Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/6469/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/6469/24 Номер провадження 33/814/1055/24Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., за участі секретаря судового засідання Буйновій О.П., за участі осіб, які притягуються до відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокатів Рохманова В.І., Рябоконя О.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_2 адвоката Рябоконь Олександра Володимировича на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу серії ААД № 629853 14.06.2024 р. ОСОБА_1 22.02.2024 р. о 10 год. 00 хв. в м. Полтава по вул. П. Мстислава в напрямку вул. Остапа Вишні, керуючи транспортним засобом марки Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до регульованого перехрестя з вул. Європейською, не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з спеціалізованим автомобілем медичної допомоги «Автоспецпром», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по вул. Європейській з увімкненим сигналом синього кольору та здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору. У результаті зіткнення автомобіль «Автоспецпром» відкинуло вліво де він скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo Sens, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 та Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_3 , водій ОСОБА_4 . Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, як порушення п.8.2 правил дорожнього руху України. Відповідно до протоколу серії ААД № 629854 14.06.2024 р. ОСОБА_2 , 22.02.2024 р. о 10 год. 00 хв. в м. Полтава по вул. Європейській від вул. Кагамлика в напрямку вул. Шевченка керував транспортним засобом «Автоспецпром», державний номерний знак НОМЕР_4 , наближаючись до регульованого перехрестя із вул. Патріарха Мстислава, з увімкненим сигналом синього кольору, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по вул. П. Мстислава в напрямку вул. О. Вишні, на основний дозволений сигнал. У результаті зіткнення автомобіль «Автоспецпром» відкинуло вліво де він скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo Sens, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 та Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_3 , водій ОСОБА_4 . Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124КУпАП,як порушення п.п.8.7.3 Е. 3.1 правил дорожнього руху України. Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2024 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду полтавської області від 7 серпня 2024 року та постановити нове, яким справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 по ст.124 КУпАП закрити на підставі ст.38 КУпАП в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Апелянт зазначає, що з вказаним рішенням не згоден, оскільки справа про адміністративне правопорушення не розглядалося, що зазначено в постанові, при цьому судом вирішено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, тобто суд закрив провадження за нереабілітуючими обставинами. На підтвердження своєї позиції посилається на те, що ОСОБА_2 не забезпечив безпеку руху, при виїзді на перехрестя не впевнився в тому, що нікому не створить небезпеки або перешкоди для руху, тобто, іншими словами, він не забезпечив безпеку руху. Акцентує увагу, що в даному випадку ОСОБА_7 зазначив, що в останній момент, коли побачив автомобіль намагався уникнути зіткнення, однак просто не встиг, тобто своїми діями він виконував вимоги п.12.3 ПДР України. За таких умов жодного порушення ПДР України ОСОБА_1 не скоїв, рухався на зелений сигнал світлофора, причиною ДТП було виключно дії водія ОСОБА_2 , який рухався на червоний забороняючий сигнал світлофора. Крім того, також не погодився з вище вказаною постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_2 адвокат Рябоконь О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2024 року та прийняти нову, якою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП скерувати на новий судовий розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави для розгляду по суті в іншому складі суду. Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, суд не з`ясував усі фактичні обставини справи, та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. Таким чином, постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та обґрунтованою. Стверджує, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому, часу вчинення тощо. Суд першої інстанції не дослідив та не проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, та не надав їм належної оцінки, що є істотним порушенням закону. Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що з текстом оскаржуваної постанови я був ознайомлений лише 12.08.2024 року, що є поважною причиною для поновлення строку на оскарження постанови. Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи. Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Пунктом 7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу. Згідно ст. 284 КУпАП справа підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених ст. 247 даного Кодексу. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення за ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідності до закону. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оскільки строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст.38 КУпАП, на момент розгляду справи судом закінчилися, вбачаються підстави для закриття провадження у справі. Вирішуючи питання про встановлення вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, судом враховано положення ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Судом першої інстанції також враховано, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення ч.1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. На даний момент розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня виявлення цього правопорушення, тобто минув встановлений ст. 38 КУпАП строк давності накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, надаючи оцінку вищевикладеному, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 адвоката Рябоконь О.В. - задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2024 року задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_2 адвокату Рябоконь Олександру Володимировичу строк на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 адвоката Рябоконь Олександра Володимировича залишити без задоволення. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин