Ухвала ККС ВС № 642/5079/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2024 року м. Київ справа № 642/5079/21 провадження № 51 - 3914 впс 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про направлення матеріалів провадження (справа № 642/5079/21), внесених до ЄРДР за № 42019220000000529 від 08.08.2019, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 7 травня 2024 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого, встановив: До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у порядку ст. 34 КПК, повторно звернувся ОСОБА_5 з клопотанням про направлення вказаних матеріалів провадження, з одного суду апеляційної інстанції до іншого. У клопотанні заявник зазначаючи про істотні порушення його прав та упередженість суддів Харківського апеляційного суду, під час розгляду його скарг, просить визначити підсудність за іншим судом. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав подане клопотання, перевіривши наведені у клопотанні доводи, матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку. У ч. 1 ст. 34 КПК наведено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого. Разом із цим, абз. 6 ч. 1 зазначеної статті передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо. Як убачається з матеріалів провадження та наявних у касаційному суді даних, питання про направлення зазначених матеріалів провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, в порядку ст. 34 КПК, вже вирішувалося Верховним Судом, а саме ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року було задоволено подання Харківського апеляційного суду, а клопотання ОСОБА_5 задоволено частково, вищезазначені матеріали провадження направлені до Полтавського апеляційного суду. Приймаючи таке рішення Верховний Суд виходив з того, що подання Харківського апеляційного суду та клопотання ОСОБА_5 містило необхідні підстави, передбачені ст. 34 КПК, для направлення вказаних матеріалів провадження, з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Отже, оскільки питання визначення територіальної підсудності у кримінальному провадженні (справа № 642/5079/21), за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 7 травня 2024 року, було вже вирішено Верховним Судом, а спори про підсудність не допускаються, колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню. Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_5 необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст. 34 КПК, Суд постановив: Клопотання ОСОБА_5 про направлення матеріалів провадження (справа № 642/5079/21), внесених до ЄРДР за № 42019220000000529 від 08.08.2019, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 7 травня 2024 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого - залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3