Постанова 4875 № 917/75/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/75/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О. за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В. за участю представників сторін: від позивача Костюченко О.П., адвокат, довіреність б/н від 20.10.2023 від відповідача не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (вх.№1944 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 (повний текст складено 07.08.2024, м. Полтава), суддя Пушко І.І. за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ (вх. № 9889 від 18.07.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню по справі № 917/75/24 за позовною заявою Фермерського господарства Еко-Край, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ, село Піски, Миргородський район, Полтавська область про стягнення 2 881 444,49 грн,- ВСТАНОВИВ: 19.03.2024 Господарським судом Полтавської області ухвалено рішення у справі №917/75/24, яким задоволено позовні вимоги Фермерського господарства Еко-Край повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ на користь Фермерського господарства Еко-Край 2 780 878,36 грн основного боргу, 70 166,94 грн інфляційних втрат, 30 399,19 грн 3% річних, 43 221,67 грн судового збору. Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", не погодившись з рішенням суду, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 повністю та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю та визнати нечинним договір купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020. Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 12.06.2024 року у справі №917/75/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 залишено без змін. 15.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, які набрали законної сили 12.06.2024, виданий наказ про примусове виконання рішення суду. 18.07.2024 до Господарського суду Полтавської області через систему Електронний суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню. 19.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ надійшла заява про винесення ухвали про зупинення виконання за виконавчим документом та заборону приймати виконавчий документ до виконання. Ухвалою господарського суду від 19.07.2024 року суд, зокрема, прийняв заяву до розгляду; призначив судове засідання; постановив зупинити виконання за виконавчим документом - наказом Господарського суду Полтавської області від 15.07.2024 у справі №917/75/24 до розгляду судом заяви ТОВ Агрофірма ЧБГ про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ про визнання наказу від 15.07.2024 по справі № 917/75/24 таким, що не підлягає виконанню. Визнано п. 5 ухвали від 19.07.2024 по справі № 917/75/24 таким, що втратив чинність (м.о.т.1, а.с.133-138). Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ Агрофірма ЧБГ звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 року, повністю скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 року та визнати судовий наказ від 15 липня 2024 року таким, що не підлягає виконанню. Апелянт вважає судове рішення таким, що прийняте без з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають фактично встановленим обставинам справи, а також через порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 203, 204, 215, 601, 602 ЦК України та процесуального права, а саме вимог ст.ст. 53, 76 79 ГПК України. ТОВ Агрофірма «ЧБГ» вважає, що наказ від 15.07.2024 року не підлягає виконанню, оскільки боржник виконав свої зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2024 у справі №824/224/21 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі №761/33621/18. Також на думку апелянта постанова Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №910/6545/16 та постанова Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №911/3039/19 мають суттєве значення для розгляду даної справи. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 у справі №917/75/24 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 витребувані матеріали справи №917/75/24 у суду першої інстанції та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. 27.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/75/24. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, зокрема апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн у встановленому порядку за встановленими реквізитами. У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду від скаржника через підсистему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій останній надав платіжну інструкцію №02-18162970/с від 02.09.2024 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 02.09.2024. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24. Встановлено учасникам справи строк до 23.09.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Призначено справу до розгляду на "25" вересня 2024 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Явка учасників справи є не обов`язковою. 12.09.2024 (в межах строку) на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить суд: - прийняти до розгляду відзив ФГ «Еко-Край» на апеляційну скаргу; -відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» за безпідставністю; - залишити без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у господарській справі №917/75/24. ФГ «Еко-Край» вважає, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 ухвалена відповідно до вимог закону (т.2, а.с.1-5). Свою правову позицію позивач обґрунтовує наступним: - у тексті заяви ТОВ Агрофірма «ЧБГ» про зарахування зустрічних позовних вимог на суму 2 924 666,16 за договором купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020 не наводиться зобов`язання позивача, за яким здійснено зарахування боргу відповідача. Водночас до заяви надано заяву б/н від 24.06.2024 про часткове зарахування вимог ТОВ Агрофірма «ЧБГ» за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 в сумі 2 924 666,16 грн у рахунок погашення боргу за договором купівлі продажу №24-12/2020 від 24.12.2020; - строки виконання зобов`язань ФГ «Еко-Край» з оплати вартості послуг по вирощуванню продукції за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 не настали, а отже зарахування зобов`язань за ним, в рахунок виконання зобов`язань за договором №24-12/2020 від 24.12.2020 не можливе в силу приписів статті 601 ЦК України; - суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що стягнення боргу за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 в сумі 2 924 666,16 грн, про зарахування вимог за яким заявник посилається як на підставу визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у рахунок погашення боргу за договором купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020 було предметом позовних вимог у справі №917/2108/23. Відповідно до наданої стягувачем копії рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі №917/2108/23 у задоволенні позову про стягнення вартості послуг за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2027 відмовлено з тих підстав, що строк оплати послуг не настав. Судом враховано, що залік боржником здійснено в рахунок зобов`язань саме за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017; - факту припинення обов`язку ТОВ Агрофірми «ЧБГ» виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 не відбулось, тому підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не має. Крім того, позивач зазначає, що на розгляді Господарського суду Полтавської області також знаходиться позовна заява ТОВ Агрофірма «ЧБГ» до Фермерського господарства «Еко-Край» про стягнення грошових коштів в сумі 11 902 447,94 грн за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 (позовна заява зареєстрована 04.09.2024 у справі №917/1478/24). Ціна цього позову не враховує заяву б/н від 24.06.2024 року про часткове зарахування вимог ТОВ Агрофірма «ЧБГ» за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 року в сумі 2 924 666,16 грн у рахунок погашення боргу за договором купівлі - продажу №24-12/2020 від 24.12.2020 року. Отже, повторне звернення до Господарського суду Полтавської області у справі №917/75/24 з новою заявою про визнання наказу від 15.07.20224 таким, що не підлягає виконанню та звернення до Господарського суду з позовом про стягнення боргу за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.2017, яка не враховує залік, який ніби то здійснений по заяві від 24.06.2024 свідчить, що залік вимог між позивачем та відповідачем був відсутній. Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи. Апелянт в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Розгляд справи здійснюється судом апеляційної інстанції у відповідності та з дотриманням прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом та у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого статтею 273 цього Кодексу. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Ураховуючи, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також достатність у матеріалах справи документів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, а також з урахуванням вимог ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності інших учасників справи за наявними в ній матеріалами. Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання. Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши представника позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 19.03.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення по справі №917/75/24, яким задовольнив позовні вимоги Фермерського господарства Еко-Край повністю, вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ на користь Фермерського господарства Еко-Край 2 780 878,36 грн основного боргу, 70 166,94 грн інфляційних втрат, 30 399,19 грн 3% річних, 43 221,67 грн судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року у справі №917/75/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 залишено без змін. Господарським судом Полтавської області 15.07.2024 року було видано наказ про примусове виконання рішення суду на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, які набрали законної сили 12.06.2024 (м.о.т.1, а.с.34). 18.07.2024 (вх. № 9889) через систему Електронний суд до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню (м.о.т.1, а.с.35-36). В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ посилалось на те, що станом на 12.06.2024 року ТОВ Агрофірма «ЧБГ» виконало свої зобов`язання перед Фермерським господарством «Еко-Край» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на 2 924 666,16 грн, у зв`язку із цим у останнього відсутнє грошове зобов`язання за договором купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020. Керуючись ч. 2 ст. 328 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Полтавської області по справі №917/75/24 від 15.07.2024 року про стягнення заборгованості з ТОВ Агрофірма «ЧБГ» на користь ФГ «Еко-Край» у сумі 2 924 666,16 грн, де 2 780 878,36 грн сума основного боргу, 70 166,94 грн інфляційні втрати, 30 399,19 грн - 3% річних, 43 221,67 грн - судового збору. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ (вх. №9889 від 18.07.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 по справі №917/75/24 таким, що не підлягає виконанню. Визнано п. 5 ухвали від 19.07.2024 по справі №917/75/24 таким, що втратив чинність (м.о.т.1, а.с.133-138). Суд, постановивши ухвалу, зокрема зазначив, що факту припинення обов`язку ТОВ Агрофірми ЧБГ виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 не відбулось, тому і підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, немає. Судом встановлені неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, тому не прийнято заяву №б/н від 24.06.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підставу для визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню. Будь-якої з наведених у ст. 328 ГПК України підстав для визнання наказу №917/75/24 від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, судом не встановлено. При ухваленні даної постанови колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. В пункті 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012). Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997р.). Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р.; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.). У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України). Згідно із частиною 3 статті 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Частинами 1, 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17)). У даному випадку, як на підставу визнання наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення від 15.07.2024 року №917/75/24 таким, що не підлягає виконанню, ТОВ Агрофірма ЧБГ вказує на те, що виконало свої зобов`язання перед ФГ Еко-Край в повному обсязі, зарахувавши всі суми до стягнення, визначені рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 917/75/24. А саме, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ здійснене зарахування зустрічних позовних вимог на суму 2 942 666,16 грн за договором купівлі-продажу № 24-12/2020 від 24.12.2020. 24.06.2024 ТОВ Агрофірма ЧБГ направило ФГ Еко-Край заяву від 24.06.2024 б/н про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017. Результатом зарахування є зменшення суми боргу за Договором на 2 924 666,16 грн. Врахування коштів у сумі 2 924 666,16 грн, як добровільного погашення зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 24-12/2020 від 24.12.2020 на виконання Рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/75/24 ( м.о.т.1, а.с.60). Як свідчить копія опису вкладення в цінний лист та накладна оператора поштового зв`язку 24.06.2024 боржник направив ФГ ЕКО-КРАЙ заяву від 24.06.2024 про часткове зарахування вимог ТОВ Агрофірма ЧБГ за договором про надання послуг по вирощуванню продукції № 02-03/17 від 02.03.2017 в сумі 2 924 666,16 грн у рахунок погашення боргу за договором купівлі-продажу № 24-12/2020 від 24.12.2020 (м.о.т.1, а.с.60 зворот.бік). Втім, ФГ Еко-Край заперечувало проти заяви ТОВ Агрофірма ЧБГ про зарахування вимог. Судом першої інстанції встановлено, що стягнення боргу за договором про надання послуг по вирощуванню продукції № 02-03/17 від 02.03.2017 в сумі 2 924 666,16 грн про зарахування вимог, за яким заявник посилається як на підставу визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у рахунок погашення боргу за договором купівлі-продажу №24-12/2020 від 24.12.2020, було предметом позовних вимог в господарській справі № 917/2108/23. Відповідно до наданої стягувачем копії рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі № 917/2108/23 у задоволенні позову про стягнення вартості послуг за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 відмовлено з тих підстав, що строк оплати послуг не настав. Станом на 25.09.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня відмітка про те, що рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі №917/2108/23 набрало законної сили. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до "09" жовтня 2024 р. з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі №917/2108/23. Поряд з цим, зі змісту доданої стягувачем до відзиву на заяву копії додаткової угоди № 4 від 04.10.2022 до договору про надання послуг по вирощуванню продукції № 02-03/17 від 02.03.2017 вбачається, що строк виконання зобов`язання замовником (ФГ Еко-Край) в частині проведення остаточних розрахунків за роботи (послуги) виконавця (ТОВ Агрофірми ЧБГ) продовжений сторонами до 01.09.2024 (м.о.т.1, а.с.91-93, 99). Відповідно до ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази визнання додаткової угоди № 4 від 04.10.2022 до договору про надання послуг по вирощуванню продукції № 02-03/17 від 02.03.2017 недійсною в судовому порядку в матеріалах справи відсутні, тому суд констатував, що строк оплати послуг за договором про надання послуг по вирощуванню продукції № 02-03/17 від 02.03.2017 не настав. Отже, факту припинення обов`язку ТОВ Агрофірми ЧБГ виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/75/24 не відбулось, тому і підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, немає. Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу. Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми. Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог необхідною умовою є фактична та правова визначеність відносин між сторонами, що стосуються встановлення та виконання взаємних зустрічних прав та обов`язків. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. За змістом положень ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону. Вказані висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 23.10.2018 у справі № 910/18256/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 02.04.2019 у справі №918/539/18. Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про не прийняття заяви №б/н від 24.06.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстави для визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню через неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог. Посилання апелянта про те, що суд не дослідив фактичні обмеження, встановлені статутом ТОВ Агрофірма «ЧБГ» та взаємозв`язок колишнього директора відповідача Базі В.