Постанова 4855 № 751/4831/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/4831/24 Суддя (судді) першої інстанції: Маслюк Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області Шендрика Олександра Володимировича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області Шендрика Олександра Володимировича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2202736 від 21.05.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою ст. 122 КУпАП. Позов обґрунтовано тим, що прилад TruCam, яким фіксувалось перевищення швидкості, перебував у руках поліцейського, а не був стаціонарно встановлений, що суперечить приписам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прилад TruCam, яким здійснювалось фіксування вчиненого правопорушення не може перебувати у руках поліцейського, оскільки такий прилад повинен бути стаціонарно вмонтованим. На думку скаржника, вказане свідчить про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, та як наслідок оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, інспектором взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП Шендриком О.В. 21 травня 2024 року складено постанову серії ЕНА №2202736 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 700 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 21.05.2024 о 16 год 14 хв керував транспортним засобом Tesla Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 113 км, в с. Красилівка, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, та рухався зі швидкістю 104 км/год, що свідчить про перевищення встановленого обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху, тому відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №2202736 від 21.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У силу вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та інше. Вказане узгоджується з пунктом 2.3 Правил дорожнього руху України згідно з підпунктом «б» якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частиною четвертою статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказані норми свідчать про те, що Національна поліція України уповноважена через посадових осіб притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі перевищення у населених пунктах встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину. При цьому, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП). Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 21.05.2024 о 16 год 14 хв керував транспортним засобом Tesla Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 113 км, в с. Красилівка, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, та рухався зі швидкістю 104 км/год, що свідчить про перевищення встановленого обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. При цьому, фіксація швидкості руху вказаного транспортного засобу здійснювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 TC001115. Зазначений доказ суд визнає допустимим доказом з огляду на те, що у постанові зазначено, який технічний прилад застосовувався при вимірюванні швидкості та вказано про фіксування на портативний пристрій та TruCam, що свідчить про правомірність застосування такого лазерного вимірювача швидкості TruCam. Згідно копій свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 02.06.2023 (а.с.31), експертного висновку від 07.09.2021 (а.с.32), сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 (а.с.35), інформації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (а.с.33), прилад TruCam LTI 20/20 TC001115 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, пройшов перевірку та є придатний до застосування до 02 червня 2024 року, його криптографічний алгоритм забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. У свою чергу, ДП «Укрметртестстандарт» інформувало Департамент патрульної поліції листом від 01.10.2019, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruСam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (а.с.34). З копії листа Мінекономрозвитку вбачається, що прилади TruCam дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки (а.с.36-37). Відповідно, Наказом Департаменту патрульної поліції затверджений перелік ділянок автомобільних доріг, на яких дозволена швидкість руху транспортних засобів контролюється за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam, згідно до яких у Чернігівській області на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 64-90 км, 92-117 км, 166-176 км, вимірювання швидкості здійснюється за допомогою TruCam (а.с.40-41). У відповідності до довідки начальника ВБДР УПП в Чернігівській області ДПП від 12.06.2024 та карти-схеми розміщення дорожніх знаків на дорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, км 112+780 (праворуч та на розділовій смузі дороги) та км 114+850 км (ліворуч та на розділовій смузі дороги), встановлено дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» з табличкою 7.2.1 «Зона дії» (а.с.38-39). При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», визначено, що технічні засоби (прилади контролю) - це пристрої, що дають змогу в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та інформація в яких захищена згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Такі технічні засоби входять до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - система), визначення терміну якої встановлює, що це - взаємопов`язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС. У даному випадку, лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом саме вимірювальної техніки, а не засобом фото-відеофіксації і відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідно до статті 1 якого засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності. Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що засіб вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 TC001115, є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів, а тому фіксування правопорушення, яке здійснено за допомогою цього приладу є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України. Посилання апелянта на те, що поліцейський не мав права використовувати засіб вимірюваної техніки TruCam, тримаючи його в руках, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки можливість застосування приладу в ручному режимі описана в його методичних рекомендаціях щодо використання та інструкції з використання. Так, з відстані у близько 150-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При цьому, достовірність інформації про порушення Правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. У відповідності до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання Правил дорожнього руху. Колегія суддів наголошує на тому, що стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить приписів щодо можливості використання поліцією лише змонтованих технічних приладів. Натомість зазначена норма права передбачає можливість монтажу або розміщення таких приладів по зовнішньому периметру доріг і будівель. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відтак, відповідачем на виконання покладеного на нього обов`язку доказування, регламентованого частиною другою статті 77 КАС України, було доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього було притягнуто до відповідальності. У свою чергу, лазерний вимірювач швидкості руху TruCам LTI 20/20 TC001115 має допустиму похибку при вимірюванні швидкості руху в ручному режимі +/- 2 км/год. Навіть з урахуванням вказаної похибки під час використання ручного режиму, позивач все одно рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху у населеному пункті. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбачених частиною четвертою статті 122 КУпАП, а доводи позивача не спростовують висновки поліцейського. У відповідності до наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.05.2024 о 16 год 14 хв на а/д М01, 113 км, керуючи транспортним засобом Tesla Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху (а.с.42). Відповідно до відеозапису фіксації місця події, який наданий представником відповідачів, після зупинки інспектор поліції повідомив про суть вчиненого правопорушення, роз`яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відібрав письмові пояснення, оголосив про прийняте рішення, роз`яснив порядок сплати штрафу та оскарження постанови (а.с.42). У свою чергу, під час розгляду справи ОСОБА_1 надав письмові пояснення, згідно з якими вказав про керування транспортним засобом зі швидкістю 104 км/год поза межами населеного пункту та неправомірність використання TruCam з рук (а.с.29). У той же час, згідно наявних фото вбачається, що на в`їзді в с. Красилівка з обох боків наявний дорожній знак 5.49 на білому фоні з назвою населеного пункту (а.с.42). З огляду на вказане, не заслуговують на увагу доводи позивача про рух зі швидкістю 104 км/год лише поза межами населеного пункту, оскільки з оглянутих відеозапису фіксації місця події та фотокартки правопорушення з приладу TruCam вбачається, що контроль за дозволеною швидкістю руху здійснювався саме в населеному пункті с. Красилівка, в якому позивач рухався зі швидкістю 104 км/год, про що зазначено в самій фотокартці: місце скоєння правопорушення - а/д М01, с. Красилівка, 113 км (а.с.30, 42). При цьому, відповідно до відеозапису поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення, а саме: роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з матеріалами справи; відібрані пояснення; оголошено про прийняте рішення; роз`яснено порядок сплати штрафу та порядок оскарження. Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 122 КУпАП. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Тобто, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №2202736 від 21.05.2024. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 червня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко