Постанова 4807 № 335/9013/21

Дата документу 12.11.2024 Справа № 335/9013/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 335/9013/21 Головуючий у 1 інстанції: Макаров В.О. № 22-ц/807/1671/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуюча Кочеткова І.В. суддів: Гончар М.С., Трофимової Д.А., секретар Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Плецької Юлії Вікторівни на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 грудня 2021 року, ВСТАНОВИВ В серпні 2021 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у період часу з 23 год. 55 хв. 01.06.2020 року до 03 год. 36 хв. 02.06.2020 року на підставі Розпорядження № 005/134 від 01.06.2020 року в Київському відділенні № 5 AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» було проведено планову ревізію готівкових коштів та інших цінностей, які знаходяться в операційній касі, сховищі відділення та обліковуються на балансових і позабалансових рахунках, в результаті чого виявлено недостачу готівки в сумі 1 435 748,00 грн. (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот сорок вісім грн. 00 коп.) За результатами ревізії складено Акт ревізії цінностей операційної каси, що знаходиться у Київському відділенні АДРЕСА_1 , в присутності Відповідальних осіб сховища: Башинська С.В. - Директор Київського відділення № 5; Шулькевич О.М. - Старший касир-опереціаніст Київського відділення №

5. Відповідно до проведеної ревізії готівкових коштів в національній валюті виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, в розмірі 1 435 748,00 грн. (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот сорок вісім грн. 00 коп.). Акт ревізії підписано керівником та членами комісії, а також відповідальними особами сховища. Як вказано у позовній заяві, Банком встановлено, що у першій половині робочого дня 01.06.2020 року на телефон Київського відділення № 5 зателефонував невідомий (надалі - невстановлена особа), представившись співробітником підрозділу IT-підтримки Банку і назвавши прізвище одного зі співробітників Банку він проінформував, що йому необхідно здійснити тестування програмного забезпечення (далі - ПЗ) за допомогою касира відділення. Дзвінок було переведено на старшого касира-операціоніста Шулькевич О.М . При спілкуванні касир почала отримувати від невстановленої особи вказівки про перехід системи платежів по обслуговуванню карток «Монобанк» у «тестовий режим». Набравши повідомлену комбінацію клавіш невстановлена особа запевнила касира, що ПЗ перебуває у тестовому режимі (чого в реальності не відбувалось). Після проведених дій касир почав набирати в ПЗ цифри (номера платіжних карток), що диктувались невстановленою особою, та вводити суми транзакцій, що повідомлялись також невстановленою особою. При цьому, номера платіжних карток зазначались невстановленою особою як «номер тесту», а суми транзакцій як «код тесту». При виконанні вказівок невстановленої особи неодноразово відбувались технічні збої. Таким чином, протягом робочого дня 01.06.2020 року внаслідок ймовірних шахрайських дій з боку невстановленої особи та неправомірних дій старшого касира- операціоніста Шулькевич О.М. було проведено 30 некоректних (помилкових) операцій на поповнення карткових рахунків клієнтів «Монобанк» на загальну суму 1 435 748,00 грн. (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот сорок вісім грн.00 коп.). Відповідно до програмно-технічних комплексів AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» 01.06.2020 року в період часу з 13:23 год. до 17:43 год. старшим касиром-операціонистом Шулькевич О.М. у наслідок ймовірних шахрайських дій невстановленої особи/осіб були здійснені операції з переведення коштів на рахунки клієнтів використовуючи номери платіжних засобів (номери платіжних карток), серед яких номер платіжної картки ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно отримав на поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 96 200,00 грн. (платіжна картка № НОМЕР_2 ). 01.06.2020 року до Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві представником позивача було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення невстановленою особою, за результатами розгляду якої 02.06.2020 року відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100010003259. При цьому, позивач зазначає, що поточний рахунок № НОМЕР_1 (платіжний засіб - картка № 5375411500105403), на який 01.06.2020 року були безпідставно зараховані кошти у загальному розмірі 96 200,00 (дев`яносто шість тисяч двісті) грн., належить відповідачу - ОСОБА_1 . Зі змісту Виписки про рух коштів по рахунку у відповідності вбачається підтвердження операцій з перерахування грошових коштів 01.06.2020 року з рахунку AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_3 (транзитний рахунок Банку за операціями з платіжними картками) на рахунок відповідача № НОМЕР_1 (поточний рахунок, відкритий в АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» із можливістю розпорядження коштами за допомогою платіжного засобу - картки). Позивач зазначає, що внаслідок неналежного переказу на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 96 200,00 грн., які останній набув без достатньої правової підстави. Загальна сума складається із таких платежів: 01.06.2020 року - 47 200,00 грн.; 01.06.2020 року - 49 000,00 грн. Разом із тим, позивач вказує на те, що відповідач у справі ОСОБА_1 є клієнтом Банку та, що 06.07.2018 року він підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг за проектом «monobank». Позивач вказує на те, що зі змісту умов Договору про надання банківських послуг із переліку послуг, які надаються клієнту, не вбачається така послуга як «поповнення рахунку через касу» без попереднього внесення коштів в касу самим клієнтом або іншою особою за дорученням клієнта. Отже, тільки у випадку якщо клієнт самостійно вносить грошові кошти в касу для поповнення рахунку, у подальшому такі кошти розміщуються на транзитному рахунку Банку із якого в свою чергу відбувається перерахування коштів на поточний рахунок клієнта. Таким чином у випадку із клієнтом виключається договірний характер спірних правовідносин, оскільки вчиненню дій співробітника Банка при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок відповідача сприяли вказівки невстановленою особою, щодо дій якої Банком подано заяву про вчинення злочину. Позивач вказує і на те, що відповідач, станом на день подання позовної заяви, не повернув безпідставно отримані від позивача грошові кошти. Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, що виник між сторонами, на адресу відповідача Банком 31.07.2020 року направлялася вимога від 27.07.2020 року № 2071-юд про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 99 900,00 грн. Але така вимога залишилась без виконання. Посилаючись на вищезазначене, Банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 96 200,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 грудня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 96 200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі адвоката Плецької Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без задоволення. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 квітні 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_4 та призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені такі питання на вирішення якої поставити такі питання: 1.Чи було здійснене 1-2 червня 2020 року перерахування грошових коштів Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» на картковий рахунок ОСОБА_1 № 26205306250569 ? 2.Якщо так, то в якій сумі та на підставі чого була здійснена така операція? 3.Яким чином була відображена у бухгалтерських документах зазначена фінансова операція з перерахунку грошових коштів, чи зазначена причина та умови перерахування? 4.Яким чином були зараховані на зазначений картковий рахунок відповідача грошові кошти 1-2 червня 2020 року ( внесення через касу банку, перерахування з рахунків інших осіб), з якого рахунку та на якій підставі було здійснене таке перерахування. Матеріали цивільної справи направлено експертам. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача. 06 червня 2023 року з експертної установи на адресу суду надійшов рахунок на оплату проведення експертизи, який того ж дня був надісланий апелянту для виконання. 26 липня 2023 року матеріали цивільної справи повернулися до апеляційного суду, оскільки оплата за проведення експертизи не здійснена. Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 грудня 2021 року по цій справі залишити без змін. Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд, скасовуючи постанову Запорізького апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, зазначив, що апеляційний суд не звернув уваги на доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, що відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , який утримується в Запорізькому слідчому ізоляторі у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за ст.ст.115 ч.2, 187, 396 ч.1КК України і обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не з`явився. За клопотанням відповідача від 06 листопад 2024 року доручено ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» забезпечити технічну можливість проведення дистанційного судового засідання 12 листопада 2024 року о 13-00 за участі ОСОБА_1 . 12 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без нього за участі його представника адвоката Чесняка Ф.Ф. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, доводи адвоката Чесняка Ф.