Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/30554/24

Справа № 127/30554/24 Провадження № 22-ц/801/2175/2024 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2024 рокуСправа № 127/30554/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Копаничук С. Г., Шемети Т. М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, Ухвалу постановила суддя Вохмінова О. С. Ухвалу постановлено у відсутності сторін у м. Вінниця Повний текст ухвали складено 17 вересня 2024 року, Встановив: 16 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передано на розгляд Вінницькому районному суду Вінницької області. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною, оскільки відповідно до інформації наявної в Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:123:0024 площею 1,81 га, на яку після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/3 частки земельної ділянки, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Вінницьким міським судом не було враховано, що внаслідок децентралізації та укрупнення районів станом на момент звернення до суду земельна ділянка вже розташована на території Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області. Відповідач Вінницька міська рада не скористалась своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направила, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У пункті 9 частини 1 статті 353 ЦПК України зазначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Як вбачається із матеріалів справи позовну заяву мотивовано тим, що з січня 2002 року позивач проживав однією сім`єю зі своїм рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/3 частку земельної ділянки площею 1,81 га, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а. с. 1-15). Крім того, з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 на майно, яким є частка земельної ділянки площею 1,81 га, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, позивач звернувся до державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області. Однак, отримав відмову у видачі свідоцтва, зокрема, з підстави пропуску встановленого законом строку подачі заяви про прийняття спадщини (а. с. 11). Суд першої інстанції передаючи справу на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК виходив з того, що нерухоме майно розташоване на території с. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (а. с. 17). Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції правильними. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у цивільній справі № 755/5684/18-ц зазначив, що «із приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; оскільки спір у справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73 гс 20). Отже, за правилами, визначеними процесуальним законом, даний позов підлягає розгляду із урахуванням правил виключної підсудності, визначеної статтею 30 ЦПК України, тобто за місцем знаходження нерухомого майна. З поданих до позовної заяви документів вбачається, що 1/3 земельної площею 1,81 га розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а. с. 12). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок децентралізації та укрупнення районів станом на момент звернення до суду земельна ділянка вже розташована на території Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області, а не Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, колегія суддів відхиляє у зв`язку з наступним. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, у Вінницькій області створено Вінницький район (з адміністративним центром у місті Вінниця) у складі територій Агрономічної сільської, Вінницької міської, Вороновицької селищної, Гніванської міської, Іллінецької міської, Липовецької міської, Літинської селищної, Лука-Мелешківської сільської, Немирівської міської, Оратівської селищної, Погребищенської міської, Стрижавської селищної, Сутисківської селищної, Тиврівської селищної, Турбівської селищної, Якушинецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань адміністративно-територіального устрою», об`єднані територіальні громади, включаючи Стрижавську громаду, були створені в рамках реформи місцевого самоврядування. Таким чином, земельна ділянка, що була розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, фактично відноситься до Стрижавської територіальної громади в межах Вінницького району Вінницької області. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права. А тому, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. На підставі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, Постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року про передачу справи на розгляд до територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького районного суду Вінницької області, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіС. Г. Копаничук Т. М. Шемета