Постанова 4824 № 761/27591/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/27591/20 Апеляційне провадження № 33/824/559/2024 Суддя І інстанції - Рибак М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Дерій Анни Сергіївни апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Згідно з постановою судді, 06 червня 2020 року о 12:39 ОСОБА_1 на пр-ті Перемоги, 11-Б в місті Києві, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 10.1. ПДР України, перед початком свого руху не переконалась в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. 12 листопада 2020 року було зареєстровано судом першої інстанції апеляційну скаргу, яка направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 11 листопада 2020 року, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року, та у якій просила поновити строк на апеляційне провадження, посилаючись на те, що факт ухвалення оскаржуваного судового рішення їй стало відомо 25 вересня 2020 року, а копію оскаржуваної постанови отримала 03 листопада 2020 року. Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто у зв`язку із відсутністю належних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В апеляційній скарзі, поданій 23 листопада 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження відносно неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, а судове рішення не відповідає обставинам справи та є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні 24 вересня 2020 року та копію оскаржуваної постанови отримала лише 03 листопада 2020 року. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Оскільки апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин, він підлягає поновленню. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Дерій А.С., дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до чч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Як видно з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 було скаледно протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 132842 від 13 липня 2020 року, відповідно до якого вона 06 червня 2020 року о 12:39 на пр-ті Перемоги, 11-Б в місті Києві, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 10.1. ПДР України, перед початком свого руху не переконалась в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді даної справи суддя місцевого суду не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. Судом було зазначено в постанові, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, експертним висновком, що міститься у матеріалах справи. Висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 10.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. При зверненні з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 було надано висновок експерта за результатами комплексного автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження за копіями адміністративних матеріалів (справа № 761/27591/20 і справа № 761/20010/20) про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 06 червня 2020 року в місті Києві на проспекті Перемоги, 11-Б за участі автомобілів «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , № 000354/01 від 09 листопада 2020 року. Відповідно до зазначеного висновку, водій автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , починаючи рух, не створював перешкоду або небезпеку для руху автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 . У досліджуваній дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , змінюючи напрямок руху під час виконання повороту і при цьому виїжджаючи на смугу руху, по якій рухався автомобіль «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , створював такими своїми діями небезпеку для руху автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім цього, водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив своїми односторонніми діями, на які не впливали інші учасники дорожнього руху, в тому числі і водій автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , невідповідності вимогам п.п. 2.3б), 9.2, 9.4, 10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху. Під час дослідження дорожньої ситуації, експертом було враховано, що поліцейський оцінив дії водія автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: зміна напрямку руху, як наслідок створення небезпеки для руху та порушення ним вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України. Отже, протокол серії ДПР18 № 413046 від 06 червня 2020 року, який було складено відносно ОСОБА_2 , відповідає фактичній обстановці ДТП щодо порушення ОСОБА_2 вимог 10.4 ПДР України при виконанні повороту праворуч. Відповідно до даного висновку експерта № 000354/01 від 09 листопада 2020 року, немає причин технічного характеру стверджувати, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , розпочинаючи рух, порушила вимоги п. 10.1 ПДР України, оскільки вона не виїжджала за межі смуги, в якій перебувала, і не створювала перешкоди або небезпеки для руху іншим учасникам дорожнього руху. Також, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Дерій А.С. було долучено висновок експертів за результатами проведення судової комплексної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи № 783/21-52/784/21-35 від 11 квітня 2024 року, яка була призначена судом першої інстанції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП ( №761/20010/2020). Із зазначеного висновку вбачається наступне. Пояснення водія ОСОБА_1 не містять суперечностей з відеозаписом пригоди та відповідають фактичним обставинам даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , розпочинаючи рух, водію автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , та іншим учасникам дорожнього руху небезпеки для руху не створювала. В той час як водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , наближаючись до смуги руху автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , та перетинаючи її шляхом випередження останнього та маневру праворуч створив небезпеку для руху водію ОСОБА_1 . Таким чином, водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив вимоги п. 10.4 ПДР України, чим створив дорожньо-транспортну пригоду. Такі висновки експертів ґрунтуються на об`єктивній оцінці дій учасників ДТП у співставленні з вимогами ПДР України, тому приймаються судом апеляційної інстанції як доказ у розумінні ст. 251 КУпАП. Зазначені висновки експерта в сукупності з іншими доказами у справі, які надають можливість встановити механізм розвитку ДТП, спростовують наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Представник ОСОБА_1 - адвокат Дерій А.С. долучила в судовому засідання копію постанови Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Суд апеляційної інстанції встановив, що водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 , наближаючись до смуги руху автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , та перетинаючи її шляхом випередження останнього та маневру праворуч, створив небезпеку для руху водію ОСОБА_1 . Разом з цим, водій ОСОБА_2 , виконуючи належним чином вимоги п. 10.4 ПДР України, мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 не спростувала висновків суду першої інстанції та була залишена без задоволення, а рішення - без змін. Клопотання ОСОБА_2 про виклик свідка для допиту про обставини витребування та дослідження відеоматеріалів з камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «WOG», розташованої за адресою: проспект Перемоги, 116, м. Київ, а також з приводу правових підстав складання протоколу про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП задоволенню не підлягає. Пояснення ОСОБА_2 щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР України суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки зазначене було досліджено судом апеляційної інстанції в повному обсязі при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року у справі № 761/20010/20. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Разом з цим, відсутні підстави для задоволення даного клопотання. Відповідно до положень ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За таких обставин, постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя, - постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. У клопотанні про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, відмовити. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.