Ухвала КГС ВС № 911/3039/19

УХВАЛА 08 липня 2021 року м. Київ Справа № 911/3039/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О. Р. - головуючий, Бакуліної С. В., Стратієнко Л. В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Факел" на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" (далі - ТОВ "НВП АСУ") до Приватного акціонерного товариства "Факел" (далі - ПрАТ "Факел") про стягнення 10 092 556,66 грн, та за зустрічним позовом ПрАТ "Факел" до ТОВ "НВП АСУ" про визнання договору недійсним, ВСТАНОВИВ: 1. 18.06.2021 ПрАТ "Факел" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Частиною 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст. 290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

4. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

6. Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

7. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

8. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір").

9. Господарський суд Київської області рішенням від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, у задоволенні первісного позову про стягнення 10 092 556,66 грн відмовив, а зустрічний позов про визнання договору недійсним задовольнив.

10. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди формально підійшли до розгляду первісного позову (вимога майнового характеру), відмовивши в його задоволенні, посилаючись виключно на задоволення зустрічного позову.

11. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 302 776,70 грн (10 092 556,66 грн (ціна позову) х 1,5 % х 200 %).

12. До касаційної скарги скаржник додав клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення постанови Верховного Суду у цій справі через неможливість сплатити судовий збір у зв`язку із запровадженням карантину в Україні та великою кількістю судових процесів.

13. Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

15. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

16. З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.

17. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК.

18. Частиною 1 ст. 288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

19. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 17.02.2021, повний текст постанови складено 22.02.2021, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 15.03.2020. Проте, касаційна скарга подана скаржником лише 18.06.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

20. Частиною 2 ст. 288 ГПК передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

21. Скаржник до касаційної скарги додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, яке мотивує тим, що оскаржувана постанова йому вручена 03.03.2021, а у зв`язку із надмірною кількістю судових справ за участю ПрАТ "Факел" та участю в публічних закупівлях (тендерах) він не мав належного фінансування на сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі, що і стало причиною пропуску строку на її подання.

22. Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

24. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

25. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

26. Проте у клопотанні скаржник не зазначає причини подання касаційної скарги аж через 3 місяці з дня вручення йому оскаржуваного судового рішення, не наводить обґрунтування причин, які дійсно б перешкоджали звернутися в передбачений законом строк з касаційною скаргою.

27. Верховний Суд звертає увагу також на ту обставину, що ухвалою від 27.04.2021 у справі № 911/3039/19 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВП АСУ". Представники ПрАТ "Факел" були присутні у судових засіданнях 26.05.2021 та 09.06.2021, тому про хід розгляду справи були обізнані належним чином; незважаючи на це, ПрАТ "Факел" правом на касаційне оскарження у встановлений законом строк не скористалося.

28. Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

29. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

30. З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження (об`єктивну неможливість своєчасно звернутись до Суду з касаційною скаргою).

31. Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

32. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

33. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, ст. 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Факел" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Факел" на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 911/3039/19 залишити без руху.

3. Надати Приватному акціонерному товариству "Факел" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Факел", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя О. Кібенко Судді С. Бакуліна Л. Стратієнко