Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/443/24

Справа № 354/443/24 Провадження № 33/4808/951/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Гайтанюк М.М. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гайтанюк Мар`яни Миколаївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено за таких обставин. 19 лютого 2024 року о 06 год. 15 хв. по вул. Незалежності в с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Гайтанюк М.М. просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою з наступних доводів та підстав. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про те, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 та яке відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» дало право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу. Наголошує, що перед і під час складання протоколу ОСОБА_1 не було роз`яснено та не забезпечено право на правову допомогу адвоката, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави вважати всі докази у цій справі недопустимими. Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, без належної відеофіксації технічними засобами відеозапису та за відсутності двох свідків, а копію протоколу не вручено та не надіслано засобами поштового зв`язку. Суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі від 19 лютого 2024 року не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням порядку відеофіксації та за відсутності двох свідків. Письмове направлення в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння в його присутності не складалося та не вручалося. Наголошує, що в акті огляду на стан сп`яніння не зазначено ні дату, ні час його складання ні те, що другий примірник вручався ОСОБА_1 від отримання якого він відмовився. ОСОБА_1 стверджує, що підпис в графі акту «з результатом згоден» виконаний не ним. Ввважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути належним і достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 оскільки, в протоколі відсутній номер технічного запису, відеозапис переривається та не містить повної інформації з місця події, частина відеозаписів проведена не нагрудним відеореєстратором, а ймовірно, мобільним телефоном, диск із відеозаписом не підписано цифровим підписом. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гайтанюк М.М. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2024 року серії ААД № 587050 (а.с. 1) 19 лютого 2024 року о 06 год. 45 хв. по вул. Незалежності в с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Бойченюком В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та дав пояснення у відповідній графі: «Випив алкогольне пиво після чого керував транспортом». Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Яремчанської ЦРЛ (а.с. 4) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Проте від проходження вказаного огляду ОСОБА_1 відмовився. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 5), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: несправність лівого заднього габаритного ліхтаря та відмову водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння (як на місці зупинки так і у медичному закладі). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №354/716/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що вихід з ладу заднього правого габаритного ліхтаря, який виник в ході експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу, не могло бути виявлено в ході керування автомобілем, а тому відсутній склад за ч.1 ст. 121 КУпАП. Разом з тим підпунктом 2 частини 1 ст. 35 обумовлено право поліцейського зупинити транспортний засіб у разі наявності очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Отже, несправність заднього лівого габаритного ліхтаря, яка зафіксована на відеозаписі та досліджена під час апеляційного розгляду є достатньою підставою у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону «Про національну поліцію» для зупинки транспортного засобу поліцейським. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Пунктом 2.6. ПДР унормовано, що за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом. Однак, водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння (як на місці зупинки так і у медичному закладі) відмовився. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, від такої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився. Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте від такого останній теж відмовився. Відмова водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП України. Твердження апелянта про те, що йому не було роз`яснено та не забезпечено право на правову допомогу адвоката є необґрунтованими та спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1). Слід зазначити, що право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз`яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист. Твердження апелянта, що в акті огляду на стан сп`яніння не зазначено дату, час та місце його складання, не є слушними , оскільки водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, а акт лише фіксує факт такої відмови. Також відсутність дати, часу та місця складання акту не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Змістом відеозаписів доведено, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку, вказані дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Гайтанюк Мар`яни Миколаївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло