Постанова Київський апеляційний суд № 369/14368/23

Справа №369/14368/23 Головуючий у І інстанції Лисенко В.В. Провадження № 33/824/1805/2024 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 жовтня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору, В С Т А Н О В И В : За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 29.07.2023 року близько 14 години 50 хвилинв с. Новосілки Київської області по вулиці Лісовій керував транспортним засобом Chevrolet Tracker д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №373 від 29.07.2023 року. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддею не надано належної оцінки діям працівників поліції, які безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , після відмови у проведенні огляду поліцейськими, він разом з ними поїхав до медичного закладу, де лікарем був проведений медичний огляд, у тому числі і із застосуванням спеціального технічного приладу. Вказує, що поза увагою судді залишилася відсутність в матеріалах справи чеку з газоаналізатора «Драгер». який застосовувався лікарем, а також акту медичного огляду та копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вважає, що слід звернути увагу на те, що в протоколі ОСОБА_1 зазначав про незгоду з результатами огляду, а з відео вбачається, що він поводить себе адекватно, без виражених ознак сп`яніння. Також апелянт ставить під сумнів місце проведення медичного огляду, оскільки у відповідності до ст. 266 КУпАП водія мали повезти у найближчий заклад охорони здоров`я, яким очевидно не є лікарня в м. Васильків. Крім того, апеляційна скарга містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 05.02.2024 року, а апеляційна скарга направлена засобами поштового зв`язку адвокатом Малюгою В.М. 28.02.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Зважаючи, що апеляційна скарга подана захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повторно, після усунення недоліків, встановлених постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2024 року, при цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а тому строк на апеляційне оскарження вважаю за необхідне поновити. В судове засідання не з`явився захисник, будучи повідомленим про час та місце апеляційного розгляду. За клопотанням ОСОБА_1 апеляційний розгляд проведений у відсутності захисника. Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння суддя обґрунтував доказами, які містяться у відеозапису події з бодікамери поліцейського, медичним висновком про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння під час огляду у медичному закладі. Доказам по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З відеозапису події, зафіксованої на бодікамеру поліцейського, вбачається, що у приміщенні лікарні лікарем проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі і з використанням газоаналізатору, який засвідчив наявність у нього 1,41 проміле алкоголю. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи чеку - роздруківки з газоаналізатора, акту медичного огляду , копії свідоцтва про повірку вимірювальної техніки не свідчать про те, що висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, у якому зазначено про те, що він складений на підставі акту медичного огляду, що був проведений 29.07.2023 року у приміщенні лікарні, є недійсним. Правильності висновку судді про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння не спростовують і зазначення у апеляційній скарзі про порушення поліцейським правил зупинки транспортного засобу та проведення медичного огляду не у найближчому до місця зупинки закладі охорони здоров`я . З огляду на наведене, апеляційна скарга не містить переконливих доводів про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою судді адміністративне стягнення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, накладено у межах однорічного терміну з дня його вчинення. КУпАП не передбачає можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на час апеляційного розгляду, тому подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на вимогах закону не ґрунтується. За таких обставин постанова судді є законною. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Малюзі В.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 .. Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В. Р. Шроль