М. та керівника і власника позивача Орошана В.Г., суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ці обставини не можуть бути розглянуті в межах перегляду ухвали суду на предмет відповідності вимогам ст. 328 ГПК України. Стосовно посилання апелянта на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2024 у справі №824/224/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі №761/33621/18, постанову Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №910/6545/16 та постанову Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №911/3039/19, які, на його думку, мають суттєве значення для розгляду даної справи, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 910/8358/19. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2024 у справі №824/224/21 предметом касаційного перегляду була ухвала Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, якою в задоволенні заяви ДП «Сервіс» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню відмовлено. Зокрема, зазначено, що «ДП «Сервіс» повідомило Фішинг Компані Ес.Ей (Fishing Company S.A.) про проведення взаємозаліку (зарахування) зустрічних однорідних вимог на загальну суму 172 285,17 дол. США, шляхом направлення відповідної заяви від 09 листопада 2023 року вих. № 245/2023 на електронну пошту та міжнародною авіапоштою. ДП «Сервіс» просило: визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року, що видані по справі № 824/224/21 на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 вересня 2018 року в справі №76/2018 щодо стягнення з ДП «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес.Ей (Fishing Company S.A.) заборгованості в розмірі 220 000 дол. США, 7 680,72 дол. США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 дол. США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 дол. США, а також на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 березня 2020 року по справі № 179/2019 щодо зобов`язання з ДП «Сервіс» в частині сплати Компанії Fishing Company S.A. 29 309,55 дол. США». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі №761/33621/18 позовні вимоги обґрунтовані тим, що «рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідача за 1/2 частину спільного майна подружжя 5 639 343, 14 грн. На виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання і відкрито виконавче провадження. 01 березня 2017 року вона зробила заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою її борг є погашеним повністю в рахунок часткового погашення зобов`язання боржника ОСОБА_2 перед нею. Вважала, що вона в належній формі вчинила односторонній правочин про зарахування однорідних зустрічних вимог та повністю виконала рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2012 року. Вказувала, що вона зверталася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, проте ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року, у задоволенні її заяви було відмовлено. У вказаній ухвалі суд зазначив, що вона не позбавлена права на звернення до суду із заявою про вирішення питання про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог». У постанові Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №910/6545/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання недійсною заяви про зарахування №10/734 від 24.03.2016 р. У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №911/3039/19 спір у справі виник у зв`язку з тим, що ТОВ "НВП АСУ" (постачальник товару) звернувся до ПрАТ "Факел" (покупця) з позовом про стягнення заборгованості з оплати за товар, а покупець звернувся із зустрічним позовом про визнання договору недійсним. В порушення вимог статуту договір був укладений його генеральним директором без згоди наглядової ради. Постачальник стверджує, що він не був обізнаний з цими обмеженнями, адже вони відсутні в публічному реєстрі. Тобто позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором у частині повної та вчасної сплати вартості товару, отриманого за вказаним правочином згідно з специфікаціями №№1-3. За даною справою №917/75/24 предметом розгляду є заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЧБГ (вх. № 9889 від 18.07.2024) про визнання наказу від 15.07.2024 таким, що не підлягає виконанню у справі № 917/75/24 за позовом Фермерського господарства «Еко-Край» до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про стягнення 2 881 444,49 грн. В межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого й однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків (подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 917/244/21). Судова колегія вважає посилання скаржника на висновки Вищого господарського суду України та Верховного Суду, які стосуються правовідносин очевидно не подібних з тими, що виникли між сторонами даної справи (за інших фактичних обставин справи) і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами (Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі №154/3029/14-ц). Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ст.236 ГПК України). Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 постановлена з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. У зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, передбачені ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника. Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 328 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі №917/75/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 04.10.2024. Головуючий суддя О.О. Радіонова Суддя О.А. Істоміна Суддя Д.О. Попков