Постанова Рівненський апеляційний суд № 567/1901/23

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2024 року м. Рівне Справа № 567/1901/23 Провадження № 33/4815/579/24 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Нікітюка П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 19 червня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 19 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. З матеріалів провадження слідує, що 05.10.2023 р. о 20 год. 06 хв. ОСОБА_1 в с. Межиріч по вул. Загребля Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBH - 0619, що підтверджується тестом №3705 від 05.10.2023 р., результат огляду становить 0,58 проміле, а також проводився повторний огляд у медичному закладі, що підтверджується висновком КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» №27 від 05.10.2023 року, відповідно до якого водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що він не погоджується із постановою місцевого суду, оскільки суд не повною мірою дотримався норм матеріального та процесуального права, а тому вона є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Зазначає, що з результатами огляду він не погоджується, оскільки перестав вживати спиртне з моменту зникнення безвісти їх сина, який є військовослужбовцем ЗСУ і виконував бойове завдання, з якого не повернувся. Доводить, що виявлені ознаки алкоголю могли бути спричинені медичними препаратами, які були до нього застосовані, коли йому виривали зуби, зокрема такий результат міг спричинити ополіскувач. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Нікітюка П.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються: актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7), результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння з показником 0,58 ‰ проміле(а.с.3), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 05 жовтня 2023 року, згідно якого громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.8), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду на місці та у медичному закладі (а.с.13). Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюється від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Таким чином, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що стан сп`яніння міг бути спричинений використанням медичного препарату також не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин до апеляційної скарги додано не було, натомість зазначені твердження були спростовані в місцевому суді поясненнями допитаного в якості свідка лікаря ОСОБА_2 , який вказав, що препарат, який він використовував при видаленні двох зубів у ОСОБА_1 , не здатен спричинити алкогольне сп`яніння чи викликати його ознаки (а.с.90 зв.). Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 19 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович