Постанова 4806 № 303/10221/23

Справа № 303/10221/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 жовтня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В., за участі секретаря Гусонька З.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року (суддя Полянчук Б.І., повний текст складено 21.06.2024) у справі № 303/10221/23 (провадження №22-ц/4806/778/24), за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші Андрія Михайловича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання здійснити дії, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 04.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Державного нотаріуса Першої мукачівської нотаріальної контори Плеша Андрія Михайловича, про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії. 10.08.2023 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області адміністративну справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. 25.09.2023 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено ОСОБА_1 , що дану позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому позивачці слід звернутися з даним позовом до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до державного нотаріуса Першої Мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.08.2023 позивачка отримала постанову державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. від 03.08.2023 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Цією постановою відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, з посиланням на те, що згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі № 303/6910/22 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 . Позивач вважає, що таке твердження відповідача є надуманим та незаконним, виходячи з наступного. По-перше, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі №303/6910/22 відсутнє у реєстрі судових рішень, які набрали законну силу. По-друге, вказане рішення ухвалено у спорі між іншими фізичними особами, до яких позивачка не має жодного відношення і її не стосується. Зловживання посадовими обов`язками відповідачем призвело до того, що нею подано скаргу до його керівництва, але це не вплинуло на позицію відповідача і жодного письмового результату вона не отримала. Таким чином, відповідач проігнорував не лише її права, але і не виконав обов`язок, передбачений ст. 19 Конституції України. Вважає, що дії відповідача є протиправними, постанова від 03.08.2023 підлягає скасуванню. Посилаючись на дані обставини, ОСОБА_1 просила: 1) визнати дії службової особи державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. протиправними; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.08.2023; 3) зобов`язати державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плешу А.М. видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на усе майно, що залишилося після смерті її сина ОСОБА_3 . Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші Андрія Михайловича про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Стягнуто з державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші Андрія Михайловича на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на це рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог (про визнання дії службової особи державного нотаріуса протиправними, зобов`язання державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину). Посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, просить скасувати судове рішення у відповідній частині та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, встановивши, що постанова державного нотаріуса є незаконною та скасувавши її, також мав задовольнити першу позовну вимогу визнати дії службової особи державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. протиправними. Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, який відмовивши у решті позовних вимог, не врахував власних процесуальних рішень суду у даній справі та помилково ухвалою від 18.04.2024 відмовив у задоволенні клопотання позивачки про поновлення строку для подання заяви про зміну предмета позову, котра оскаржена Чайбин О.П. в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Вважає, що суд неправильно розподілив судовий збір, покладення на позивачку сплати більшої суми судового збору є несправедливим, при цьому суд не врахував факт сплати представником позивачки ОСОБА_4 судового збору в сумі 1073,60 грн (а.с. 2, 46). Позиція інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. У поданій до апеляційного суду заяві вирішення вимог залишив на розсуд суду. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції та наслідки неявки учасників справи Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Оскільки відповідач рішення суду не оскаржив, тому апеляційний суд, з урахуванням принципу диспозитивності, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання дій державного нотаріуса протиправними, зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини рішення щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного нотаріуса. Державний нотаріус першої Мукачівської державної нотаріальної контори Плеша А.М. подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності його представника. Апелянт в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 187). Зважаючи на те, що позиція сторони позивача апеляційному суду відома, оскільки викладена у позовній заяві та у апеляційній скарзі, колегія судів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та їх представників. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Фактичні обставини та застосовані норми права Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 81) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.11.2020 (а.с. 5, 77 зворот, 81 ). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 24.11.2020 інформація з приводу заповітів або спадкових договорів ОСОБА_3 відсутня. Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частина 1 ст. 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг від 26.11.2020 №25579/01-40, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 88). Крім цього, 24.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до Мукачівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого сина ОСОБА_3 (а.с. 77). 02.12.2020 до Мукачівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися: дочка спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 82 зворот, 84 та зворот), дружина спадкодавця ОСОБА_5 (а.с. 83). 08.05.2021 ОСОБА_5 , яка подала заяву про прийняття спадщини, відкликала її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини відповідно до ч.5 ст.1269 ЦК України (а.с. 88 зворот). Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 19.05.2021 ОСОБА_2 звернулася до Мукачівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , але постановою державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори від 19.05.2021 заявниці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на таке майно (а.с. 94). У зв`язку з цим, у жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи Мукачівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі № 303/6910/22 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с. 95-97). Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25.01.2024 у справі № 303/6910/22, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волосенко Віктор Іванович, задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116813803). Вказана постанова мотивована тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки справу було розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду. Цією постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на праві приватної власності належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дочка померлого ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину у встановлений законом строк, звернувшись до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Із копії постанови державного нотаріуса Мукачівської державної нотаріальної контори Ергарт-Козар В.В. від 19.05.2021 встановлено, що крім ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги за законом є ОСОБА_1 (мати померлого), яка у визначений строк згідно ст. 1270 ЦК України звернулась до нотаріуса і прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Відтак встановлено, що на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 претендують два спадкоємці першої черги: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказані обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 19.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Першої мукачівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, у якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У цій заяві ОСОБА_1 зазначила, що крім неї інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину немає (а.с. 100). 03.08.2023 державним нотаріусом Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеша А.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 50 зворот). Зі змісту цієї постанови слідує, що 19.07.2023 до державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належала її синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене вище майно належне ОСОБА_6 , оскільки згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 по справі № 303/6910/22 право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька, ОСОБА_3 . Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначено підстави для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Відмова у вчиненні нотаріальної дії врегульована також главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок № 296/5). Згідно з п.п. 1-4 глави 13 Порядку № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Матеріалами справи підтверджено, що станом на день винесення оскаржуваної постанови нотаріуса від 03.08.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 у справі № 303/6910/22 не набрало законної сили. Зокрема, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.04.2023 було відкрите апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волосенко В.І., на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 по справі № 303/6910/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110164552). Результат вирішення справи № 303/6910/22, в якій ухвалено рішення суду щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , має значення для вчинення нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину), оскільки від нього залежить розмір частки ОСОБА_1 у спадковому майні. Главою 2 Порядку № 296/5 передбачено, що вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій здійснюється на підставі чинного законодавства. Отже, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України чітко визначено послідовність дій нотаріуса у випадку необхідності витребування додаткових відомостей або документів або наявності в суді спору про право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа Проте, відмовляючи ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, державний нотаріус ОСОБА_7 не прийняв до уваги п. 1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не відклав вчинення нотаріальної дії і не витребував від суду або з Єдиного державного реєстру судових рішень додаткові відомості щодо набрання законної сили рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі №303/6910/22, хоча зазначена обставина мала значення для прийняття рішення про вчинення нотаріальної дії. Посилаючись на наявність судового рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 по справі № 303/6910/22, яким визнано право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_2 , нотаріус не врахував, що таке рішення не набрало законної сили. Відповідно до п. 4 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державний нотаріус мав право роз`яснити ОСОБА_2 про необхідність подання нею письмової заяви про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом та прийняти рішення у спорі щодо права власності на спадкове майно. Суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана постанова нотаріуса не відповідає вимогам закону, позаяк доведено наявність права ОСОБА_1 на спадкування за законом 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки інший спадкоємець ОСОБА_2 має право на спадкування 1/2 частини спірної квартири. У зв`язку з цим місцевий суд задовольнив вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші Андрія Михайловича про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2023, та апеляційний суд, з урахуванням принципу диспозитивності, не робить висновків стосовно цієї неоскарженої частини рішення. Щодо позовної вимоги про визнання дій службової особи державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. протиправними, слід зазначити наступне. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)). Позивач самостійно обрав, які позовні вимоги заявляти, визначивши як окрему вимогу немайнового характеру: «визнання дій службової особи державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші А.М. протиправними», та відповідно до фактичного змісту викладеної в позові першої вимоги про визнання дій відповідача протиправними, не конкретизував, яку саме дію відповідача слід визнати протиправною, формулювання цієї позовної вимоги не відповідає принципу правової визначеності, вона не є вичерпною та конкретною, така окрема сама по собі вимога є неефективною, а її задоволення не призводить до поновлення жодних прав позивача, на порушення яких він вказував. Судова колегія зауважує, що у даній справі задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеші Андрія Михайловича про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2023 у повній мірі призводить до відновлення прав та інтересів позивача, на порушення яких вона посилалась у позовній заяві. Стосовно позовної вимоги в частині зобов`язання державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом на усе майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , слід вказати, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і безпосередньо належать до його компетенції (зокрема, видача свідоцтва про право на спадщину). Вищезазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) та від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18 (провадження № 61-15155св20). Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання державного нотаріуса здійснити дії видати свідоцтво про право на спадщину задоволенню не підлягає. Стосовно незгоди скаржниці з пропорційністю розподілу судового збору, слід зазначити таке. Кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії. Щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору значення мають, насамперед, правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута (див. постанову Верховного Суду від 6 вересня 2023 року у справі №140/6803/22). З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_1 пред`явила три позовні вимоги немайнового характеру, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судом першої інстанції було відстрочено позивачці сплату судового збору ухвалою від 15.01.2024 (а.с. 68), та здійснено розподіл судового збору при ухваленні рішення пропорційно до задоволеної однієї вимоги, покладено на позивачку сплату 2147,20 грн судового збору за дві вимоги немайнового характеру, у задоволенні яких відмовлено. Разом із тим, судом першої інстанції не враховано, що представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Волосенком В.І. (ордер на а.с. 26) при пред`явленні позову фактично за одну вимогу немайнового характеру було сплачено 1073,60 грн судового збору згідно з квитанцією від 17.10.2023 (а.с. 2, 46). У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , слід змінити, стягнувши з позивачки на користь держави 1073,60 грн судового збору (2147,20 -1073,60 =1073,60). Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.07.2024 ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги було звільнено. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги таких висновків місцевого суду не спростовують. Водночас, оскільки судом не враховано факту оплати стороною позивача у даній справі та надходження до державного бюджету судового збору у розмірі 1073,60 грн за одну вимогу немайнового характеру, тому, через порушення норм процесуального права при визначенні розміру судового збору, рішення суду в частині визначеного розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 , слід змінити. Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року в частині визначеного розміру судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 - змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій державного нотаріуса протиправними, зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року. Головуюча: Судді: