Постанова 4807 № 332/2558/15-ц

Дата документу 25.09.2024 Справа № 332/2558/15-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №332/2558/15-ц Головуючий у 1 інстанції Ретинська Ю.І. Провадження № 22-ц/807/1521/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2024 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2024 року у справі за заявою Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2024 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» в особі представника адвоката Гладиша Ярослави Миколаївни звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа. Заява мотивована тим, що згідно рішення апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2016 року скасовано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року. Цим рішенням стягнуто зі ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», надалі Банк, Позивач) прострочену заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11396124000 від 22 вересня 2008 року, розмір якої станом на 19 грудня 2014 року становить 3999,38 доларів США. Стягнуто зі ОСОБА_5 , з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного окремо як із солідарних з позичальником ОСОБА_5 боржників на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11396124000 від 22 вересня 2008 року, що утворилася після 19 грудня 2014 року, розмір якої станом на 04.06.2015 року становить 32591,23 долари США, а також 24090,90 грн пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання, нарахованої за період з 19.12.2014 року по 04.06.2015 року. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. А саме за рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року стягнуто зі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1218,00 грн з кожного. На виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2016 року у справі № 332/2558/15-ц, провадження 2/332/19/16 були видані три виконавчі листи які було направлено на примусове виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та відкриті виконавчі провадження №53079307, №61790471 та №60838829. Виконавчі провадження № 53079307 та № 61790471 були закінчені на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» через відсутність у боржників майна, з правом повторного пред`явлення до виконання, виконавчі листи було повернуто стягувачу. За виконавчим провадженням № 60838829 виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» через заборону згідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Проте під час пересилки засобами поштового зв`язку зазначені виконавчі листи було втрачено. У зв`язку із чим, для відновлення прав стягувача, заявник звертається до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про отримання дублікатів виконавчих листів. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2024 року заяву задоволено, видано дублікати виконавчих листів. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права просить ухвалу суду в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення зі ОСОБА_6 заборгованості скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали в оскаржуваній частині не враховано, що заяву про видачу дублікату виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_7 подано поза межами трирічного строку встановленого для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання. 09.08.2024 року від АТ «Укрсиббанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу,в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення,ю а оскаржуване рішення без змін. Окрім цього, відзив на апеляційну скаргу містив клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задовольнити. Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства. Встановлено, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2016 року скасовано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року. Цим рішенням стягнуто зі ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (поточне найменування АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», надалі Банк, Позивач) прострочену заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11396124000 від 22 вересня 2008 року, розмір якої станом на 19 грудня 2014 року становить 3999,38 доларів США. Стягнуто зі ОСОБА_5 , з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного окремо як із солідарних з позичальником ОСОБА_5 боржників на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11396124000 від 22 вересня 2008 року, що утворилася після 19 грудня 2014 року, розмір якої станом на 04.06.2015 року становить 32591,23 долари США, а також 24090,90 грн пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання, нарахованої за період з 19.12.2014 року по 04.06.2015 року. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. А саме за рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року стягнуто зі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1218,00 грн з кожного (т. 2 а.с. 224-237). На виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2016 року у справі № 332/2558/15-ц, провадження 2/332/19/16 були видані три виконавчі листи які було направлено на примусове виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за якими були відкриті виконавчі провадження № 53079307, № 61790471 та № 60838829. Постановляючи ухвалу про видачу дублікату виконавчих листів суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено та підтверджено належними доказами факт втрати оригіналів виконавчих листів. Проте, колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України). Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивизначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду. Відповідно до ст. 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що п. 1 ст. 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону N 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13. Окрім цього, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі N 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №53079307 відкрите 12.12.2016 року щодо примусового стягнення зі ОСОБА_5 грошових коштів за виконавчим листом №332/2558/15-ц виданого Заводським районним судом м. Запоріжжя. 09.04.2019 року державним виконавцем Заводського ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, пунктом 2 вказаної постанови визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 09.04.2022 року (три роки з моменту повернення). Заява про видачу дублікатів виконавчих листів подана до суду 18.03.2024 року, тобто поза межами встановленого для пред`явлення трирічного строку для виконання. Питання щодо поновлення такого строку заявником не порушувалось. Таким чином, беручи до уваги вище викладене,колегія суддів констатує, що місцевим судом було розглянуто заяву без урахування тих обставин, що заявником не дотримано строку звернення з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли підтвердження під час розгляду судом матеріалів справи. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала з порушенням норм процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню в оскаржуваній частині на підставі статті 376 ЦПК України, а заява про Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», боржники ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу дублікаті виконавчого листа у цивільній справі ЄУН №332/2558/15-ц в частині видачі дублікату виконавчого листа про стягнення зі ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2024 року у цій справі в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення зі ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором скасувати та прийняти в цій частині постанову наступного змісту. Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», боржники ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу дублікаті виконавчого листа у цивільній справі ЄУН №332/2558/15-ц в частині видачі дублікату виконавчого листа про стягнення зі ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором. В іншій частині ухвала суду не оскаржувалась та не переглядалась. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2024 року. Головуючий Судді: