Палата Верховного Суду відмовила ухвалами від 12.09.2024 та від 26.09.2024), не наводить доводів щодо наявності обставин, які роблять неможливим апеляційний розгляд справи без участі сторін. Позивач не зазначає таких обставин, а, посилаючись на необхідність проведення судового засідання у справі задля надання йому можливості надати докази у справі, не вказує, які нові докази та для підтвердження яких обставин бажає надати, не зазначає причину, через яку докази не були подані до суду першої інстанції. Керуючись статтями 49, 195, 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, про призначення експертизи та про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідачка Є. А. Усенко Судді:О. О. БанаськоМ. В. Мазур О. Л. БулейкоС. Ю. Мартєв Ю. Л. ВласовК. М. Пільков І. А. ВоробйоваО. В. Ступак М. І. ГрицівІ. В. Ткач Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич І. В. ЖелєзнийН. В. Шевцова