Постанова КАС ВС № 320/32969/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2024 року м. Київ справа № 320/32969/23 адміністративне провадження № К/990/23842/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білоуса О.В., суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О., представника позивача Євстіфєєва Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (головуючий суддя Губська Л.В., судді Карпушова О.В., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, третя особа на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року Приватне підприємство «Будпостач» (далі - ПП «Будпостач») звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці, третя особа на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, в якому просило: визнати протиправною відмову митного органу у поверненні надміру сплачених митних платежів від 10 травня 2023 року №7.27-1/15-01/13/1621; зобов`язати відповідача підготувати висновки та направити до Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів: акцизного податку у розмірі 1329531,61 грн, податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 265906,32 грн, всього на загальну суму 1595437,93 грн, для повернення позивачу (код ЄДРПОУ 0024267110, ІВАМ: UА 49300 34600000 260040 10255001 у АТ «Сенс-Банк» у м. Києві, МФО 300346), а саме: 1) по митній декларації від 4 лютого 2021 року №UА100670/2021/ 100762: акцизний податок у розмірі 115443,56 грн; ПДВ у розмірі 23088,71 грн, всього у загальній сумі 138 532,27 грн; 2) по митній декларації від 19 лютого 2021 року № UА 100670/2021/101131: акцизний податок у розмірі 518176,12 грн; ПДВ у розмірі 103635,22 грн, всього у загальній сумі 621811,34 грн; 3) по митній декларації від 19 лютого 2021 року №UА 100670/2021/101133: акцизний податок у розмірі 108816,99 грн; ПДВ у розмірі 21763,40 грн, всього у загальній сумі 130580,39 грн; 4) по митній декларації від 1 березня 2021 року № UА 100670/2021/101385: акцизний податок у розмірі 116155,70 грн; ПДВ у розмірі 23231,14 грн, всього у загальній сумі 139386,84 грн; 5) по митній декларації від 30 квітня 2021 року № UА 100670/2021/102706: акцизний податок у розмірі 235364,33 грн; ПДВ у розмірі 47072,87 грн, всього у загальній сумі 282437,20 грн; 6) по митній декларації від 12 травня 2021 року № UА100670/2021/102927: акцизний податок у розмірі 235574,91 грн; ПДВ у розмірі 47114,98 грн, всього у загальній сумі 282689,89 грн. В обґрунтовання позовних вимог зазначає, що відмова митного органу у поверненні надмірно сплачених митних платежів є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідач відмовляючи у задоволенні заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів керувався пунктом 4 частини п`ятої та частиною шостою статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України) та дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з такою заявою. Однак, на думку ПП «Будпостач», наведена норма стосується повернення сум відповідних митних платежів у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною, а позивачем у свою чергу подано заяву про повернення надміру сплачених митних платежів з підстав їх помилкової сплати. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною відмову відповідача від 10 травня 2023 року у поверненні надміру сплачених митних платежів позивачу. Зобов`язано відповідача підготувати висновки та направити до Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів: акцизного податку в розмірі 1329531,61 грн, ПДВ у розмірі 265906,32 грн, всього на загальну суму 1595437,93 грн, для повернення позивачу по відповідним митним деклараціям. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 23932 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Черкаської митниці від 10 травня 2023 року, надану за заявою позивача про повернення надміру сплачених митних платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Черкаської митниці за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ПП «Будпостач» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Будпостач» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу. Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України), а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Позивач у скарзі вказує, що даний спір містить два ключові питання, а саме: чи правомірно Черкаська митниця відмовила позивачу листом від 10 травня 2023 року у поверненні надмірно сплачених акцизного податку та ПДВ, посилаючись на пункт 4 частини 5 та частину 6 статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки на думку відповідача заява про повернення митних платежів повинна бути подана не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення митних платежів; чи правомірно суд апеляційної інстанції визначив, що ввезені ПП «Будпостач» електричні самокати, електричні велосипеди та електричні скутери відносяться до коду УКТЗЕД 8711 90? Зокрема скаржник у скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції протиправно класифікував ввезені позивачем товари за кодом УКТЗЕД 8711

90. В обґрунтування наведеного зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, товари при декларуванні класифікуються декларантами, а митні органи перевіряють правильність класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Згідно із Законом України від 4 червня 2020 року №674-IX «Про митний тариф України», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин у 2021 році, класифікація товарів здійснювалася за основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач зазначає, що у відповідності до вимог частини третьої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд під час розгляду справи визначив, що імпортовані позивачем товари відповідають коду УКТЗЕД 8711 90, при тому що жодна із сторін у справі (позивач, відповідач, третя особа) не заявляла та не наводила доводів, що товари, які ввозилася позивачем необхідно класифікувати за кодом 8711

90. Більше того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження такого висновку суду апеляційної інстанції. На думку позивача, протиправність віднесення товарів до коду УКТЗЕД 8711 90 підтверджується Законом України від 4 червня 2020 року №674-IX «Про митний тариф України», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин у 2021 році, в якому визначено, що мотоцикли і велосипеди «- з електричним двигуном для пересування» класифікуються у товарній підпозиції 8711

60. За кодом УКТЗЕД 8711 90 00 00 класифікувалися «- інші», тобто інші мотоцикли та велосипеди, з двигуном, що не є електричним. За наведених обставин, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції перевищив повноваження та за відсутності жодних доказів та на свій власний розсуд протиправно класифікував товари за кодом 8711 90, а також лише з цих підстав прийняв постанову про скасування рішення першої інстанції. Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення апеляційної скарги третьої особи щодо безпідставного стягнення з Державної казначейської служби України судового збору залишити без змін. Справа № 320/32969/23 надійшла до Верховного Суду 30 вересня 2024 року. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Будпостач» 4 лютого 2021 року, 19 лютого 2021 року, 1 березня 2021 року, 30 квітня 2021 року, 12 травня 2021 року для митного оформлення товару, а саме електричних скутерів, електричних самокатів, електричних велосипедів було подано до Черкаської митниці митні декларації: №UA 100670/2021/100762; №UA100670/2021/101131 №UA100670/2021/101133; №UA100670/2021/101385; №UA100670/2021/ 102706; №UA100670/ 2021/102927. Відповідно до графи 33 зазначених митних декларацій електричні скутери, електричні самокати, електричні велосипеди митницею оформлені за кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) товару 8711 60 9000. Згідно вказаних митних декларацій позивачем були сплачені митні платежі, а саме акцизний податок у розмірі 1329531,61 грн та ПДВ у розмірі 265906,32 грн. Всього загальна сума митних платежів, сплачених позивачем при ввезенні товару склала 1595437,93 грн. 10 квітня 2023 року ПП «Будпостач» звернулося до Київської митниці із заявою №1004/23-1 про внесення змін до митних декларацій по яких були оформлені електричні скутери, електричні самокати та електричні велосипеди за кодом згідно з УКТЗЕД 8711 6090 00 зі сплатою акцизного податку та ПДВ, а саме: 1) митна декларація від 4 лютого 2021 року №UA 100670/2021/100762 (електричні скутери); 2) митна декларація від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101131 (електричні самокати); 3) митна декларація від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101133 (електричні велосипеди); 4) митна декларація від 1 березня 2021 року №UA100670/2021/101385 (електричні скутери); 5) митна декларація від 30 квітня 2021 року №UA100670/2021/102706 (електричні скутери); 6) митна декларація від 12 травня 2021 року №UA100670/2021/102927 (електричні скутери). У вказаній заяві позивач просив повернути митні платежі, надмірно сплачені по наведених вище митних деклараціях до Державного бюджету України, а саме: акцизного податку у розмірі 1329531,61 грн та ПДВ у розмірі 265906, 32 грн, всього на загальну суму 1595437,93 грн. Підставою звернення ПП «Будпостач» до митного органу стало те, що станом на час оформлення митних декларацій Податковим кодексом України не було встановлено сплату акцизного податку при імпорті товарів за кодом згідно з УКТЗЕД 8711 6090

00. Київська митниця листом від 1 травня 2023 року №7.8-1/08/13/8282 повідомила позивача про направлення його заяви за призначенням до Черкаської митниці, оскільки митне оформлення товарів за вказаними у заяві митними деклараціями, після якого виникли причини та підстави внесення змін до митних декларацій та повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів, здійснювалося в зоні діяльності Черкаської митниці. 10 травня 2023 року Черкаська митниця листом №7.27- 1/15-01/13/1621 повідомила позивача, що повернення сум митних платежів за заявою платників податків здійснюється за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення митних платежів. Проте, оскільки заява подана з порушенням термінів, передбачених частиною шостою статті 301 МК України, сплачені митні платежі поверненню не підлягають. Вважаючи, протиправною відмову митного органу у поверненні надміру сплачених митних платежів від 10 травня 2023 року №7.27-1/15-01/13/1621 позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у 2021 році Податковим кодексом України не були встановлені ставки акцизного податку на електричні скутери, електричні самокати та електричні велосипеди, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 87116090 00, то ці товари не належали до підакцизних товарів, то при ввезенні таких товарів в Україну акцизний податок сплаті не підлягав. Щодо порушення строку подання позивачем заяви про повернення митних платежів суд зазначив, що згідно пунктів 1, 3 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів від 18 липня 2017 року № 643, повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів в даному випадку здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у поверненні позивачу надміру сплачених акцизного податку та ПДВ від 10 травня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню. В обґрунтування рішення в цій частині суд зазначив про безпідставне посилання відповідача у відмові на пункт 4 частини п`ятої та частину шосту статті 301 МК України, якою передбачено річний строк подання заяви про повернення сум відповідних митних платежів, оскільки вказана норма поширюється на випадки, коли митну декларацію змінено або визнано недійсною, водночас у даному випадку митні декларації не змінювались та не визнавались недійсними. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача підготувати висновки та направити до Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів, оскільки фактично позивач повинен був сплатити такі платежі, так як ввезений ним товар, відповідно до підпункту 215.3.7 пункту 215.3 статті 215 ПК України мав декларуватись за кодом УКТЗЕД 8711 90 і відповідно мав сплачуватись акцизний податок у розмірі 22 Євро/шт, що і було зроблено декларантом. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає. Колегія суддів касаційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону. Відповідно до частини першої статті 24 МК України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Згідно з підпунктами 14.1.4, 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. За приписами пункту 190.1 статті 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані. Згідно із частинами першою - третьою статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. За приписами пункту 43.1 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. За приписами пунктів 3 - 8 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами. У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Судами попередніх інстанцій встановлено, що товари ввезені ПП «Будпостач», а саме електричні самокати, електричні скутери та електричні велосипеди митницею оформлені за кодом згідно з УКТЗЕД 8711600 9000, підтверджується митними декларація від 4 лютого 2021 року №UA 100670/2021/100762, від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101131, від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101133, від 1 березня 2021 року №UA100670/2021/101385, від 30 квітня 2021 року №UA100670/2021/102706, від 12 травня 2021 року №UA100670/ 2021/102927. Підпунктом 215.3.7 пункту 215.3 статті 215 ПК України визначено коди товару згідно з УКТЗЕД та опис цих товарів згідно з УКТЗЕД, а саме мотоциклів (включаючи мопеди) та велосипедів, за якими передбачено справляння акцизного податку. Разом з тим, серед визначених у підпункті 215.3.7 пункту 215.3 статті 215 ПК України кодів товарів згідно з УКТЗЕД та опису товарів згідно з УКТЗЕД на момент оформлення позивачем митних декларацій був відсутній код УКТЗЕД 8711 60 9000 та товарна підпозиція 871160, за яким були оформлені електричні самокати, електричні скутери та електричні велосипеди. Частинами першою - четвертою статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Жодних порушень під час оформлення вказаних митних декларацій контролюючим органом виявлено не було, зауважень щодо неправильного визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД митний орган не висловлював, а також рішень щодо зміни класифікації ввезених позивачем товарів відповідачем не приймалося. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент ввезення товару ПП «Будпостач» не мав обов`язку сплачувати акцизний податок. Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України, базою оподаткування з ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контракта) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягає сплаті і включається до ціни товарів Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування 20%. Відтак, при сплаті акцизного податку у розмірі 1329531,61 грн позивач додатково сплатив ПДВ у розмірі 20% від суми акцизного податку, а саме 265906,32 грн. Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивачем надміру сплачені митні платежі при ввезенні товару згідно митних декларацій від 4 лютого 2021 року №UA 100670/2021/100762, від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101131, від 19 лютого 2021 року №UA100670/2021/101133, від 1 березня 2021 року №UA100670/2021/101385, від 30 квітня 2021 року №UA100670/2021/102706, від 12 травня 2021 року №UA100670/ 2021/102927 у розмірі 1595437,93 грн. При цьому судом першої інстанції зазначено, що позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у межах 1095 днів від дня надміру сплаченої суми, з дотриманням вимог пункту 43.4 статті 43 ПК України та з дотриманням вимог пунктів 1, 3 Розділу III Порядку №

643. Таким чином аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова відповідача у поверненні надмірно сплачених митних платежів є необґрунтованою, а позивач у свою чергу підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у митного органу виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання. Згідно статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Переглянувши судове рішення суду, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. При цьому колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, враховуючи таке. Так, з резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року вбачається, що судом першої інстанції судовий збір у розмірі 23932 грн на користь ПП «Будпостач» стягнуто з Державної казначейської служби України. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Державна казначейської служби України не була стороною у цій справі. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У справі, що розглядається відповідачем є Черкаська митниця, отже остання є суб`єктом владних повноважень за рахунок якої має бути стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання позову. Що стосується розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь ПП «Будпостач», сплаченого останнім за подання до суду адміністративного позову, то Верховний Суд зазначає наступне. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI). Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2023 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону №3674, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Системний аналіз статті 6 Закону №3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою ПП «Будпостач» було сплачено судовий збір у розмірі 23932 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 9 червня 2023 року № 6417595574. Водночас зі змісту позову ПП «Будпостач» вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку має бути сплачений судовий збір, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення митного органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права. Отже на момент звернення із позовною заявою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2684 грн, таким чином, судові витрати, понесені позивачем у розмірі 2684 грн за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці. Згідно із частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою ПП «Будпостач» було сплачено судовий збір у розмірі 38292 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 5 червня 2024 року № 1248. Разом з тим, оскільки на момент звернення з касаційною скаргою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 4294,40 грн, таким чином, судові витрати, понесені позивачем у розмірі 4294,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці. Керуючись статтями 3, 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач» задовольнити частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року скасувати. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року скасувати в частині розподілу судових витрат та у цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, будинок 76; ЄДРПОУ: 44005652) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кімната 314; ЄДРПОУ: 24267110) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року залишити в силі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, будинок 76; ЄДРПОУ: 44005652) 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок на користь Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кімната 314; ЄДРПОУ: 24267110) судових витрат зі сплати судового збору. Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В.Білоус Судді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх