Постанова 4824 № 753/14125/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/14125/22 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8264/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., при секретарі Даньшиній І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Кулика С.В.,- встановив: В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шипілов О.В., до ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «Кей-Колект», ПАТ «Укрсиббанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили витребувати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . У січні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою. ОСОБА_3 просила: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені витрати у зв`язку із ремонтом квартири у розмірі 548 100 грн 00 коп. та витрати, понесені у зв`язку із проведенням незалежної оцінки у розмірі 5 000 грн 00 коп. У січні 2024 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист порушених прав позивача за зустрічною позовною заявою, у разі задоволення вимог первісної позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року у задоволенні названої заяви відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 . Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення унеможливить виконання майбутнього рішення суду. Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Встановлено, що предметом первісного позову ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є витребування у ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 . Предметом зустрічного позову ОСОБА_3 є стягнення понесених витрат понесених у зв`язку із ремонтом квартири АДРЕСА_1 у розмірі 548 100 грн 00 коп. та витрат, понесених у зв`язку із проведенням незалежної оцінки у розмірі 5 000 грн 00 коп. Так, у випадку задоволення судом вимог первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право власності на спірну квартиру буде перереєстровано за позивачами за первісним позовом. У випадку задоволення судом вимог зустрічного позову, ОСОБА_3 будуть відшкодовані витрати, понесені на ремонт спірної квартири у розмірі 548 100 грн 00 коп. З метою запобігання можливості відчуження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірної квартири та невиконання майбутнього рішення суду про відшкодування ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 548 100 грн 00 коп., колегія суддів знаходить за можливе задовольнити частково заяву про забезпечення позову. Так, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до п. 2 договору від 18 лютого 2020 року, продаж спірної квартири вчинено за 830 960 грн 00 коп. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_3 просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені витрати у зв`язку із ремонтом квартири у розмірі 548 100 грн 00 коп. та витрати, понесені у зв`язку із проведенням незалежної оцінки у розмірі 5 000 грн 00 коп. Відтак, враховуючи ціну зустрічного позову та вартість спірної квартири, колегія суддів вважає за можливе накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 . У суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведених вимог закону та фактичних обставин, не було жодних правових підстав відмовляти у накладенні арешту на нерухоме майно. Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідачів за зустрічним позовом або інших осіб, суду не представлено. При цьому колегія суддів бере до уваги, що арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відтак, ухвала суду від 22 січня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року скасувати. Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити частково. Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв.м, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 786364980000. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 25 жовтня 2024 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко