Постанова 4857 № 300/3777/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2024 року Справа № 300/3777/22 пров. № А/857/8838/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідач Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М., при секретарі судового засідання Гладкій С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2024 року (суддя Микитин Н.М., м.Івано-Франківськ), - ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі ГУНП) в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.08.2022 №355 о/с «По особовому складу» (далі Наказ №355 о/с); визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 23.08.2022 №700 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП» в частині застосування до старшого дільничного офіцера поліції Надвірнянського РВП ГУНП (далі Посада, РВП відповідно) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (далі Наказ №700; поновити позивача на Посаді; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільненні і до винесення судом рішення про поновлення. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2024 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В доводах апеляційної скарги вказує, що дисциплінарний проступок, який став підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби не відповідає фактичним обставинам справи, а їх встановлення є суб`єктивним та таким, що не ґрунтується на логічних висновках, а також суперечить встановленим фактам. Вважає, що службове розслідування проведено з порушенням вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі Закон №2337-VIII; Дисциплінарний статут, відповідно) та «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС) від 07.11.2018 №893 від 07.11.2018 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 28.11.2018 за № 1355/32807; далі Порядок №893), що виразилось в тому, що дане розслідування було не повним та не об`єктивним. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинено проступки, які в сукупності є несумісним з подальшим проходженням служби, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійних якостей поліцейського. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 у період з 15.08.2017 по 25.08.2022 перебував на службі в органах Національної поліції України, з 19.02.2021 на Посаді. (а.с.49-50). 20.07.2022 до ГУНП надійшла інформація про порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а саме надходження повідомлення зі служби 102 про побиття поліцейським гр. ОСОБА_2 (т.1 а.с.127). Згідно наказу ГУНП від 20.07.2022 №561 «Про призначення та проведення службового розслідування», з метою повного та об`єктивного дослідження обставин порушення службової дисципліни за вищевказаним фактом призначено службове розслідування (т.1 а.с.103). Наказом відповідача від 04.08.2022 №637 «Про продовження строку проведення службового розслідування та внесення змін до наказу №561 від 20.07.2022», продовжено строк проведення службового розслідування, ще на 15 календарних днів (т.1 а.с.104-105). За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни тимчасово виконуючим обов`язки дільничного офіцера поліції ВП № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції Загайкевичем А.А., (далі Посада-1, ВП №2 відповідно) затвердженим начальником ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 12.08.2022 (далі Висновок) (т.1 а.с.106-122). За змістом Висновку, в ході службового розслідування встановлено, що 20.07.2022 до РВП на лінію 102 (ЄО №4356 від 20.07.2023) надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_4 про те, що 19.07.2022 близько 23:00 год неподалік Пнівського замку у м.Надвірна працівник поліції ОСОБА_1 побив громадянина ОСОБА_2 . Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_2 у своєму поясненні зазначив, що у січні 2022 року до нього підійшов працівник поліції ОСОБА_1 , який був дільничним на території де він проживав, та запропонував йому підробіток, який полягав у виконанні різного роду робіт на території його домогосподарства. Оскільки на той період часу у нього не було роботи та засобів існування тому він погодився. Після цього він кожного дня приходив до домогосподарства ОСОБА_1 та виконував різного роду роботу, а саме прибирав прибудинкову територію, розчищав сніг, колов та складав дрова, годував свійську худобу. За виконання вказаних робіт ОСОБА_1 давав йому їсти « ОСОБА_5 » по одній штуці рано, в обід та на вечерю. Коли за місцем проживання перебувала його мама ОСОБА_6 , то йому давали ще гарячий напій чай або каву. Коли він підходив, щоб йому заплатили кошти то натомість йому пропонували пляшку розведеного спирту, або давали 50 грн за один день роботи. Пропрацювавши так до початку червня 2022 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що більше не хоче у нього працювати та перестав приходити до нього, однак ОСОБА_1 після цього зловив його в місті та силоміць доставив до свого будинку де він заставляв його виконувати знов роботу по дому та його батько стеріг за ним, щоб він не втік знову. Проживав він у закритій кімнаті на території його домогосподарства, з якого його не випускали. Так, він пропрацював до 07.07.2022 та 08.07.2022 втік від ОСОБА_1 до м.