Ухвала КАС ВС № 360/777/23

УХВАЛА 14 жовтня 2024 року м. Київ справа №360/777/23 адміністративне провадження №Зі/990/128/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка діє через представника Райзмана Олександра Яковича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №360/777/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа №360/777/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 09.10.2024 надійшли дві заяви позивача ідентичного змісту про відвід суддів Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. від участі у справі №360/777/23. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 заяви позивачки про відвід про відвід суддів Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. визнано необґрунтованими та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для її розгляду. Постановляючи зазначену ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що посилання заявника на затягування розгляду справи не є переконливими, оскільки позивач не довів, що колегія суддів порушила розумні строки розгляду справу. Зокрема, перевіривши додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, Верховний Суд вважає, що твердження позивача про затягування розгляду справи ґрунтуються виключно на припущеннях та власній оцінці викладених заявником обставин, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. 11.10.2024 передано для вирішення судді Тацій Л.В. В обґрунтування заявленого відводу позивач, посилаючись на пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначив, що судді: Шарапа В.М., Берназюк Я.О., Кравчук В.М. порушують норми процесуального права, оскільки порушують встановлені законом строки розгляду справи, невиправдано затримують розгляд справи, чим завдають позивачу непоправної матеріальної шкоди. Вказана обставина, на думку заявника, викликає об`єктивні сумніви щодо неупередженості суду та виключає довіру до судового рішення, прийнятого таким судом. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого. Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11). При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід суддям Шарапі В.М., Берназюку Я.О., Кравчуку В.М. у справі №360/777/23, вважаю, що доводи скаржника про їхню необ`єктивність та/або упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву вказаними суддями прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду цієї справи. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи суддів Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. та викликали б необхідність у їх відводі. Верховний Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проаналізувавши доводи, наведені у заяві про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., вважаю, що ця заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності суддів, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію». З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 , яка діє через представника Райзмана Олександра Яковича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №360/777/23 задоволенню не підлягає. Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє через представника Райзмана Олександра Яковича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шарапи В.М., Берназюка Я.О., Кравчука В.М. від участі у розгляді справи №360/777/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду Л.В. Тацій