Постанова 4823 № 750/9409/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 06 березня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/9409/24 Головуючий у першій інстанції Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/558/25 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В., суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2024 року (місце ухвалення м. Чернгів) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування посилалось на те, що 23.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 646082731 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Вказує, що 23.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську картку відповідача грошові кошти у сумі 23000 грн, що свідчить про те, що кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Проте, в порушення умов укладеного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка становить 31947,61 грн, та складається з: заборгованості по кредиту 17065,23 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14882,38 грн. Також за доводами позову, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», 14.06.2024 між «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» були укладені договори факторингу, предметом яких було відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, серед яких ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 31947,61 грн. У позові ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 646082731 від 23.01.2021 у розмірі 31947,61 грн та судові витрати. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.12.2024 у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено. Обґрунтовуючи рішення суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Також за висновком суду, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 646082731 від 23.01.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником. Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ТОВ «Юніт Каітал» - адвокат Тараненко А.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.12.2024, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 31947,61 грн, а також судові витрати у розмірі 7422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7633,60 грн. За доводами скарги висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається, що судом першої інстанції встановлено факт укладання відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання грошових коштів у визначеному розмірі та факт їх неповернення. Вказує, що відповідно до п.1.3. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Тому вважає, що договір факторингу від 28.11.2018 є рамковою угодою, оскільки він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2022, а з урахуванням визначених строків дії цього договору його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. А Реєстр прав вимоги не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Як наголошує заявник, право вимоги за кредитним договором від 23.01.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 01.06.2021 відповідно до підписання сторонами Реєстру № 136 та відбулась передача права вимоги. Також за доводами скарги, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, строк дії цього договору закінчується 04.08.2021. В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Заявник зазначає, що п. 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто, як стверджує заявник, предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Також посилається, що 14.06.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/06/24, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу від 06.03.2024. Отже згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 31947,61 грн. В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на правові висновки, викладені в постановах судів апеляційної інстанції. Заявник не погоджується з висновком суду про недоведеність переходу права вимоги у зв`язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження оплати договорів факторингу та зазначає, що всі вимоги до договору факторингу відповідають положенням ст. 1077 ЦК України і оплата за договором про відступлення права вимоги не є предметом позову. Також стверджує, що у випадку відсутності фінансування Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, які є чинними. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Поштова кореспонденція (копія апеляційної скарги та копія ухвали про відкриття апеляційного провадження), направлена за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 повернулась до апеляційного суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 190), що згідно положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням учасника справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 23.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір № 646082731 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 23000,00 грн строком на 126 днів (а.с. 20 зворот - 22). За умовами вищевказаного кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі «Дисконтна процентна ставка») (пункт 1.4). Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня, що слідує Датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з дня за днем повного погашення простроченої заборгованості (пункт 1.6). На умовах викладених в пункті 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 475,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (пункт 1.5). Кредитний договір від 23.01.2021 № 646082731 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор № MNV26D8G було направлено позичальнику 23.01.2021 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів. Вказаний одноразовий персональний ідентифікатор введений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 23.01.2021 о 19 год. 06 хв., після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Після чого Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 23 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою щодо дій позичальника (а.с. 12). За матеріалами справи, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням від 23.01.2021 № 1e69705f-8cfa-4dfb-826b-eb705a227fef (а.с. 23). Підписанням Паспорта споживчого кредиту до вказаного вище договору відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 19-20). Також судом було встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно умов пункту 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с. 50-55). Відповідно до пункту 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку № 1 до договору (а.с. 50-55). Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020 та № 27 від 31.12.2021 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2022 включно (а.с. 25, 26-30, 31). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 33 947,61 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 17 065,23 грн, заборгованість по відсоткам 16 882,38 грн (а. с. 34-34 зворот). Як убачається з матеріалів справи, 05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 67-68). 03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до пункту 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а.с. 42). 30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до пункту 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2024 включно (а.с. 41). Як встановлено судом першої інстанції, предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до пункту 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 31 947,61 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 17 065,23 грн, заборгованість по відсоткам 14 882,38 грн (а.с. 38-39). Також 14.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 14/06/2024. Відповідно до Реєстру боржників від 14.06.2024 до вищевказаного Договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 23.01.2021 № 646082731 в сумі 31 947,61 грн, з яких: 17 065,23 грн - прострочене тіло; 14 882,38 грн прострочені відсотки (а.с. 44-45). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Також за висновком суду, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 646082731 від 23.01.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють, враховує наступне. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу. Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (а.с. 50-53). Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»(67-68). Як вбачається, до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 замість реєстру прав вимоги надано форма витягу з нього (а.с. 54 звор), який містить підписи, без визначення реквізитів сторін. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить висновку, що правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12). Однак, позивачем не надано реєстру прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договору факторингу, а також доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів, а доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом. Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16. Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо). У даній справі позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020 та 14.06.2024, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Разом з тим, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладений 23.01.2021, тобто через три роки після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги до ОСОБА_2 вказано лише у реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_2 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Отже, майбутні вимоги не є предметом договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_2 , який буде укладено у 2021 році не могло входити. Таким чином, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання ОСОБА_2 за Кредитним договором № 646082731 від 23.01.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. І доводи апеляційної скарги таких фактів не спростовують, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином. Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 529411581 від 24.08.2021 на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал». Доводи скарги щодо незгоди із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не спростовують правильних висновків суду. Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитним договором від 23.01.2021, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Як вбачається, хоча і згідно умов додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу (а.с. 26) передбачено, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує, проте сам договір факторингу від 28.11.2018 не містить положень про право майбутньої вимоги, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом до уваги не приймаються з мотивів, викладених вище. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та не є підставою для задоволення позову. З урахуванням викладеного вище, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 , оскільки на момент укладення договору факторингу у відповідача були відсутні кредитні зобов`язання перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Посилання заявника в апеляційній скарзі в обгрунтування своїх доводів на висновки, викладені в судових рішеннях апеляційних судів є необгрунтованими, враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Отже, заявлені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, враховуючи, що рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 367-369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 06.03.2025. Головуючий Судді :