Постанова Черкаський апеляційний суд № 691/1117/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 691/1117/23 Провадження № 22-ц/821/1255/24 категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І. за участю секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Хлопкової Марії Сергіївни на заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 17 травня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Подороги Л.В. в приміщенні Городищенського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 30 серпня 2023 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 635679950, у формі електронного документу з використанням електронного підпису в порядку, визначеному умовами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого останньому перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 635679950. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого останньому перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 635679950. 04.08.2023 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 01/04082023, у відповідності до умов якого останньому перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 635679950. Станом на момент звернення до суду, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 635679950 від 06.01.2022 складає 20628 грн. 36 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 17 травня 2024 року в задовленні позовних вимог - відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що позивачем не надано реєстру прав вимоги за договором факторингу№ 28/1118-01 від 28.11.2018 року, доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу та не надано акти прийому-передачі Реєстру боржників. У зв`язку з відсутністю доказів відсутуплення прав вимоги за кредитним договором від початкового кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора ТОВ «Таліон Плюс», то всі подальші передачі права вимоги за спірним договором не грунтуються на вимогах закону. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій 25 червня 2024 року апеляційній скарзі, представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С. , вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права, просила скасувати заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 17 травня 2024 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем були надані належні докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та підтверджують перехід права вимоги за кредитним договором № 635679950 від 06.01.2022 та, відповідно, законність позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник також посилається на те, що судом першої інстанції встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання грошових коштів у визначеному розмірі та факт їх неповернення. Крім того вказує, що позивачем надано Витяг з реєстру прав вимоги №173 від 15.02.2022 року та акт прийому-передачі реєстрів боржників до договору факторингу №01/04082023. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 635679950, у вигляді кредитного ліміту в сумі 8700 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, строком до 13.01.2022 та останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування, відповідно до умов договору. Відповідно до п. 1.7 договору, кредитна лінія надається строком на 7 днів від дати отримання кредиту позичальником, до 13.01.2022. У випадку ненадання першого траншу не в день укладення договору, строк кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу. Відповідно до п. 1.14.1 договору, орієнтована загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана у п. 1.3 договору, складає 9948 грн. 45 коп. та включає у себе загальні витрати за кредитом у розмірі 1248 грн. 45 коп. та суму кредиту у розмірі 8700 грн. За платіжним дорученням № а83209а4-4с67-40ас-а9е9-fbe3e54d52ec від 06.10.2022, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів для зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 у сумі 8700 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступає фактору право вимоги за кредитними договорами та сплачує за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу, в порядку та строки, встановлені договором факторингу. За п. 4.1 договору № 28/1118-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по встановленій у договорі формі. При цьому, Реєстр прав вимог до вказаного договору суду не надано, а тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами перехід права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». 05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт відступає фактору право вимоги за кредитними договорами та сплачує за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу, в порядку та строки, встановлені договором факторингу. За п. 4.1 договору № 05/0820-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по встановленій у договорі формі. Позивачем надано суду Реєстр прав вимог за договором № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги, в тому числі, до боржника ОСОБА_1 04.08.2023 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 01/04082023, за умовами якого клієнт відступає фактору право вимоги за кредитними договорами та сплачує за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу, в порядку та строки, встановлені договором факторингу. За п. 1.2 договору № 01/04082023, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору. Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає. Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 635679950 від 06 січня 2022 року року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та, в подальшому, до наступних кредиторів. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Судом встановлено, що 06 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 635679950, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту в сумі 8700 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, строком до 13.01.2022, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування, відповідно до умов договору. В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення від 06.01.2022 року, згідно з якою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору кредитної лінії № 635679950 від 06.01.2022 року. (а.с. 13) 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 30-33). 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а. с. 89-93). 31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжит строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 84). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 173 від 15 лютого 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18519,48 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8700,00 грн., по відсоткам 9819,48 грн. (а. с. 47). 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а. с. 36-39). 03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а. с. 54). Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 20 628,36 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8700,00 грн., по відсоткам 11928,36 грн. (а. с. 51-52). 04 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 01/04082023, п. 1.1. якого передбачено, що фактор забов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. П. 1.2. договору факторингу № 01/04082023 визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2. Відповідно до реєстру боржників від 04 серпня 2023 року до договору факторингу № 01/04082023від 04.08.2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20 628,36 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8700,00 грн., по відсоткам 11928,36 грн. (а. с. 56-57). Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Розглядаючи апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал», апеляційний суд враховує, що відповідачем ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині обставин укладення кредитного договору та додаткових угод до нього не оскаржувалось, відтак в даній частині судове рішення не є предметом апеляційного перегляду. Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018 році та 2020 році, а сам кредитний договір № 635679950 укладено 06.01.2022 року після укладення договорів факторингу від 28 листопада 2018 року та 05 серпня 2020 року. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу. При цьому, розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». В матеріалах справи до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року замість реєстру прав вимоги надано витяг з нього, завірений одноособово директором ТОВ «Таліон Плюс», а не уповноваженими представниками обох сторін, а відтак даний документ не є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги до відповідача (а. с. 47). Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12). Однак, позивачем не надано реєстру прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договору факторингу, а також доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу. Відтак, суд першої інстанції дійшов в цілому вірного висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів, а доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом. Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність та необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та не є підставою для задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Хлопкової Марії Сергіївни залишити без задоволення. Заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 17 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді О.М. Новіков Л.І. Василенко