Надвірна, однак 09.07.2022 останній зловив його в місті та силоміць доставив до свого будинку, де разом із своїм другом, імені якого він не знає, його били та знущались із нього. Так, товариш ОСОБА_1 щипав його кусачками за руки, а ОСОБА_1 сміявся з цього. З 09.07.2022 він знову працював по господарству ОСОБА_1 , спав у замкненій кімнаті, яку зранку відмикали та усно вказували на перелік робіт, які він виконував, а ввечері його знову закривали у кімнаті. 12.07.2022 та 17.07.2022 він втікав від ОСОБА_1 та переховувався у свого друга ОСОБА_7 19.07.2022 приблизно о 22:30 год він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 знаходилися в м. Надвірна поряд із костелом до них підбіг ОСОБА_1 разом із своїм другом, та накинувся на нього, повалив на землю та завдав йому декілька ударів кулаком руки по обличчю та тілу. Надягнув йому на руки наручники, відвів його в автомобіль марки «Ауді» та вчергове відвіз до місця проживання ОСОБА_1 , де його побив, так що у нього з вуха пішла кров. Наносячи йому тілесні ушкодження ОСОБА_1 кричав що він його заріже та уб`є. Після цього 20.07.2022 його вивів ОСОБА_1 на роботу, носіння піску, проносивши декілька відер він відійшов від домогосподарства, та побачивши що ОСОБА_1 за ним не спостерігає, вирішив знов втекти та звернутися у поліцію для написання заяви(т.1 а.с.131-132). У наданих в ході проведення службового розслідування поясненнях громадянин ОСОБА_7 вказав, 19.07.2022 приблизно о 22:30 год разом з ОСОБА_2 знаходилися в м. Надвірна поряд із костелом коли до них підбіг ОСОБА_1 разом зі своїм другом, та накинулися на ОСОБА_2 поваливши його на землю. ОСОБА_1 почав його бити кулаком руки по обличчю і тілу, після чого скрутили ОСОБА_2 та повели у невідомому напрямку. Також, він пригадує, що 18.07.2022 приблизно о 03:00 год до нього додому прийшов ОСОБА_2 , який був у нетверезому стані, та повідомив йому, що його побив ОСОБА_1 та він утік від нього. Почувши це ОСОБА_7 дозволив ОСОБА_2 переночувати у себе, оскільки вони давно знайомі та разом сиділи у місці відбування покарань. Зранку вони пішли збирати пляшки та папір, щоб заробити кошти на прожиття. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_2 неодноразово йому жалівся, що ОСОБА_1 постійно б`є його та заставляє працювати (т.1 а.с.133 ). Опитаний з даного приводу у ході службового розслідування ОСОБА_1 , у своєму поясненні вказав, що впродовж дня 19.07.2022 знаходився в м. Івано-Франківськ в тренінговому центрі МВС. Близько 18:00 год він приїхав в м. Надвірна та направився до свого друга ОСОБА_8 з метою полагодити йому транспортний засіб. Пізніше направився до РВП, щоб підвезти свою дівчину додому. Повернувшись додому та поспілкувавшись зі своїм батьком, останній попросив його придбати 20 літрів бензину в каністру, на що він погодився та взявши каністру на своєму автомобілі марки «Ауді» поїхав у напрямку АЗС «БРСМ». Після заправки бензину в каністру поїхав до своєї дівчини та потім до свого друга, з яким напередодні домовилися попити кави. Приїхавши зі своїм другом до центральної частини м. Надвірна він помітив підозрілі рухи в кущах та подумавши, що це «закладники», він пішов разом своїм другом переконатись у цьому. Прийшовши до підозрілого місця вони нікого не побачили та планували направитися до автомобіля, однак у цей момент помітили що до них ідуть двоє чоловіків, серед яких він впізнав ОСОБА_2 , який підійшов до них та привітався. Тож між ним та вказаними громадянами зав`язалася розмова у ході якої ОСОБА_2 попросив підвезти його в бік с. Пнів, однак під час поїздки проїжджаючи м. Надвірна вул. Грушевського ОСОБА_2 попросив зупинити автомобіль та вийшов із нього. Після цього ОСОБА_1 відвіз бензин до себе додому, завіз свого товариша ОСОБА_8 додому та навідався до своєї дівчини, яку також повіз у справах у смт. Битків та повернувшись залишився ночувати у неї. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відповідаючи на питання повідомив, що тілесні ушкодження 19.07.2022 ОСОБА_2 , він не заподіював, вказаного громадянина знає, оскільки неодноразово притягував його відповідальності та звертався із поданням про встановлення адмінннагляду. ОСОБА_2 ніколи не проживав у нього, однак допомагав його батькові по господарству, проте як розраховувався з ОСОБА_2 батько йому невідомо. Силоміць ОСОБА_2 ніхто не утримував, причиною звернення гр. ОСОБА_2 до поліції ОСОБА_1 вважає є те, що ним було притягнуто ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за порушення адміністративного нагляду (т.1 а.