Ухвала Велика Палата ВС № 990/311/24

УХВАЛА 07 листопада 2024 року м. Київ Справа № 990/311/24 Провадження № 11-244заі24 Суддя Великої Палати Верховного Суду Шевцова Н. В. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №990/311/24 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Верховної Ради України про визнання незаконними та протиправними, такими, що не відповідають Конституції України актів, відшкодування моральної шкоди, УСТАНОВИЛА: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича , Верховної Ради України, в якому просив: - визнати усі укази Президента України про введення та наступне продовження «Воєнного стану» незаконними та протиправними; - визнати усі акти Верховної Ради України про затвердження та наступне продовження «Воєнного стану» такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили України; - визнати Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII таким, що не відповідає актам вищої юридичної сили України; - призначити відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 771 000 грн. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2024 відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)відмовлено у відкритті провадження у цій справі. 14.10.2024 ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку на адресу Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2024. Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору або обґрунтування (за наявності) підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач надіслав клопотання про звільнення його від сплати судового збору до якого долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року дата формування відповіді на запит 24.10. 2024 року. Обґрунтовуючи підстави звільнення від сплати судового збору та посилаючись на правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладену у постанові від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, позивач зауважив, що його позовні вимоги стосуються саме відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок прийняття Президентом України та Верховною Радою України неправомірних рішень, а тому відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору. Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується. Водночас помилковим є посилання скаржника на правову позицію Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, оскільки у зазначеній справі вирішувалось питання наявності підстав для стягнення судового збору за подану вимогу про відшкодування моральної шкоди, тоді як за вимогу про визнання протиправним та скасування рішення судовий збір був сплачений. Відтак скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року № 674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони. Апелянт документальних чи інших таких доказів не пред`явив, а документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року, дата формування якого 24.10.2024, відображає лише інформацію про доходи скаржника, однак, повністю не ілюструє незадовільне (скрутне) майнове становище апелянта. На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). Ураховуючи наведене, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 3028,00 грн. За подання апеляційної скарги позивачу слід сплатити судовий збір за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. под), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи)». Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. З огляду на зазначене, Суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги для надання документів на підтвердження матеріального становища позивача, з яких можливо визначити сукупний розмір його доходу за попередній календарний рік, або документа про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн. У разі неусунення скаржником недоліків протягом установленого строку, апеляційну скаргу буде повернуто (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України). Керуючись частиною другою статті 121, статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду УХВАЛИЛА: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків скарги, установивши для цього десятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали. Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н.В. Шевцова