LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд297/670/24

від 02.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 297/670/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 02 жовтня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.А. за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Сергій Олександрович, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2024 року, постановлену суддею Фейір О.О., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про повернення суми авансового платежу встановив: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про повернення суми авансового платежу. Вказана справа неодноразово призначалася до судового розгляду, однак, позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судові засідання не з`являлися. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2024 року клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Попович Ш.О. задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_3 про повернення суми авансового платежу залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хоменко С.О., оскаржила таку в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду. Вказує, що судом не було взято до уваги, що відповідачка подала відзив з пропущенням строку на подання такого. Відзив не був направлений стороні позивача згідно із вимогою законодавства. Позивач не був належним чином повідомлений про результати розгляду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та про дату, час та місце судового розгляду. Ухвала про відмову у призначенні відеоконференції була прийнята за три дні до судового засідання, а тому позивач та його представник не змогли з`явитися в судове засідання вчасно, оскільки їх фактичне місце проживання знаходиться далеко від місця знаходження суду. У дане судове засідання не з`явились сторони, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 . Від імені ОСОБА_2 з`явився представник ОСОБА_5 , який заявив, що відповідачка про час та місце розгляду знає та не заперечує про розгляд справи за її відсутності. Від ОСОБА_1 не надходило ніяких клопотань про неможливість явки до суду та відкладення розгляду справи з поважних причин. Представник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у розгляді кримінальної справи в Житомирському апеляційному суді. Однак, в даному клопотанні також зазначає, що він не заперечує проти розгляду справи, якщо суд вважатиме за необхідне провести розгляд справи у відсутності апелянта та його представника. Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і ухвалою суду від 06.03.2024 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи на 04.04.2024 о 13 год. 30 хв. Згідно повідомлення про доставку електронного листа від 06.03.2024 ОСОБА_1 та її представник адвокат Хоменко С.О. були повідомлені про дане судове засідання на вказані в позовній заяві електронні адреси. 12.03.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко С.О. подала в суд клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції. Ухвалою від 01.04.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко С.О. про проведення судового засідання в режимі відео конференції було відмовлено. 02.04.2024 адвокат Хоменко С.О. подав до суду заяву через підсистему «Електронний суд» в якій просив надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді. 04.04.2024 судове засідання не проводилось, оскільки позивачка та її представник не з`явились, що підтверджується довідкою складеною секретарем судового засідання. Тому, позивачка та її представник були знову повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи згідно довідок від 04.04.2024 (а.с. 59, 60). 02.05.2024 відбулось судове засідання в якому представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Попович Ш.О. заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачки та її представника. Суд дане клопотання задовольнив та виніс ухвалу якою позовну заяву залишив без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вважає, що оскільки позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилися та не повідомили про причини своєї неявки та від них не надходило заяви про розгляд справи без їх участі, то це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, суд вправі залишити позов без розгляду лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судові засідання. Тобто в два судові засідання підряд. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. З матеріалів справи слідує, що судові засідання призначались два рази: 1) ухвалою Берегівського районного суду від 06.03.2024 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 04.04.2024 о 13 год. 30 хв., але відкладено розгляд справи 04.04.2024 у зв`язку з неявкою сторін по справі на 02.05.2024 о 13 год. 30 хв. При цьому, хоч судові повістки не надходили позивачці та її представнику поштовим зв`язком, однак про день, час та місце судового засідання на 02.05.2024 о 13 год. 30 хв. позивачка та її представник повідомлялись на електронні адреси вказані ними в позовній заяві (а.с. 48, 49, 59, 60). Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України). Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21). При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши їх у позовній заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Оскільки, адвокат Хоменко С.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 повідомлявся на електронну адресу на якій в нього наявний електронний кабінет у системі ЄСІТС, а також те, що ОСОБА_1 теж повідомлена на електронну адресу зазначену в позовній заяві, тому вони вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи згідно вимог чинного законодавства в належний спосіб на 02.05.2024 о 13 год. 30 хв. Посилання представника позивача, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Хоменко С.О. про його участь у судовому засіданні 04.04.2024 в режимі відео конференції колегія суддів не бере до уваги, оскільки у адвоката та його представника, які були належним чином повідомлені про наступне судове засідання не було ніяких об`єктивних причин не з`явитися у судове засідання, яке відбулося 02.05.2024. Окрім цього, суд відклав розгляд справи на іншу дату вважаючи поважною причиною неявку позивача та її представника у судове засідання, що узгоджується з вимогами ст. 223 ЦПК України. При розгляді апеляційної скарги колегія суддів також звертає увагу на наступну обставину. Попри те, що конституційне право на суд є правом, але його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22). З огляду на вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом згідно норм чинного процесуального законодавства України. Тому, доводи апеляційної скарги не знайшли свого доведення, що є підставою для відхилення такої та залишення у силі ухвали суду. Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 257, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Сергій Олександрович, залишити без задоволення. Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2024 року про залишення позову без розгляду, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 10 жовтня 2024 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»