LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824357/7920/24

від 10.10.2024 ·

Єдиний унікальний номер №357/7920/24 Апеляційне провадження №33/824/4149/2024 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 жовтня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 562847 17.05.2024 року о 00 год. 31 хв. в м. Біла Церква на вул. Леваневського, 53/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «ALKOTEST 7510», прилад АRMF 0338, тест №842, проба позитивна 0, 90% проміле, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 562847 від 17.05.2024 року. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил Дорожнього руху. Правопорушення вчинене повторно протягом року, за що відповідальність передбачена за ч.2 ст.130 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.07.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.07.2024 року і закрити провадження у справі. 09 жовтня 2024 року на адресу суду від адвоката Малиневського П.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вказаної заяви адвокат зазначив, що не має можливості з`явитися у визначений судом час у судове засідання. Жодних належних підстав для визнання його неявки в судове засідання поважною не зазначив, жодних доказів з даного приводу не додав, відтак у суду відсутні підстави для висновку про неявку в судове засідання з поважних причин та відкладення розгляду справи. Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Основним доводом апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами тесту і тому мав бути направлений для проходження огляду до медичної установи. Дані твердження не можуть бути прийняті судом. З відеозапису бодікамери поліцейського, наявної в матеріалах справи, вбачається, що працівник поліції після проведення огляду запитав у ОСОБА_1 : «З результатами огляду згідні, в медичний заклад потрібно їхати?» На що ОСОБА_1 відповів, що не бажає їхати до медичного закладу. За таких умов суд констатує, що ОСОБА_1 не заперечував проти результатів огляду та відмовився від необхідності огляду в медичній установі. Крім того, апеляційний суд зважає на те, що незгода з результатами огляду має бути висловлена водієм, тобто мають бути вчинені активні дії, в той час як у даному випадку ОСОБА_1 не тільки не вчинив таких дій, але й фактично підтвердив наявність підстав для складання протоколу. Іншою обставиною, якою була обґрунтована апеляційна скарга, є посилання на відсутність у матеріалах справи належних відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Дані твердження не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. До матеріалів справи були додані витяги з бази АРМОР стосовно попередніх притягнень ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим джерелом інформації, доступ до якого у суду наявний, вбачається, що постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 16.04.2024 року у справі №691/320/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 26.04.2024 року, є у вільному доступі, тому наявність самої постанови у матеріалах справи не є необхідною. Також не можуть бути прийняті судом й твердження апелянта щодо неналежного медичного закладу, зазначеного в направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, який є в матеріалах справи. З обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, фактично до нього не направлявся, відтак, який саме заклад зазначено в направленні, що фактично не реалізовувалось, жодного доказового значення не має. Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»