с. 143- 147). Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 (батько позивача), у своєму поясненні повідомив, що проживає у АДРЕСА_1 протягом тривалого часу разом із дружиною ОСОБА_6 , яка на даний період часу знаходиться за кордоном. Його син ОСОБА_1 періодично приїжджає до нього, щоб допомогти по господарству. Щодо звернення ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 повідомив, що вказаний громадянин у нього ніколи не проживав та ніколи нічого не допомагав. Він декілька разів вчиняв крадіжки з території його домогосподарства та періодично приходив та просив їсти. Також ОСОБА_1 повідомив, що ні він, ні його син ОСОБА_1 тілесні ушкодження нікому не заподіювали та не утримували силоміць та не примушували робити різну роботу(т.1 а.с.151-152). ОСОБА_8 , опитаний з даного приводу надав такі пояснення: « 19.07.2022 у нього зламався автомобіль та він зателефонував до свого знайомого ОСОБА_1 , який є працівником поліції, з проханням про допомогу йому з ремонтом. На його прохання ОСОБА_1 погодився та повідомив, що приїде після роботи. Приблизно о 18 год 30 хв. ОСОБА_1 приїхав до нього та вони продіагностували автомобіль, після чого ОСОБА_1 поїхав по своїх справах. Згодом ОСОБА_8 вирішив зателефонувати до ОСОБА_1 та запропонував йому попити кави, на вказану пропозицію він погодився та вони зустрілися о 21:30 год у центральній частині м. Надвірна. Випиваючи каву, ОСОБА_1 почув якісь звуки в кущах та попросив його разом із ним перевірили їх, однак там нікого не було. Після цього, коли вони поверталися до автомобіля ОСОБА_1 до них підійшов знайомий йому з вигляду чоловік, на ім`я ОСОБА_9 , якого він один раз бачив у травні на подвір`ї батька ОСОБА_1 . Вказаний чоловік попросив ОСОБА_1 щоб він його підвіз, на що ОСОБА_1 погодився та, прибравши свої речі з заднього сидіння, запропонував йому присісти туди. Проїжджаючи поруч з Надвірнянською ЦРЛ ОСОБА_9 попросив зупинити автомобіль та вийшов, після цього ОСОБА_1 відвіз бензин додому батьків та відвіз його додому. Також ОСОБА_8 повідомив, що йому не відомо про факти побиття ОСОБА_1 вказаного чоловіка, та йому не відомо, щоб ОСОБА_9 виконував будь-яку роботу у батька ОСОБА_1 (т.1 а.с.148-150). ОСОБА_4 опитана у ході службового розслідування в поясненнях зазначила: «вона знайома з ОСОБА_10 , який їй періодично розповідав про те, що йому спричиняє тілесні ушкодження працівник поліції ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_10 неодноразово розповідав їй, що ОСОБА_1 утримував його у себе вдома та примушував робити роботу по господарству. Так, 20.07.2022 до неї додому прийшов ОСОБА_10 який був побитий та повідомив, що його побив працівник поліції ОСОБА_1 та попросив її викликати поліцію(т.1 а.с.139-140). Опитаний з даного приводу слідчий СВ Надвірнянського РВП старший лейтенант ОСОБА_11 у наданих поясненнях вказав, що 20.07.2022 о 08:00 год він заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи. Під час чергування на службовий планшет надійшло повідомлення щодо спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Виїздом СОГ за вказаною у повідомленні адресою було прийнято рішення про доставлення ОСОБА_2 до РВП з метою отримання пояснення за вказаним у повідомленні фактом та складання протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію. Під час спілкування з ОСОБА_2 від нього було чути різкий запах алкоголю, а на його обличчі візуально спостерігались тілесні ушкодження у вигляді кровотечі вушних та носових отворів. На питання до ОСОБА_2 чи звертався він за медичною допомогою до якогось із лікувальних закладів, останній повідомив, що у нього на лікування відсутні грошові кошти, тому він не звертався за медичною допомогою. За результатами спілкування із ОСОБА_2 було складено відповідний протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію пояснення, із яким останній ознайомився, що засвідчив своїми підписами (т.1 а.с.153-154). Відповідно до отриманої відповіді з КНП «Надвірняська ЦРЛ» Консультативно-діагностичний центр ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався та згідно відповіді з КНП «Надвірняська ЦРЛ» ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні з 10.05.2022 по 19.05.2022 з діагнозом: гострий гнійний орхоепідидиміт справа (Історія хвороби №2111). Також у ході проведення службового розслідування комісією було вивчено матеріали перевірки розглянуті Посада, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 Було встановлено, що ЄО № 54 від 02.01.2022, ЄО № 951 від 10.02.2022, ЄО 1147 від 18.02.2022, ЄО № 1291 від 31.01.2022 та ЄО № 1893 від 23.03.2022 у зазначені матеріали зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події РВП по факту вчинення домашнього насильства та доручено керівництвом РВП для розгляду Посада, ОСОБА_1 . В порушення наказів МВС від 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» та