Постанова Одеський апеляційний суд № 522/10815/22

Номер провадження: 22-ц/813/1643/24 Справа № 522/10815/22 Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С., розглянувши у порядку письмового провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Яреми Х.С., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: 19.08.2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.03.2021 року у розмірі 125 983,96 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 24.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 24.03.2021 року, а також заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг та отримав кредитні кошти. Посилаючись на невиконання умов кредитного договору, у відповідача станом на 02.08.2022 року виникла заборгованість у розмірі 125 983,96 грн., з яких: 112 702,76 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13 281,20 грн. заборгованість за відсотками. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 112 702,76 грн., а також судовий збір у розмірі 2 219,47 грн. В іншій частині позову було відмовлено (а.с.57-60). В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси 08.05.2023 року, в частині незадоволених позовних вимог та ухвалення нового судового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитними коштами, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.65-72). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться. Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, в редакції станом на 29.06.2023 року, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України). Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 941/0/15-23 від 28.09.2023 року 20.10.2023 року було визначено інший склад суду: головуючий суддя Стахова Н.В., судді: судді: Заїкін А.П. ОСОБА_3 (а.с.87). В подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 року, судді Заїкін А.П. ОСОБА_3 були замінені на суддів Карташова О.Ю., Коновалової В.А. (а.с.90). Однак, на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю ОСОБА_4 було також звільнено у відставку. З цих підстав протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року було визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді Карташов О.Ю., Коновалова В.А. (а.с.193). В подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року, судді Каратшов О.Ю., Коновалова А.В. були замінені на постійно діючий склад колегії суддів: Комлева О.С., Сєвєрова Є.С. (а.с.195). Враховуючи викладене, датою ухвалення цього рішення є 27.09.2024 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.06.2023 року (а.с.81), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.82-85). Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція неодноразово надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.52). Однак поштова кореспонденція повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за адресою» (а.с.84-85), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається його належним сповіщенням. На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Відмовляючи у стягненні процентів за користування кредитними коштами, суд першої інстанції виходив із того, що Анкета-заява від 24.03.2021 року не зазначає процентну ставку за користування кредитними коштами (а.с.57-60). Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 24.03.2021 року звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 24.03.2021 року підписав Анкету-заяву № б/н та заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг та отримав кредитні кошти. Згідно заяви від 24.03.2021 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг, базова процентна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договору складала 36% річних (а.с.15-25). За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України). Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення процентів позивач зазначав, що відповідач був обізнаний з тарифами, в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами, що вбачається із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг і погодився з ними, підписавши вказану заяву. Зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що під час підписання Анкети-заяви 24.03.2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, в яких містяться також умови кредитування зі сплатою процентів, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, підлягають задоволенню. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.05.2023 року, в частині відмови у стягненні процентів скасуванню, з прийняттям постанови - про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № б/н від 24.03.2021 року у розмірі 13 281,20 грн. Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 481,00 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн., а всього 6 202,50 грн. За мінусом стягнутих оскаржуваним судовим рішенням судового збору в розмірі 2 219,47 грн., сума судового збору, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк, складе 3 983,03 грн. (2 481,00 + 3 721,50 = 6 202,50 2 219,47). Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитними коштами, скасувати. Прийняти в цій частину постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитними коштами, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, заборгованість за процентами за користування кредитом № б/н від 24.03.2021 року у розмірі 13 281,20 грн. (тринадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 20 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, судовий збір у загальному розмірі 3 983,03 грн. (три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 03 копійки). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда О.С. Комлева Є.С. Сєвєрова