Ухвала ККС ВС № 742/2116/22

УХВАЛА 11 листопада 2024 року м. Київ справа № 742/2116/22 провадження № 51-5012 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, встановив: За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 червня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 повернуто в зв`язку з тим, що недоліки усунуто не було. У касаційній скарзі обвинувачений просить переглянути вказану ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, встановивши ОСОБА_4 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Згідно зі ст. 10 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року державною мовою в Україні є українська мова. У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Відповідно до висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817кмо21), апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою. Частиною першою ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права. Частиною шостою ст. 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Наведене також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою. Тобто касаційна скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає касаційну скаргу, положень ст. 427 КПК України і визначитися щодо можливості прийняття скарги до провадження. Проте ОСОБА_4 касаційна скарга складена іноземною мовою, що є перешкодою у виконанні Судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом. Водночас, за потреби, ОСОБА_4 для складення касаційної скарги може скористатися послугами перекладача, порядок залучення якого урегульовано Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460- VI та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року №

401. При цьому, Суд звертає увагу на те, що касаційна скарга повинна відповідати вимогам ст. 427 КПК України, зокрема, містити: обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: - залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення. Натомість, прохальна частина касаційної скарги не узгоджується з положеннями статті 436 КПК, оскільки, висловлюючи вимогу скасувати рішення апеляційної інстанції, скаржник не ставить питання про призначення нового апеляційного розгляду. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3