Постанова 4857 № 500/475/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/475/23 пров. № А/857/11033/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Коваля Р.Й., Кухтея Р.В. за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (суддя Мандзій О.П., час ухвалення 15:36 год., місце ухвалення м.Тернопіль, дата складання повного тексту 18.05.2023), в адміністративній справі №500/475/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив: У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 06.01.2023 №38 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби; 2) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 26.01.2023 №22о/с "По особовому складу" із змінами внесеними наказом ГУНП в Тернопільській області від 28.03.2023 №89о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення поліції №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з 06.02.2023; 4) стягнути з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.02.2023; 5) допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Відповідач позовних вимог не визнав, подавши відзив на позов в суді першої інстанції. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від 06.01.2023 №38 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення з роботи. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від 26.02.2023 №22о/с "По особовому складу " із змінами внесеними наказом Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області від 28.03.2023 №89о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області з 07 лютого 2023 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2023 року по 15 травня 2023 року з відповідними відрахуваннями, встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області з 07 лютого 2023 року звернуто до негайного виконання. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Відмовлено в задоволенні інших вимог. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права і всупереч об`єктивним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в ході службового розслідування було встановлено факти грубого порушення службової та транспортної дисципліни з боку капітана поліції ОСОБА_1 , яке виразилось у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що призвело до складення протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а також відсутності при собі посвідчення водія під час керування транспортним засобом, що призвело до винесення постанови за ч.1 ст.126 КУпАП, свідомому ігноруванні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та ч.1 ст.1, пунктів 2 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Вказує апелянт, що дії позивача як негідна поведінка в позаслужбовий час, керування поліцейським транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху та невиконання закону, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських належним чином протидіяти злочинності та категорично суперечать вимогам ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ. Стосовно висновків суду першої інстанції ГУНП в Тернопільській області категорично не погоджується з позицією суду в частині безальтернативного відхилення доказу у вигляді наданого відеозапису. Відхилення судом всіх відеозаписів є безпідставним. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що застосування дисциплінарного стягненні у виді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує доведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Звертає увагу апелянт на те, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став дисциплінарний проступок, який полягає як в порушенні транспортної дисципліни так і в порушеннях службової дисципліни. Службове розслідування було проведено саме за фактом можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, а не за фактом доведення вини позивача у вчиненні адміністративних правопорушень. Наявність факту притягнення чи непритягнення позивача до адміністративної відповідальності не спростовує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 15.05.2023 та в задоволенні адміністративного позову відмовити. Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує щодо задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, зазначаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини даної справи та ухвалив вищевказане рішення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, та залишити без змін оскаржене рішення суду. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.02.2008 та Національній поліції України з 07.11.2015 на різних посадах, зокрема на посаді слідчого слідчого відділення поліції №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з 30.03.2021. Матеріалами справи підтверджується, що 31.12.2022 о 03 год 29 хв в період комендантської години, по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиськ Тернопільської області працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль марки БМВ Х5 р.н. НОМЕР_1 під керуванням слідчого слідчого відділення поліції №5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_1 , який в поза робочий час, без табельної вогнепальної зброї на власному автомобілі направлявся до свого місця проживання. В ході спілкування працівників УПП в Тернопільській області ДПП НПУ з капітаном поліції ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. З цієї причини йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події за допомогою приладу "Drager Alkotest". На вказану пропозицію капітан поліції ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення степені алкогольного сп`яніння на місці події та у медичному закладі. Окрім цього було встановлено, що позивач не мав при собі посвідчення водія. Враховуючи вищенаведене, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ААД 338315 від 31.12.2022 за ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння п.2.5 ПДР) та винесено постанову серії ЕАР №6351131 від 31.12.2022 за ч.1 ст.126 КУпАП (керування ТЗ без посвідчення водія п.2.1 ПДР) про накладення 425 грн. штрафу (а.с. 117, 118 т.1). За вказаними фактами в ГУНП в Тернопільській області призначено службове розслідування на підставі наказу ГУНП в Тернопільській області від 31.12.2022 №2376 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" (а.с. 60, 103 т.1). Дисциплінарна комісія під час службового розслідування встановила факти грубого порушення службової та транспортної дисципліни з боку капітана ОСОБА_1 , яке виразилося у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія, що призвело до винесення постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а також відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що призвело до складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, свідоме ігнорування вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та ч.1 ст.1, п.2 та 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с. 55, 94 т.1). Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за виявлені порушення службової та транспортної дисципліни капітан поліції ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби в Національній поліції України. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 06.01.2023 №38 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової та транспортної дисципліни, яке виразилося у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія, що призвело до винесення постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а також відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що призвело до складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, свідоме ігнорування вимог пп.1, 2 п.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та ч.1 ст.1, п.2 та 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, слідчого слідчого відділення поліції №5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з служби в Національній поліції України (а.с. 19, 90 т.1). Наказом ГУНП в Тернопільській області від 26.01.2023 №22о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію" слідчого слідчого відділення поліції №5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, капітана поліції ОСОБА_1 з 26.01.2023 (а.с. 18 т.1). Наказом ГУНП в Тернопільській області від 28.03.2023 №89о/с "По особовому складу" внесено зміни в наказ ГУНП в Тернопільській області від 26.01.2023 №22о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію" слідчого слідчого відділення поліції №5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, капітана поліції ОСОБА_1 , вказавши про звільнення з 06.02.2023 року (а.с. 88 т.1). Не погоджуючись з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та як наслідок, незаконності звільнення позивача зі служби в поліції. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII). Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади. Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893). Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення наказу ГУНП в Тернопільській області від 06.01.2023 №38 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби стали результати службового розслідування за виявленими фактами грубого порушення службової та транспортної дисципліни з боку капітана ОСОБА_1 , яке виразилося у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія, що призвело до винесення постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а також відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що призвело до складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, свідоме ігнорування вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та ч.1 ст.1, п.2 та 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до п.7 ч.3 ст.13 р.3 Дисциплінарного статуту НП України, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На реалізацію цього наказу відповідачем прийнято наказ ГУНП в Тернопільській області від 26.01.2023 №22о/с "По особовому складу", із змінами внесеними наказом №89о/с від 28.03.2023, якими позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Результати службового розслідування викладено у Висновку від 06.01.2023 року. Відповідно до об`єктивних обставин справи 31.12.2022 о 04:40 до ВП №5 (м. Підволочиськ) через лінію 102 надійшло повідомлення від наряду УПП Юпітер 202 в складі інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УГГП в Тернопільській області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП НПУ молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про те, що 31.12.2022 о 03:29 в період комендантської години по вул. Данила Галицького, що у смт. Підволочиськ Тернопільської області ними було зупинено автомобіль марки ВМW Х5 р.н. НОМЕР_1 під керуванням слідчого СВ ВП №5 (м. Підволочиськ) капітана поліції ОСОБА_1 , який в поза робочий час, без табельної вогнепальної зброї на власному автомобілі направлявся до свого місця проживання. Дане повідомлення зареєстроване в ІКС ІПНП (журналі ЄО) ВП № 5 (м. Підволочиськ) за №3835 від 31.12.2022. В ході спілкування працівників УПП в Тернопільській області ДПП НПУ з капітаном поліції ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. З цієї причини йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події за допомогою приладу «Drager Аlkotest). На вказану пропозицію капітан поліції ОСОБА_1 відмовився, пройти огляд на визначення степені алкогольного сп`яніння на місці події та у медичному закладі. Окрім цього було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія. Враховуючи вищенаведене працівниками УПП відносно капітана поліції ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ААД 338315 від 31.12.2022 за ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння п.2.5 ПДР) та винесено постанову серії ЕАР №6351131 від 31.12.2022 за ч.1 ст.126 КУпАП (керування ТЗ без посвідчення водія п.2.1 ПДР) про накладення 425 грн. штрафу. Опитаний в ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що вищевказані адміністративні матеріали складені на нього безпідставно, так як 31.12.2022 за кермом його автомобіля ВМW Х5 р.н. НОМЕР_1 був гр. ОСОБА_4 . Окрім цього капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що не пам`ятає чи пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, я також те, що з вимогами наказу ГУНП, НПУ, МВС щодо недопущення надзвичайних подій, а зокрема вимог наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисциплінами та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507 ознайомлений. Аналізом відеозапису із відеореєстратора службового автомобіля УПП встановлено, що за кермом автомобіля ВМW Х5 р.н. НОМЕР_1 перебував саме капітан поліції ОСОБА_1 (відео IGM_5574) та автомобіль здійснював рух (а.с. 72 т.1). Згідно відеозапису ехроrt-bl uah.mp4 прослідковується факт повідомлення позивачем поліцейським про відсутність у нього посвідчення водія біля себе. На цьому відеозаписі прослідковується факт прохання позивача підвести йому на місце події відсутні документи. Також прослідковується факт відмови позивача від продування пристрою газоаналізатора Drager та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Окрім цього, в спростування обставин, вказаних в поясненні капітана поліції ОСОБА_1 було опитано працівників УПП старшого лейтенанта поліції Пришляк Т.В., молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які підтвердили факт перебування останнього за кермом автомобіля з ознаками алкогольного сп`яніння (а.с. 63, 64 т.1). Згідно п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Поряд з цим п.6 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 7 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Згідно п.1 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Як визначено статтею 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Поведінка поліцейського, згідно з Присягою, яку він складає при вступі в поліцію, має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у позаслужбовий час. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою та суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службовий та позаслужбовий час дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту. Відповідно до норм Статуту, службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі, мужньо і вправно служити народові України, знати Закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові і функціональні обов`язки, тощо. Під час складання Присяги на вірність Українському народові, капітан поліції ОСОБА_1 присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та Законів України, втілювати їх у життя та поважати і охороняти честь держави, а також з гідністю нести високе звання поліцейського. Підпунктами 2 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський зобов`язаний: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Слід зазначити, що під вчинками, що дискредитують звання працівника Національної поліції та власне і органи Національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою поліції у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне поліції. До таких вчинків слід віднести, зокрема, скоєння проступку, не сумісного з продовженням служби в поліції. З точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем моральних та етичних приписів, може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Існує усталена судова практика Верховного Суду, де висловлюється позиція, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Реалізація дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Колегія суддів враховує, що у розглядуваній справі встановлено, що такі дії, як негідна поведінка в позаслужбовий час, керування поліцейським транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху та невиконання вимог закону, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських належним чином протидіяти злочинності та категорично суперечать вимогам ст.1 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Підпунктом 2 п.1 наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисциплінами та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 №507 передбачено застосування за результатами службових розслідувань за фактами керування поліцейськими транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння - звільнення зі служби в поліції. На виконання вказаного вище нормативного документу капітан поліції ОСОБА_1 власноручно підписався у відомості про те, що він попереджений, що у разі допущення ним факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння до нього буде застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції. Відповідно до листа Голови Національної поліції України від 10.02.2017 №1529/01/12-2017 щодо проведення комплексу заходів, спрямованих на дотримання працівниками поліції вимог транспортної дисципліни, доповідної записки Національної поліції України від 06.02.2019 №1964 «Про заходи реагування, вжиті до поліцейських, відносно яких у 2018 складалися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП» та листа Національної поліції України від 18.02.2019 №1884/01/12-2019 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності поліції», передбачено вжиття заходів дисциплінарного впливу до поліцейських, які керують транспортними засобами у стані сп`яніння, або відмовляються пройти огляд на проходження на стан сп`яніння у вигляді безальтернативного звільнення зі служби в поліції. Слід зазначити, що відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасник дорожнього руху зобов`язаний знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п.2.5 ПДР України «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім цього, згідно рішення Тернопільської обласної військової адміністрації на території області у зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації на територію України було встановлено комендантську годину з 23:00 по 05:00, під час якої громадянам заборонено перебувати на вулиці без нагальної потреби, а також пересуватися власним транспортом. Також необхідно звернути увагу на Правила етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179), якими передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Крім цього, посадовими повноваженнями ОСОБА_1 чітко передбачено обов`язок не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять образ поліцейського. В