Ухвала КАС ВС № 826/21859/15

УХВАЛА 07 листопада 2024 року Київ справа № 826/21859/15 адміністративне провадження № К/990/40192/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 826/21859/15 за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ: 21.10.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Черкаської митниці (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 21.10.2024. Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 01.10.2024, 17.10.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав формальним посилання скаржника на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 31.03.2015 у справі №21-53а15, від 03.03.2015 у справі №21-17а15, від 27.03.2020 у справі 540/2605/18, від 25.09.2020 у справі №810/2520/16. Зокрема в цих касаційних скаргах скаржник виклав лише обставини справи і процитував норми Податкового кодексу України, але висновку Верховного Суду, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, щодо якого він вбачає необхідність відступлення та належного обґрунтування необхідності такого відступу, касаційні скарги не містили. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими. Скаржник лише додав у втретє поданій касаційній скарзі посилання на порушення норм матеріального права, зокрема: частини першої статті 42, частин п`ятої, шостої статті 54, частини третьої статті 57, частини другої статті 58, статей 62, 63, підпункту ґ) пункту 5 частини восьмої статті 257, частини першої, четвертої статей 337, 320 Митного кодексу України; наказ Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012. В іншій частині касаційна скарга змін не зазнала. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Черкаської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 826/21859/15 за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон