Ухвала КЦС ВС № 591/6350/20

УХВАЛА 12 вересня 2024 року м. Київ справа № 591/6350/20 провадження № 61-3442ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка є правонаступницею ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування (справа № 591/6350/20). У січні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про вселення до квартири, встановлення порядку володіння та користування (справа № 591/361/21). Зарічний районний суд міста Суми протокольною ухвалою від 08 червня 2021 року залучив до участі у справі № 591/361/21 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Зарічний районний суд міста Суми ухвалою від 02 липня 2021 року об`єднав справу № 591/361/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про вселення до квартири, встановлення порядку володіння та користування, зі справою № 591/6350/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування нею, присвоївши справі єдиний унікальний № 591/6350/20. Зарічний районний суд міста Суми ухвалою від 18 лютого 2022 року залучив до участі у справі як правонаступників ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємців: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Зарічний районний суд міста Суми ухвалою від 11 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування залишив без розгляду. Зарічний районний суд міста Суми рішенням від 12 вересня 2023 року позов ОСОБА_2 , яка є правонаступницею ОСОБА_3 , задовольнив частково. Визнав спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку. Сумський апеляційний суд постановою від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про вселення в квартиру, встановлення порядку володіння та користування квартирою скасував. Провадження у справі в цій частині позовних вимог закрив на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. 17 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Верховний Суд ухвалою від 26 червня 2024 року визнав підстави про поновлення строку на касаційне скарження, наведені у клопотанні ОСОБА_1 , неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику надати: докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; уточнену редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. У липні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 26 червня 2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків. У касаційній скарзі заявник зазначає, що Зарічний районний суд міста Суми ухвалою від 18 лютого 2022 року залучив до участі у справі як правонаступників ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємців: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Повний текст постанови апеляційного суду заявник не отримував, оскільки суд апеляційної інстанції не залучив його до участі у справі. ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями від 12 квітня та від 14 травня 2024 року, в яких просив повідомити його про стан розгляду справи № 591/6350/20. 15 травня 2024 у відповідь на клопотання ОСОБА_1 суд першої інстанції повідомив, що справа № 591/6350/20 передана на розгляд до Верховного Суду. 28 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду міста Суми з клопотанням, в якому просив видати йому копію ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 11 вересня 2023 року та рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року. 07 червня 2024 року ОСОБА_1 під особистий підпис отримав копії вище вказаних судових рішень, а також ознайомився зі змістом постанови Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Оскільки судові рішення стосуються його прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, то він має право на звернення з касаційною скаргою та поновлення строку. Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі. Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення. Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року, усунуті. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку). Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Зарічного районного суду міста Суми від 12 вересня 2023 року та постанови Сумського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Відкрити касаційне провадження у цивільній справі № 591/6350/20 за позовом ОСОБА_2 , яка є правонаступницею ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, вселення до квартири та встановлення порядку користування. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк