Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/6372/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/522/24 Справа № 712/6372/24 Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Головуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2024 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Слободянюка А.І., особи яку притягнуто до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , представника Черкаської митниці Жука М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представниці Черкаської митниці О. Горбенко на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 6.09.2024 р., якою відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадяни- на України, має середню освіту, не од- ружений, є особою з інвалідністю 2 групи, ФОП, проживає АДРЕСА_1 , провадження у справі про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адмінправопору-шення, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду, згідно протоколу про порушення митних правил № 0019/90200/24 від 18.04.2024 р., 20.03.2019 через ПП «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.03.2019, зареєстрованої в реєстрі за № 428, через митний кордон України на митну територію України на адресу громадянина України ОСОБА_2 в якості товару було переміщено транспортний засіб «Opel Astra» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_1 ). Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу та його подальшого оформлення в митний режим імпорту ОСОБА_1 . митним органам України було надано договір купівлі-продажу від 14.03.2019 р., відповідно до якого транспортний засіб «Opel Astra» (р.в. 2007 , VIN: НОМЕР_1 ) було продано громадянином ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) гр. України ОСОБА_2 за ціною у 16 000,00 шведських крон (47240,11 грн. за курсом НБУ 2,95250700 грн/шведської крони станом на 20.03.2019). Зазначений товар було доставлено до Вінницької митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA401050/2019/004743 від 21.03.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2019 задекларовано в митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) за ціною у 16 000,00 шведських крон. Відповідно до інформації митних органів Королівства Швеція від 18.01.2024 № UTR2023-27, доведеної до Черкаської митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 19.01.2024 №26/26- 04/7.27/168, встановлено, що реалізація транспортного засобу «Opel Astra» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_1 ) громадянином ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) гр. України ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 14.03.2019 не здійснювалася. За таких обставин вбачається, що наданий митним органам України договір купівлі-продажу транспортного засобу «Opel Astra» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_1 ) від 14.03.2019 є підробленим. Митний орган вважав, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 МК України, 20.03.2019 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб «Opel Astra» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_1 ) вартістю 16 000,00 шведських крон (47 240,11 три за курсом НБУ 2,95250700 грн/шведської крони станом на 20.03.2019) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення підробленого договору купівлі-продажу від 14.03.2019. Постановою Соснівського райсуду м. Черкаси від 23.01.2024 р. провадження у справі про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представниця Черкаської митниці О. Горбенко подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та визнати ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адмінстягнення відповідно до санкції статті. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході провадження об`єктивно встановлено що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 МК України 20.03.2019 через ПП «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 в якості товару було переміщено транспортний засіб «Opel Astra» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_1 ) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення підробленого договору від 14.03.2019 р. та в діях ОСОБА_1 міститься склад порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 , переміщуючи транспортний засіб через митний контроль діяв як перевізник, а не відповідав за зміст та обсяг наявних товарно-супровідних документів, їх повноту та правильність. При цьому не досліджено та не надано належної правової оцінки довіреності від 11.03.2019 р., відомостям зазначеним в митній декларації та в програмно-інформаційних комплексах Держмитслужби. Реалізуючи домовленості з гр. ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності, ОСОБА_1 , серед іншого, здійснив дії пов`язані з безпосереднім переміщенням вказаного автомобіля на митну територію України та в подальшому виступив отримувачем такого товару під час його декларування в митний режим імпорту за митною декларацією. Судом не досліджено графи 8, 9 митної декларації від 21.03.2019 р., що кореспондуються зі змістом та обсягом повноважень, наданих згідно довіреності від 11.03.2019 р. Помилковим є висновок суду про те, що особою відповідальною за ввезення транспортного засобу на митну територію України є ТОВ «Брокер-Центр», уповноваженою особою якого здійснене подання до митного органу попередньї митної декларації від 15.03.2019 р. Згідно пояснень директора ТОВ «Брокер-Центр» ОСОБА_4 , декларування вищезазначеного транспортного засобу здійснювалося на підставі поданих ОСОБА_1 до митного оформлення документів, зокрема договору купівлі-продажу від 14.03.2019 р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.03.2019 р., довіреності від 11.03.2019 р., акту проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Суб`єктом відповідальності при вчиненні вказаного правопорушення є особа, що безпосередньо вчиняє процедуру переміщення через митний кордон України, декларуючи такий товар в пункті пропуску шляхом його пред`явлення митним органом до митного контролю та подання відповідних товарно-супровідних документів. Факт подання попередньої митної декларації особою, яка виступає професійним митним посередником (ТОВ «Брокер-Центр») та яка не здійснює переміщення товару через митний контроль, не сплачує митні платежі та не відповідає за процедури пов`язані з завершенням митного оформлення вказують на відсутність в діях посадових осіб будь-якої форми вини. Взаємозв`язок між фактами ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України, декларування у митний режим імпорту, відповідальними особами, їх ролями, наслідками їх дій вказують на те, що саме ОСОБА_1 мав прямий умисел на переміщення зазначеного транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підробленого договору купівлі-продажу від 14.03.2019 р., а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови та накладенням відповідного стягнення. В письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисника Слободянюка А.І. зазначається, що постанова суду є законною та обґрунтованою. Митним органом не доведено наявність умислу у діях ОСОБА_1 при переміщенні транспортного засобу через державний кордон України. Митним органом не доведено та не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 безпосередньо та особисто вносив відомості у супровідні документи або здійснив їх підроблення, чи заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності. Відсутність умислу у діяннях особи дозволяє прийти до висновку про відсутність вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, аналогічні позиції викладені в постанові Черкаського апеляційного суду від 27.06.2022 р., справа № 712/1934/22. Не доведено та не спростовано правомірності укладеного контракту, в яких визначена вартість транспортного засобу. Наявний в матеріалах справи контракт був домовленістю двох належним чином зареєстрованих суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності. Посадовими особами Черкаської митниці не надано жодного доказу які б спростували чинність зовнішньоекономічних договорів, вартості КТЗ. ОСОБА_1 не виступав стороною укладеного договору купівлі-продажу, сторонами виступали зовсім інші особи, договір купівлі-продажу ОСОБА_1 не укладав, договору не підписував, не готував жодних документів пов`язаних з реєстрацією транспортного засобу, оскільки не мав для цього достатніх правових підстав. Згідно пояснень ОСОБА_6 , який був стороною договору, такий договір існував, він є чинним, дійсним, а сам договір укладався для дотримання вимог законодавства щодо переміщення автомобіля через митний кордон України, на вимогу митних органів України. Згідно пояснень ОСОБА_2 , він ніяких договорів купівлі-продажу не підробляв, звідки у митниці така інформація невідомо, що свідчить про передчасність доводів працівників митниці про ознаки підроблення укладеного договору купівлі-продажу КТЗ. Поліцією не встановлено жодного порушення законодавства при переміщенні зазначеного автомобіля через митний кордон, в т. ч. кримінального чи адміністративного. Послуги по розмитненню ТЗ надавало ТОВ «брокер-Центр», при цьому ОСОБА_1 навіть не був стороною такого договору. До матеріалів не долучено копії договору з митним брокером, так як ОСОБА_1 не є стороною договору. Така декларація містить відомості про зовсім інших осіб аніж ОСОБА_1 і вказана особа взагалі не вказана в жодній графі декларації. Докази вини ОСОБА_1 неналежні і недопустимі. Договір купівлі-продажу не містить перекладу на українську мову. Переклад не містить відомостей про відповідальність перекладача за достовірність перекладу, відсутні документи підтверджуючі знання перекладачем шведської мови, в матеріалах відсутній переклад засвідчений нотаріально, що свідчить про поверхневість та недосконалість роботи митних органів. Збирання доказів в порушення митних правил в позапроцесуальний спосіб є підставою для визнання їх недопустимими, вина не доведена належними та допустимими доказами і ґрунтується лише на власних свідченнях суб`єкта владних повноважень. Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом адмінвідповідальності, в його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. При ухваленні рішення захисник просить суд апеляційної інстанції врахувати характеризуючі відомості про ОСОБА_1 та врахувати що накладення адмінстягнення фактично зупинить на невизначений період його підтримку ЗСУ та взагалі продовжувати внесок у підтримці обороноздатності та захисту по відсічі збройної агресії територіальної цілісності України. Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, вислухавши пояснення представника Черкаської митниці Жука М.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав, захисника Слободянюка А.І. та особу, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , які вважали рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254 - 256 КУпАП. Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. Частиною 1 ст. 483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості. Його об`єктом є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Об`єктивною стороною є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку. Згідно вимог ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Відповідно до ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення можуть бути пред`явлені для митного оформлення з метою проведення аналізів ризиків та прискорення виконання митних формальностей. Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення. Попередня митна декларація приймається митним органом, якщо її перевіркою встановлено, що вона містить необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, у тому числі у вигляді електронного документу або електронної (сканованої) копії паперового документа, на яку накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. У разі відсутності на момент подання попередньої митної декларації оригіналів документів дозволяється подання їх копій. Факт прийняття декларації засвідчується посадовою особою митного органу, що її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток, в т.ч. з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в прийнятті попередньої митної декларації якщо виконано всі умови, встановлені МК України. Ввезенні товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом. Відповідно до п. 3.1 Порядку виконання митних формальностей при здійснення транзитних переміщень, попередня митна декларація використовується для здійснення контролю за переміщенням товарів через митний кордон з митниці відправлення до митниці призначення. Під час переміщення товарів через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу: документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); комерційні документи на товари. Відповідно до ст. 263 МК України, протягом 10 робочих днів з дати доставлення до митного органу призначення товарів, транспортних засобів декларант зобов`язаний подати такому митному органу додаткову митну декларацію, яка містить точні відомості про товари, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією у звичайному порядку. Відповідно до ст. 258 МК України, митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим. Відповідно до п. 6 постанови пленуму ВС України від 3.06.2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підставою для переміщення товарів через митний кордон України є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів, через митний кордон України. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 4, ст. 483 МК України, правових висновків викладених в п. 8 постанови пленуму ВС України від 3.06.2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», місцем вчинення правопорушення, пов`язаного з переміщенням товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю є саме митний кордон України, тобто пункт пропуску через державний кордон України де митні органи здійснюють митні процедури, пов`язані з прийняттям рішення про пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5, 6 ст. 52 МК України та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. Статтею 257 МК України визначено поняття «декларування». При цьому, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант, а відповідно до ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR). З аналізу вимог ст. ст. 257, 265, 460 МК України випливає, що відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може нести декларант (власник товару), або уповноважена на декларування товарів ним особа та вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 під час митного оформлення, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не вчиняв. Також, суд першої інстанції не встановив даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу, а досліджені документи вказують на те, що відповідальним за ввезення автомобіля є ТОВ «Брокер-Центр». Крім того, встановлено, що пропуск транспортного засобу «Opel Astra» через митний кордон України здійснювався на підставі попередньої митної декларації ІМ40ДЕ №UA401050/2019/004477 від 15.03.2019 р., ОСОБА_1 самостійно не укладав договір купівлі-продажу, документи, пов`язані з реєстрацією транспортного засобу не оформляв та не надавав, матеріали справи не містять доказів про те, що саме ОСОБА_1 вносив відомості у супровідні документи або здійснив їх підроблення, чи заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності, з таким висновком погоджується і апеляційний суд. Суд першої інстанції врахував вимоги ч. 2 ст. 460 МК України і дійшов обґрунтваного висновку, що ОСОБА_1 не може нести відповідальності за надання митному органу як підстави для переміщення автомобіля документів, що містять неправдиві відомості щодо його вартості, відправника та одержувача, а тому і не встановлено як митним органом, так і судом наявності умислу у ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було. Суд першої інстанції правильно зауважив, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ціни товару, а тому є недоведеним наявність у діях останнього об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Таким чином, під час розгляду даної справи як в місцевому, так і в апеляційному суді, не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адмінправопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення і належно мотивував своє рішення. Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. З урахуванням того, що матеріали справи не містять достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника Черкаської митниці не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, 530 МК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представниці Черкаської митниці ДМС України Горбенко О.М. - залишити без задоволення. Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 6.09.2024 р., якою провадження у справі про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.