Постанова 4855 № 320/4327/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4327/20 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Мєзєнцева Є.І., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Герасименка В.М., представника відповідача Мєзєс О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : Рух справи. 22.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.04.2020 № 246 про звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та про поновлення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній посаді з виплатою належної заробітної плати за весь період вимушеного безробіття. Позов обґрунтовано тим, що спірний наказ є протиправним через його необґрунтованість та прийняття з грубим порушенням норм чинного законодавства. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. у задоволені позовних вимог відмовлено. Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належними та достатніми доказами правомірність спірного наказу про звільнення позивача із посади за скоєння дисциплінарного проступку. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт наголосив, що судом першої інстанції не досліджено і не оцінено доводи позивача, що є порушення норм процесу. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини справи. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.03.2020 о 19.07 год. на виїзді з м. Боярка, Київської області, а саме по вул. Незалежності працівниками поліції було помічено автомобіль марки «AUDІ A4» номерний знак НОМЕР_1 , водій якого як пізніше встановлено - інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який рухаючись в напрямку с. Білогородка, перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки та здійснив рух по смузі призначеній для зустрічного руху, при цьому здійснив обгін службового транспортного засобу, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху. У зв`язку з викладеним, працівники поліції за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, спеціального звукового сигналу, надали вимогу ОСОБА_1 про зупинку транспортного засобу. Надалі, ОСОБА_1 рухаючись по вул. Володимирській у с. Білогородка здійснив поворот ліворуч з`їхавши при цьому з вказаної вулиці та зупинився біля лісосмуги, а його автомобіль було заблоковано службовим транспортним засобом «MITSUBISHI OUTLANDER» номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні). Під час спілкування з ОСОБА_1 , працівниками поліції було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення ним вимог підпункту (а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння за допомогою приладу «Drager», однак останній від проходження такого огляду на місці зупинки відмовився. Надалі, для встановлення стану сп`яніння, ОСОБА_1 було доставлено до Боярської ЦРЛ. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Боярської ЦРЛ № 95 від 21.03.2020, під час огляду медичними працівниками у ОСОБА_1 виявлено клінічні ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з викладеним, стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ДПР 18 № 430559, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складено постанову про накладання адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 225671 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 122-2 КУпАП. Вищевказаний перебіг подій було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейських та автомобільний відеореєстратор, який встановлений у службовому транспортному засобі. Вивченням відеозапису « 2020_0321_190649_250» з відеореєстратора службового транспортного засобу встановлено, що на ньому зафіксовано як автомобіль марки «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_3 , водій якого перетнув подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки, яка поділяла транспортні потоки, здійснив рух по смузі, призначеній для зустрічного руху, при цьому, обігнавши службовий автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLANDER», продовжив рух, після чого працівники поліції розпочали переслідування вищевказаного транспортного засобу на швидкості 170 кілометрів на годину. У подальшому о 19 годині 09 хвилин 25 секунд на вул. Володимирській в с. Білогородка, Київської області автомобіль порушника було заблоковано службовим автомобілем. Вивченням відеозапису з нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032119083810» встановлено, що біля автомобіля марки «AUDI А4» номерний знак НОМЕР_4 знаходиться ОСОБА_1 , який на законну вимогу працівників поліції пред?явити документи, які надають право на керування транспортним засобом, відповів відмовою. Вивченням відеозапису « 90791@2020032120024810» встановлено, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольна сп`яніння, однак останній відмовився та розпочав сперечатися з поліцейськими. Вивченням відеозапису з нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032119180510» встановлено, що о 19 годині 20 хвилин до місця зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з боку вулиці Володимирської прийшов громадянин, як встановлено пізніше ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . Вивченням відеозапису з нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032120082210» встановлено ( ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими вказував, що за кермом автомобіля перебував не він, а ОСОБА_2 ), що ОСОБА_3 задає перевірочні питання ОСОБА_2 щодо обставини вчинення адміністративного правопорушення, однак останній у свої показах плутається, місця вчинення та обставини правопорушення точно вказати не може. У свою чергу ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 підказки як потрібно відповідати поліцейським. Аналізуючи розмову ОСОБА_2 з поліцейським, час зупинки автомобіля марки «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_5 та час прибуття ОСОБА_2 на місце події, дисциплінарна комісія зробила висновок, що останній вказаним автомобілем не керував, а на місце події прибув з тією метою, щоб ОСОБА_1 уникнув відповідальності за вчиненні правопорушення. Вивченням відеозапису з нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032120304210» встановлено, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повторно запропоновано пройти огляд на місці зупинки на стан алкогольного сп`яніння за участю свідків, однак він відмовився. На проведення огляду в Боярській ЦРЛ ОСОБА_1 погодився. Вивченням відеозапису нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032120440910» встановлено, що працівники поліції разом з ОСОБА_1 заходять до приміщення Боярської ЦРЛ, де працівниками медичної служби було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», однак останній відмовився. Вивченням відеозапису з нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032121054010» встановлено, що медичними працівниками взято кров з вени у ОСОБА_1 для подальшого її направлення до лабораторії. Вивченням відеозапису нагрудного відеореєстратора « 90791@2020032121462510» встановлено, що працівниками поліції складаються матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , однак від ознайомлення та отримання копії матеріалів останній відмовляється. Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 21.03.2020 близько 19.00, в с. Білогородка до його автомобіля марки «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_6 , під`їхав службовий автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLANDER». Надалі, до його автомобіля підійшов поліцейський, який не представившись почав вимагати у ОСОБА_1 пред?явити посвідчення водія та не з`ясувавши всіх обставин, не опитавши присутніх склав адміністративні матеріали про адміністративне правопорушення відносно останнього та не надав змоги з ними ознайомитись. Також ОСОБА_1 пояснив, що до моменту приїзду працівників поліції за кермом вищевказаного автомобіля перебував автомайстер на ім`я ОСОБА_4 , про що було неодноразово сказано працівникам поліції. Після того, як у ОСОБА_1 були встановлені клінічні ознаки алкогольного сп`яніння та взято кров на аналіз, стосовно нього було складено відповідні адміністративні матеріали. Разом з тим, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 8.00 по 12.00 26.03.2020, ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без поважних причин, у зв`язку з чим було складено «Акт про відсутність на службі» від 26.03.2020 № 5535/109/1008/20. Так, за результатами проведеного службового розслідування прийнято рішення про попередження ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за вчинення вчинку, який зменшив рівень довіри населення до поліції, зменшення оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів в поліції, перебуванні у публічному місці у стані алкогольного сп`яніння, спілкуванні із громадянами без дотримання норм професійної етики та використанні не нормативної лексики. Вказане дисциплінарне стягнення було реалізоване наказом Головного управління від 16.03.2020 № 198 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області». Опитані під час складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , свідки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.04.2020 № 246 про звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, підставою для накладення на позивача такого виду дисциплінарного стягнення стало, вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні службової дисципліни, вимог статті 3, підпункту 1, частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» підпунктів 1, 2, 5, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15.03.2018 за №2337, пункту 2, 4 підпункту (а), пункту 2,9 , пункту 8.5.1. Правил дорожнього руху, які виразилися у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, перетині суцільної дорожньої розмітки, обгоні службового транспортного засобу у недозволеному місці, не зупинці транспортного засобу на вимогу працівників поліції, не виході на службу у період з 08.00 по 12.00 26.03.2020 без поважних причин, вчинені дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, не вжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, проявленні нещирості під час проведення службового розслідування. Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.04.2020 № 246 про звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами, і не є спірними. Нормативно правове обґрунтування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 стаття 18 Закону № 580-VIII визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII). Закон № 2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частинами 1-3 статті 11 Закон № 2337-VIII передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 статті 12 Закону № 2337-VIII). Статтею 13 Закону № 2337-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 1-3). Згідно частин 1-4 Закону № 2337-VIII службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною 10 Закону № 2337-VIII передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Відповідно до пп.2.2.5. Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення. Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку. Статтею 12 Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. Статтею 14 Закону звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Відповідно до ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Висновки суду. Зі системного аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Матеріалами справи підтверджено, що за висновком службового розслідування щодо позивача особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, про що свідчать протоколи про адміністративні правопорушення і притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є скоєння ним дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про правомірність спірного наказу, оскільки поведінка позивача 21.03.2020 об 19.07 год. під час зупинки працівниками поліції автомобіля марки «AUDІ A4» номерний знак НОМЕР_1 , на виїзді з м. Боярка Київської області по вул. Незалежності, в якій знаходився позивач, свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Вищенаведені обставини позивачем не спростовано. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Порушення порядку проведення службового розслідування судом апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належними та достатніми доказами правомірність спірного наказу про звільнення позивача із посади за скоєння дисциплінарного проступку. Апелянт вказане не спростував. Також, надаючи оцінку всім доводам позивача учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Повний текст виготовлено 04.11.2024. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель Є.І. Мєзєнцев