від 13.03.2019 № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків домашнього насильства» (далі Накази №№654, 369 відповідно) за результатами перевірки в жодному із зазначених матеріалів не проведено оцінку ризиків та не винесено кривднику терміновий заборонний припис. Окрім цього, по матеріалах (ЄО 1147, ЄО 1291 та ЄО 1893) особу кривдника не притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Матеріали ЄО № 545 від 24.02.2022 зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події РВП по факту спричинення особі заявнику тілесних ушкоджень. В даному випадку ОСОБА_1 не вжито жодних заходів для встановлення свідків чи очевидців події, наявні пояснення тільки фігурантів події. Відповідно, дану заяву було передчасно списано та в порушення вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), не було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі ЄРДР) так як, у протоколі заяви, заявник чітко вказує на спричинення йому тілесних ушкоджень іншими особами. Із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 виконує свої посадові обов`язки з порушенням вимог законодавства, поверхнево, формально та безініціативно. Відтак, у Висновку дисциплінарна комісія визнала, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог підпунктів 1, 2, 3, 4 пункту 1 статті 2, статті 7, 11, підпунктів 1, 2, 3, 4 пункту 1 статті 18; статті 23, пункту 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII); вимог наказу МВС від 28.07.2017 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції» (зареєстровано в МЮУ 21.08.2017 за № 1041/30909; далі Інструкція); вимог підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу І, підпунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджені наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі ПЕПП) та вимог підпунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 11, 13 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту, а також вимог Наказів МВС № 654 та № 369 до Посада-1, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слід застосовати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.1 а.с.32-48). Відповідно до Наказу №700 (пункт 1) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні, перелічених у резолютивній частині Висновку законодавчих норм, до Посада, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.1 а.с.29-31). Наказом № 355 о/с згідно з частиною першою статті 77 Закону №580-VIII, позивача звільнено із служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 25.08.2022, з виплатою компенсації за 17 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році (т.1 а.с.28). Поміж тим, в ході розгляду даної справи, Територіальним управлінням, розташованим у місті Львові Державного бюро розслідувань (далі ТУ, ДБР) 02.08.2023 у кримінальному провадженні від 31.08.2022 № 62022140150000049 (далі КП), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (далі ККУ), прийнято рішення про його закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК (далі Постанова; т.2 а.с171). Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Законом № 580-VIII, Дисциплінарним статутом, Порядком № 893 та іншими нормативно-правовими актами (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Згідно статті 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. За змістом статті 7 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими. У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками. Пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; Відповідно до частин першої третьої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту). Частиною четвертою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. Абзацами 2, 3, 4 пункту 1 розділу ІІ ПЕПП визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі (пункт 3 розділу ІІІ ПЕПП). Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок №

893. Пунктами 1 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до пунктів 1, 2, 9 розділу VІ Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Так, резюмуючи вищенаведені правові норми, апеляційний суд, вважає за необхідне зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв`язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Із змісту Висновку видно, що в ході проведення службового розслідування встановлено дії поліцейського ОСОБА_1 , які можуть мати ознаки злочинів проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, однак, як зазначено у Висновку, дисциплінарною комісією не надавалась оцінка таким діям в розрізі кримінально-процесуального законодавства. В той час, як зазначені дії оцінені дисциплінарною комісією в розрізі описаних вище норм Закону. Повідомлення ОСОБА_2 про вчинення незаконних дій поліцейським ОСОБА_1 викликало значний розголос та обурення серед особового складу РВП, принизило авторитет служби превенції. Так, дисциплінарною комісією проаналізовано характеристику особи потерпілого ОСОБА_2 , який протягом 2004-2021 років неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Ухвалою Надвірнянського районного суду від 24.06.2022 ОСОБА_2 встановлено адміннагляд із встановленням заборон щодо виходу з дому ( АДРЕСА_2 ) з 22.00 до 06.00 год та виїзду за межі Надвірнянського району. Поліцейський ОСОБА_1 тривалий час працював у секторі превенції РВП, при цьому достеменно знав, що ОСОБА_2 являється адмінпіднаглядною особою, до якого застосовано заборони, неодноразово притягнутою до кримінальної відповідальності та схильною до вчинення злочинів, попри те допустивши порушення визначених заборон, дозволив проживання за межами дому та не перебування дома після 22.00 год, а також перевищивши свої повноваження використовував працю адмінпіднаглядного. Одночасно, попри те, що ОСОБА_2 характеризується негативно вироком суду був засуджений до позбавлення волі, вказане не давало право поліцейському принижувати його гідність, чи порушувати його права. Метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тому ОСОБА_1 мав вживати всіх превентивних заходів щодо недопущення вчинення нових злочинів, його виправлення в побуті та введення нормального, здорового способу життя, однак останній порушуючи описані вище норми законодавства, Конвенцію про захист прав людини основоположних свобод, усвідомлюючи заборону та неприпустимість вчинення насильницьких дій щодо ОСОБА_2 , допустив їх вчинення. За таких обставин в ході проведення службового розслідування чітко встановлено, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у протиправній винній дії та бездіяльності, порушенні службової дисципліни, не виконанні та неналежному виконанні обов`язків поліцейського, поза їх межами, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. ГУНП, у Висновку стверджується, що вина позивача-апелянта проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої не дисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Одночасно, незважаючи на те, що під час складання Присяги на вірність Українському народові старший лейтенант поліції ОСОБА_1 присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та Законів України, втілювати їх у життя та поважати і охороняти честь держави, сам, знаючи про дотримання перелічених вище норм законодавства особисто проігнорував їх. В розрізі викладених висновків службового розслідування, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для притягнення до дисціплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку є повне доведення вини позивача в ході службового розслідування, метою якого є з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи. При цьому, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21, про яку зазначено скаржником у касаційній скарзі, та у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 420/9503/22. У цьому контексті слід звернути увагу на те, що за етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrйditer - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №813/3279/17, та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2018 року по справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання поліцейського є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду. Водночас, в основу службового розслідування проведеного відносно ОСОБА_1 та прийнятих за його результатами Висновку та оскаржуваних Наказів №700 та 355 о/с, дисциплінарною комісією умовно виокремлено дві події: побиття ОСОБА_1 та тримання поза його волею потерпілого ОСОБА_2 ; неналежний розгляд позивачем матеріалів ЄО від 02.01.2022 №54, 10.02.2022 №951, 18.02.2022 №1147, 31.01.2022 №1291, 23.03.2022 №1893. Разом з тим, на думку апеляційного суду, відповідачем в ході службового розслідування та судового розгляду справи, чітко не вказано, які дії позивача стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Як наголошує представник відповідача, підставою для звільнення зі служби в поліції стало порушення ним саме службової дисципліни, що виразилось у порушенні норм чинного законодавства за сукупністю обставин, які викладені у Висновку. Згідно доводів відповідача та висновків службового розслідування, це дії позивача, які мають ознаки злочинів проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, оцінка яким також надавалася в ході КП органами ДБР, і за результатами вказаного КП постановою ТУ від 07.08.2024, КП відносно позивача, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 ККУ, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (далі Постанова-1). Так вказана Постанова-1, як і попередня Постанова, побудова на викладі обставин та висновків, що наведені у Висновку, та окрім того, зазначено, що «після скасування Постанови, в якості свідка ОСОБА_2 , який в ході допиту повідомив, що інформація, викладена у повідомленні на службу « 102» від 20.07.2022 про те, що 19.07.2022, близько 23:00 години неподалік Пнівського замку працівник поліції ОСОБА_1 його побив не відповідає дійсності, оскільки таких подій не було. Також ОСОБА_2 повідомив, що не відповідають дійсності раніше надані ним пояснення з приводу того, що ОСОБА_1 примушував його працювати у домоволодінні свого батька, позбавляв волі та застосовував фізичне насильство також не відповідають дійсності, оскільки він дійсно інколи працював у батька ОСОБА_1 , однак вказане він робив добровільно та йому за це платили кошти. До медичних закладів з приводу отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не звертався, будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має, потерпілим у кримінальному провадженні бути не бажає та просить кримінальне провадження закрити. На питання, у зв`язку із чим ОСОБА_2 раніше повідомляв, шо ОСОБА_1 вчиняв стосовно нього неправомірні дії, останній повідомив, що був в стані алкогольного сп`яніння, та, дослівно «тому, що я їх ненавиджу», що свідчить про наявність неприязних відносин між ним та ОСОБА_1 ». Відтак, зважаючи на такі обставини та очевидну неприязнь ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , як особи, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, апеляційний суд дійшов висновку, що службовим розслідуванням проведеним ГУНП достовірно не встановлено обставин, подій та дій, які свідчать про те, що позивач вчинив протиправні дії відносно життя та здоров`я особи, її волі честі та гідності, та дій які грубо дискредитують звання працівника поліції. Щодо обставин неналежного розгляду позивачем матеріалів ЄО від 02.01.2022 №54, 10.02.2022 №951, 18.02.2022 №1147, 31.01.2022 №1291, 23.03.2022 №1893, то апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що вказані факти, тобто окремо кожне із перелічених ЄО, під час службового розслідування не вивчалось та не досліджувалось. Висновки щодо неналежного введення позивачем ЄО зроблені на підставі матеріалів перевірки, яка проводилась ще до призначення службового розслідування, що оформленні довідкою про результати матеріалів розглянутих Посада, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.155-156). У Висновку, як і в оскаржуваному рішенні суду, по цьому факту вказано лише про наявність таких ЄО, те що вони перебували в провадженні скаржника та те, що по окремих із них позивач: не виносив заборонні приписи відносно особи кривдника, не притягував таких осіб до адміністративної відповідальності, не встановлено свідків та очевидців подій, не внесена дані про вчинене правопорушення до ЄРДР, однак ні судом першої інстанції, ні відповідачем при службовому розслідуванні окремо перелічені матеріали ЄО не піддавались оцінці, як і вчиненні позивачем відносно них дії, як посадової особи, так і конкретно не давалась оцінка законодавчим нормам, які регулюють порядок введення дільничним офіцером поліції матеріалів єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Всі висновки відповідача зводяться до оцінки можливих дій позивача, які могли містити в собі ознаки кримінально караного діяння, однак ГУНП в ході апеляційного розгляду справи не доведено належними доказами, які дії позивача в ході вказаного службового розслідування містять ознаки дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Наказ №700 (пункт 1) в частині накладення щодо позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та Наказ №355 о/с про звільнення останнього зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Згідно з частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Пунктом 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100) визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Згідно довідки ГУНП інформаційного характеру про розрахунок середньомісячного і середньоденного грошового забезпечення в період з 01.06.2022 по 31.07.2022 №720 грошове забезпечення позивача за грудень червень 2022 року та липень 2022 року становить 22990,58 грн. Середньоденна заробітна плата складає 376,89 грн. Період вимушеного прогулу позивача з 26.08.2022 по 12.09.2022 включно складає 535 робочих дня. Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача складає 201636,15 грн. За частиною першою статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції внаслідок переоцінки обставин справи допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 23 серпня 2022 року №700 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП». Визнати протиправним та скасувати наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 24 серпня 2022 року №355 о/с «По особовому складу». Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській з 26 серпня 2022 року. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 201636,15 гривень без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року.