Ф., який підтримав апеляційну скаргу і просив про її задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем доведено обставини, з якими закон пов`язує можливість стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів та що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки з наданих до суду матеріалів вбачається доведений факт, що за рахунок позивача, без будь-якої правової підстави, відповідачем ОСОБА_1 було набуте майно у вигляді грошових коштів в розмірі 96 200,00 грн., про що суду були надані належні та допустимі докази. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що 06.07.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг за проектом «Monobank» Акціонерного товариства «Універсал Банк» (т. 1 а.с. 11). Згідно з актом ревізії цінностей операційної каси від 01 червня 2020 року, складеного комісією у складі провідних фахівців з обслуговування бізнес-клієнтів Київського відділення №5 виявлено нестачу готівкових коштів в Національній валюті України - гривні , в розмірі 1435748,00 грн., видатковий касовий ордер №TR15340037.1583.9234 від 01.06.2020 року (т.1 а.с. 15-17). 02 червня 2020 року розпорядженням №15-р «Про проведення службового розслідування» з метою встановлення причин і умов, що призвели до настання вказаної події, а також причетних до неї осіб, зобов`язано провести службове розслідування (т.1 а.с. 20). За результатами проведеного службового розслідування 30 червня 2020 року складено Акт та встановлено, що 01 червня 2020 року проведено 30 помилкових операцій на поповнення карткових рахунків клієнтів «Monobank» на загальну суму 1435748,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером №TR15340037.1583.9234 від 01 червня 2020 року. Недостача готівкових коштів в касі Київського відділення №5 в сумі 1435748 (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот сорок вісім) гривень виникла внаслідок шахрайських дій невідомої особи, які були реалізовані з причини допущених грубих порушень ВНД та посадових інструкцій старшим касиром-операціоністом Шулькевич О.М. та Директором Київського відділення №5 Акціонерного товариства «Універсал Банк» Башинською С.В. (т.1 а.с. 21-25). 01.06.2021 року до Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві представником позивача було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення невстановленою особою, за результатами розгляду якої 02.06.2020 року відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100010003259 (т.1 а.с. 26). У виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_5 міститься інформація про те, що 01.06.2020 на вказаний рахунок були зараховані кошти в сумі 47 200, 00 грн. (поповнення рахунку через Касу Універсал Банку) та в сумі 49 000, 00 грн. (поповнення рахунку через Касу Універсал Банку) (т.1 а.с. 27). 31.07.2020 Банк звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів (т.1 а.с. 12-13). Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19). Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте. Вирішуючи питання про застосування/незастосування статей 1212, 1213 ЦК України, суд має встановити, зокрема, наявність/відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за результатами дослідження на підставі належних та допустимих доказів у справі, та встановити безпосередньо сам факт набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача. Як видно з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Універсал Банк». Згідно з Актом за результатами службового розслідування від 30.06.2020, відповідно до програмно-технічних комплексів AT «Універсал Банк» 01.06.2020 в період часу з 13:23 год. до 17:43 год. старшим касиром-операціонистом Шулькевич О.М. у наслідок ймовірних шахрайських дій невстановленої особи/осіб були здійснені операції з переведення коштів на рахунки клієнтів використовуючи номери платіжних засобів (номери платіжних карток). 01 червня 2020 року проведено 30 помилкових операцій на поповнення карткових рахунків клієнтів «Monobank» на загальну суму 1435748,00 грн., зокрема, на картку № НОМЕР_2 було здійснено поповнення на суму 49 000, 00 грн. та 47 200, 00 грн., у загальному розмірі 96 200,00 грн. Як зазначалось, у виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 міститься інформація про те, що 01.06.2020 на вказаний рахунок були зараховані кошти в сумі 47 200, 00 грн. (поповнення рахунку через Касу Універсал Банку) та в сумі 49 000, 00 грн. (поповнення рахунку через Касу Універсал Банку) (т.1 а.с. 27). Згідно з довідкою від 20.09.2022, виданою АТ «Універсал Банк», відповідно до Анкети-заяви до договору по надання банківських послуг від 06.07.2018 року, ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_4 та спеціальний платіжний засіб - банківську карту до нього № НОМЕР_2 (т.1 а.с. 186). Також згідно з довідкою про наявність рахунку від 20.09.2022, клієнту ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_4 ), тип рахунку - біла картка, статус картки - активна (т.1 а.с. 190). Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що поточний рахунок № НОМЕР_1 з карткою № НОМЕР_2 , на який 01.06.2020 року були безпідставно зараховані кошти у загальному розмірі 96 200,00 грн., належить відповідачу - ОСОБА_1 . Твердження відповідача про те, що вказані грошові кошти є його особистою власністю не підтвердженні належними та допустимими доказами. Відповідно до ч.1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б дозволяли зробити висновок, що грошові кошти в розмірі 96 200,00 грн. були внесені особисто відповідачем через касу банку. Крім того, під час першого апеляційного розгляду цієї справи, за клопотанням відповідача судом була призначена економічна експертиза з огляду на те, що останній заперечував доводи позивача щодо підстав та порядку зарахування грошових коштів на його карту. Натомість, така експертиза не була проведена через неоплату послуг експерта. Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Отже, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено обставини, з якими закон пов`язує можливість стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ «Універсал Банк» є обґрунтованими, оскільки з наданих до суду матеріалів вбачається доведений факт, що за рахунок позивача, без будь-якої правової підстави, відповідачем було набуте майно у вигляді грошових коштів в розмірі 96 200,00 гривень, про що суду були надані належні та допустимі докази у вигляді виписок про рух коштів за рахунком та меморіальних ордерів від 01 червня 2020 року, які здійснювалися через касу Київського відділення № 5 Акціонерного товариства «Універсал Банк», тому відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України безпідставно набуті кошти в розмірі 98801 грн підлягають поверненню. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням правил територіальної підсудності, є безпідставними, оскільки справа підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача (т.1 а.с. 43). Проте, одним з доводів апеляційної скарги було неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом першої інстанції. Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно з частинами 3, 5 статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Частиною 1 статті 130 ЦПК України визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Відповідно до ч.7 ст. 130 ЦПК України якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду. З матеріалів справи видно, що суд першої інстанції направляв ухвалу про відкриття провадження та призначення справи на 28.10.2021 року на адресу ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для передачі ОСОБА_1 (т.1 а.с. 45). Вказаний лист отримано ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», що підтверджується вхідним штампом від 23.09.2021 (т.1 а.с. 51), проте, матеріали справи не містяться розписки ОСОБА_1 про те, що він отримав вищевказану ухвалу суду. 28 жовтня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебування судді в нарадчій кімнаті по розгляду кримінального провадження. Розгляд справи відкладено на 08.12.2021 (т.1 а.с. 52). Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 28.10.2021 року судові виклики по цій справі не направлено через неналежне забезпечення поштовими марками для відправлення кореспонденції суду (т.1 а.с. 53). 08 грудня 2021 року судом ухвалено заочне рішення в справі. Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив заочне рішення за відсутності відповідача та відомостей про його належне повідомлення про час та місце судового розгляду у відповідності до статті 128 ЦПК України. Оскільки належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обов`язковим (ч.2 ст. 211 ЦПК України), участь у справі є процесуальним правом таких осіб (ст. 43 ЦПК України), а згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та доведення суду переконливості своїх доводів (повідомлення про судове засідання є елементом змагальності та обов`язком суду), то неповідомлення про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Таке допущене судом порушення норм процесуального законодавства, на якому наголошує відповідач у своїй апеляційній скарзі, у відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Плецької Юлії Вікторівни задовольнити частково. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 грудня 2021 року в цій справі скасувати та прийняти постанову такого змісту. Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 96 200,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постави складено 13 листопада 2024 р. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: М.С. Гончар Д.А. Трофимова