силу покладених на поліцейського службових обов`язків, він не повинен допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним службової дисципліни, а відтак вчинення дисциплінарного проступку. Також в контексті оцінки діям позивача суд наголошує на тому, що встановлені дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження факти і з`ясовані обставини мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду в іншому провадженні. Під час розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях поліцейського ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У контексті вказаного не має значення доведеність чи не доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, якщо дисциплінарною комісією ці дії оцінюються в межах наявності вини у вчиненні дисциплінарного проступку. Наявність факту притягнення чи непритягнення позивача до адміністративної відповідальності не має ключового (вирішального) значення у розглядуваних правовідносинах і не спростовує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Суд приймає до уваги те, що позивач як представник правоохоронного органу, повинен був виконати вимоги працівників УПП. Натомість позивач в категоричній формі відмовився від виконання вимог поліцейських. Також позивач на місці події жодним чином не надавав допомогу колегам поліцейським для встановлення істини по справі, в тому числі на місці події він жодного разу не зауважував, що керування автомобілем здійснювала інша особа. Суд апеляційної інстанції враховує, що наявними у справі відеозаписами з місця події за 31.12.2022, які досліджені колегією суддів (а.с. 72, 155 т.1), підтверджуються факти того, що 31.12.2022 о 03 год 29 хв по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиськ Тернопільської області автомобілем марки БМВ Х5 р.н. НОМЕР_1 керував саме позивач ОСОБА_1 , а не інша особа. Також підтверджуються факти того, що в ході спілкування працівників УПП з водієм ОСОБА_1 у останнього були наявними ознаки алкогольного сп`яніння і на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці події водій ОСОБА_1 відмовився, як щодо приладу «Drager Alkotest» так і щодо огляду у медичному закладі. Саме тому, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ААД 338315 від 31.12.2022 за ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння п.2.5 ПДР). При цьому, слід зазначати, що наданий позивачем Протокол медичного огляду для визначення стану сп`яніння №11 від 31.12.2022, який складений о 06-00 год. у зв`язку із самозверненням особи (а.с. 34 т.1) не спростовує факту того, що водій ОСОБА_5 після зупинки ТЗ 31.12.2022 в період 03 год. 04 год. відмовився на вимогу працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці події та у медичному закладі. Також підтверджуються факти того, що водій ОСОБА_1 на вимогу працівників патрульної поліції не надав посвідчення водія у зв`язку із відсутністю такого. Саме тому, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАР №6351131 від 31.12.2022 за ч.1 ст.126 КУпАП (керування ТЗ без посвідчення водія п.2.1 ПДР) про накладення штрафу. Наведених вище фактичних обставин справи, які підтверджені належними і допустимими доказами, суд першої інстанції безпідставно не врахував. З урахуванням встановленого суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що в ході службового розслідування було встановлено факти порушення службової та транспортної дисципліни з боку капітана поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиконанні законних вимог поліцейських усупереч статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 ПДР та відмові від проходження медичного освідчення на предмет встановлення ступені алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги чинного законодавства, а також порушив норми права і службової етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його та працівників поліції. Такі дії, як негідна поведінка в позаслужбовий час, перебування з ознаками алкогольного сп`яніння, що пов`язано з керування транспортним засобом, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції, а також підривають довіру населення до поліцейських. Працівник поліції, керуючись присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись принципів честі і гідності, бере на себе моральні зобов`язання, а саме бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби. Своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 свідомо проігнорував вимоги законодавства щодо необхідності неухильного дотримання службової та транспортної дисципліни, а також допустив свідоме ігнорування вимог ст.12, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.1 Дисциплінарного статуту НП України, Присяги працівника поліції, оскільки будучи працівником поліції, зобов`язаний був дотримуватися законодавства, неухильно виконувати накази начальників та бути прикладом у дотриманні законності та службової дисципліни. Колегія суддів апеляційного суду враховує, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним та дією порушника, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення. Отже, в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачем було правомірно прийняті накази ГУНП в Тернопільській області від 06.01.2023 №38 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби та від 26.01.2023 №22о/с "По особовому складу" із змінами, внесеними наказом ГУНП в Тернопільській області від 28.03.2023 №89о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Підстави для задоволення позовних вимог про визнання спірних наказів протиправними і їх скасування відсутні. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні. Отже, доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження і таку належить задоволити. Таким чином, відповідно до приписів статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задоволити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року в адміністративній справі №500/475/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль Р. В. Кухтей Повний текст постанови суду складено 16.10.2023 року