Постанова 4817 № 607/9974/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/9974/22Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/716/24 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., за участі секретаря Сович Н.А. та сторін: представника АТ Сенс Банк - адвоката Панченко Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Осіва П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 607/9974/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Осів Павло Володимирович на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом акціонерного товариства СЕНС БАНК до ОСОБА_1 , Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства ТЕР ТАМП про стягнення заборгованості за договором кредиту, В С Т А Н О В И В: у серпні 2022 року АТ Альфа-Банк, правонаступником якого є АТ СЕНС БАНК, звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства ТЕР ТАМП про стягнення заборгованості за кредитним договором № 770/42-26/07 від 21.05.2007 в розмірі 71 332,80 швейцарських франків. В обґрунтування позовним вимог посилаються на те, що 21.05.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку УКРСОЦБАНК та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 770/42-26-07, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 50355,14 швейцарських франків. На забезпечення умов виконання кредитного договору № 770/42-26-07 від 21.05.2007 з ТСКВП ТЕР - ТАМП було укладено Договір поруки № 770/43-118/07 від 21.05.2007. Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові. У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 10.06.2022 року утворилася заборгованість у розмірі 71 332,80 швейцарських франків, з яких: 44648,24 швейцарських франків заборгованість за кредитом та 26684,56 швейцарських франків заборгованість за відсотками. У зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту, у кредитора виникло також право задовольнити свої вимоги і за рахунок поручителя. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог АТ СЕНС БАНК до ОСОБА_1 , Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства ТЕР ТАМП про стягнення заборгованості за договором кредиту № 770/42-26-07 від 21.05.2007 відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Осів П.В. просить змінити мотивувальну частину рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року, виключивши з неї наступні абзаци: «Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові, що підтверджується матеріалами справи». «У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_2 , свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 10.06.2022 року має заборгованість у розмірі 71332, 80 Швейцарських франків, з яких: сума заборгованості за кредитом 44648,24 Швейцарський франків, сума заборгованості за відсотками 26684,56 Швейцарський франків, що підтверджується розрахунком заборгованості». «Як убачається з матеріалів справи та наданих позивачем розрахунків, відповідачем порушено умови Кредитного договору № 770/42-26-07 від 21.05.2007 в частині своєчасного повернення кредитних коштів». Відмовити у задоволенні позову не з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, а за недоведеністю та безпідставністю матеріально-правової вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 631 ЦК України, яка обмежує здійснення прав та виконання обов`язків за договором строком дії договору. Також, слід зазначити, що в рішенні відсутнє посилання на допустимі докази, що підтверджують надання банком грошових коштів, а також заборгованість станом на 10.06.2022 року в розмірі 71332,80 Швейцарських франків, з яких: сума заборгованості за кредитом 44648,24 Швейцарських франків, сума заборгованості за відсотками 26684,56 Швейцарських франків. У позовній заяві позивач надав лише розрахунок заборгованості, інших доказів, які б підтверджували розмір заборгованості позивачем не надано. Розрахунки вимог банку не можуть підтверджувати існування кредитної заборгованості, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Щодо зміни мотивувальної частини рішення суду представник заявника зазначив, що суд прийшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості пред`явлено з пропуском строку позовної давності, а відтак порушене право позивача не підлягає захисту, що є підставою для відмови у задоволенні пред`явленого позову у повному обсязі. Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб`єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги. Отже, у задоволенні позову у справі № 607/9974/22 повинно бути відмовлено не з підстав пропуску позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги. 13.09.2024 через систему Електронний суд до Тернопільського апеляційного суду надійшов відзив представника АТ Сенс Банк - адвоката Панченко Д.В. на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осіва П.В. Однак, колегія суддів вважає, що даний відзив слід залишити без розгляду, виходячи з такого. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 липня 2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Осів П.В. на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року та надано учасникам справи строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Частиною 1 статті 360 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. З матеріалів справи вбачається, що копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження АТ СЕНС БАНК отримав 22 липня 2024 року, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600941932930. Разом з тим відзив на апеляційну скаргу поданий представником АТ СЕНС БАНК - адвокатом Панченко Д.В. 13.09.2024 року через систему Електронний суд, тобто з пропуском строку, вказаного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки у відзиві представника АТ СЕНС БАНК - адвоката Панченко Д.В. не зазначено причин пропуску строку подання відзиву на апеляційну скаргу, а також відсутнє клопотання про його поновлення, колегія суддів вважає, що він підлягає залишенню без розгляду. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Осів П.В. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в них. Представник АТ СЕНС БАНК - адвокат Панченко Д.В. апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осіва П.В. не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Тернопільське СКВ МП ТЕР ТАМП повідомлялося про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак вона повернулась на адресу Тернопільського апеляційного суду як не отримана з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності представника Тернопільського СКВ МП ТЕР ТАМП, яке належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 21.05.2007 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 770/42-26-07. Відповідно до кредитного договору 770/42-26-07 від 21.05.2007 Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50 355, 14 швейцарських франків, із сплатою 9,7 процентів річних та порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку. Згідно з пунктом 4.5 Кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов`язків, визначених підпунктами 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно Позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору у разі настання обставин визначених п.п. 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього Договору, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив та відповідно Позичальник зобов`язаний погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту та нараховані штрафні санкції. Пунктом 3.3.8 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за використання Кредитом в порядку, визначеному п.п.2.4, 2.5 цього Договору. Відповідно до пункту 2.4.1 Кредитного договору сплата процентів здійснюється у валюті Кредиту не пізніше десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо десяте число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно п.2.4 цього Договору у попередній робочий день. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт/360 (п.2.4 Кредитного договору). Відповідно до п.3.3.9 кредитного договору позичальник зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, передбаченому п.1.1. цього Договору. З аналізу змісту пункту 4.5 Кредитного договору слідує, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, так як у такому повідомленні банк не вимагає дострокового виконання зобов`язань. На забезпечення умов виконання кредитного договору № 770/42-26-07 від 21.05.2007 з Тернопільським СКВП «ТЕР ТАМП» було укладено Договір поруки № 770/43-118-07 від 21.05.2007. Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами. Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Кредитним Договором Поручитель разом з Відповідачем солідарно відповідає перед Позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним Договором. Свої зобов`язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові, що підтверджується матеріалами справи, зокрема заявою № 865 від 21.05.2007 на видачу готівки в сумі 50 355,14 швейцарських франків, що становить в еквіваленті до гривні в сумі 207 251,63 грн ; заявою № 8695 від 21.05.2007 про переказ готівки в сумі 205 449 грн; випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (т.1 а.с.115-161). Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Згідно з рішенням № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, припинено Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», де в п.п. 1.2. Статуту АТ Альфа-Банк визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Кредитним договором визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. Останній платіж позичальником був здійснений 02 квітня 2010 року, наступний платіж повинен був би здійснений не пізніше 10.05.2010 (згідно графіку та умов договору), що відповідачем ОСОБА_1 здійснено не було, таким чином відповідно до пункту 4.5 кредитного договору строк виконання основного зобов`язання на став на 61-й день. Тобто платіж по кредиту з 11 липня 2010 року прострочений більше двох місяців. У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1 , свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 10.06.2022 року має заборгованість у розмірі 71 332, 80 швейцарських франків, з яких: сума заборгованості за кредитом 44 648,24 швейцарських франків, сума заборгованості за відсотками 26684,56 швейцарських франків, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 21.05.2007 кредитним договором № 770/42-26-07 та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту. Однак, позов про стягнення заборгованості пред`явлено з пропуском строку позовної давності, а відтак порушене право позивача не підлягає захисту, що є підставою для відмови у задоволенні пред`явленого позову у повному обсязі. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Визначення поняття "зобов`язання" міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (статті 530, 631 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України). Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2007 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 770/42-26-07, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50 355, 14 швейцарських франків, зі сплатою 9,7 процентів річних та порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку. Також факт укладення вказаного договору представник відповідача у судовому засіданні не заперечив. Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові, що підтверджується заявою № 865 від 21.05.2007 на видачу готівки в сумі 50 355,14 швейцарських франків, що становить в еквіваленті до гривні в сумі 207 251,63 грн ; заявою № 8695 від 21.05.2007 про переказ готівки в сумі 205 449 грн; випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (т.1 а.с.115-161). Не заслуговує на увагу посилання представника заявника на те, що позивачем не подано суду жодних належних та допустимих доказів щодо надання кредитних коштів відповідачу за кредитним договором, а також не доведено наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному позивачем у розрахунку заборгованості за кредитним договором і що не слід брати до уваги долучені представником позивача до відповіді на відзив на позовну заяву докази щодо надання кредитних коштів з огляду на таке. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2022 року відкрито провадження у даній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 23 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 35). У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Осів П.В. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем не надано підтверджень щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Скориставшись своїм процесуальним правом, представник АТ СЕНС БАНК - адвокат Панченко Д.В. 09.03.2023 подав відповідь на відзив, до якого долучив: заяву на видачу готівки № 865 від 21 травня 2007 року та заяву на переказ готівки № 8695 від 21 травня 2007 року (т. 1 а.с. 115-116), виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 21.05.2007 по 30.04.2009 (т. 1 а.с. 117-133), виписку по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 02.03.2009 по 02.04.2010 (т. 1 а.с. 134-161). Відповідно до ч. 3 ст. 179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою п`ятою статті 178 цього Кодексу, а саме, що до відповіді на відзив додаються докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтується заперечення. 21 березня 2023 року завершено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 179). Тому відповідні докази були представлені банком в межах строку подачі відповіді на відзив і до завершення підготовчого засідання. Однак, незважаючи на те, що позивачем було доведено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, несвоєчасне їх повернення, банком було пропущено строк позовної давності. Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Так, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України). Згідно з пункту 1.1. Кредитного договору погашення суми заборгованості по кредиту, здійснюється до 10 числа кожного місяця згідно графіку. Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених підпунктами 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку, що позичальник здійснив останній платіж по кредиту та відсотках 02.04.2010. Отож, беручи до уваги, що наступний платіж позичальник повинен був оплатити не пізніше 10.05.2010 (згідно графіку та умов Договору), що ним здійснено не було, таким чином відповідно до пункту 4.5 Кредитного договору строк виконання основного зобов`язання настав на 61-й день, тобто платіж по кредиту з 11.07.2010 прострочений більше двох місяців. Саме з цього моменту відбулася зміна строку виконання кредитного зобов`язання позичальником у повному обсязі. Тому з 11.07.2010 у позивача виникло право вимоги до відповідача з приводу виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Натомість, з позовом в суд представник позивача звернувся 03.02.2022. Відповідачем було зроблено заяву про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що пересічний строк позовної давності позивачем пропущений. Поважності причин пропуску позивач не навів та не клопотав про продовження строку. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осіва П.В. слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд поданої ним апеляційної скарги в апеляційній інстанції слід покласти на відповідача в межах ним понесених. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осіва Павла Володимировича залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2024 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома