Ухвала КЦС ВС № 754/13087/18

УХВАЛА 21 жовтня 2024 року м. Київ справа № 754/13087/18 провадження № 61-13591 ск24 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мостовенко Юрій Володимирович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного судувід 15 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» заборгованість за кредитним договором у розмірі 468 125,94 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 562,36 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного судувід 15 лютого 2022 року у цій справі, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Зазначила, що нововиявленою обставиною для перегляду постанови є те, що банк використав своє право на дострокове повернення кредиту 11 серпня 2015 року, у зв`язку з чим самостійно змінив строк повного виконання усіх грошових зобов`язань за кредитним договором. З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 вважає, що мають місце нововиявлені обставини, які існували на час ухвалення судового рішення у справі, проте не були їй відомі, оскільки вона не знала і не могла знати про розгляд справи, враховуючи ту обставину, що помилково не була залучена до участі у цій справі як правонаступник третьої особи. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року. 03 жовтня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку адвокат Мостовенко Ю. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, у якій просив її скасувати та передати справу за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її необгрунтованість, з огляду на таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду. Судом апеляційної інстанції встановлено, щовказані заявником обставини про використання банком 11 серпня 2015 року права на дострокове повернення кредиту не є нововиявленими, оскільки відповідні обставини існували на час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 не надала доказів, що третій особі ОСОБА_3 , правонаступником якої є заявниця, не могло бути відомо про направлення позичальнику та поручителю вимоги банку про повернення грошових коштів та отримання такої вимоги у 2015 році. Встановивши, що обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та у розумінні статті 423 ЦПК Українитакими не являються, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення. Доводи касаційної скарги про те, що 21 березня 2024 року ОСОБА_1 стало відомо про ту обставину, що 22 серпня 2015 року позивачем було використано право на дострокове повернення кредиту, тому саме ці обставини мають значення для вирішення справи та є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин та зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини другої статті423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою. Керуючисьчастинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мостовенко Юрій Володимирович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Додані до скарги матеріали повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара