Постанова Рівненський апеляційний суд № 567/1746/24

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А 06 квітня 2026 року м. Рівне Справа № 567/1746/24 Провадження № 33/4815/10/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 17 липня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 17 липня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2024 року близько 02 год. 56 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів поблизу с. Шлях Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Доводить, що місцевим судом, не враховано безпідставність зупинки його автомобіля, оскільки з матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним правил ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням. Вказує, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не є безперервним, а тому не може бути належним доказом в суді. Просить при розгляді апеляційної скарги врахувати, що у зв`язку з виконанням бойових завдань у зоні активних бойових дій, йому необхідна наявність посвідчення водія для забезпечення мобільності підрозділу, здійснення екстренної евакуації особового складу та поранених з поля бою, перевезення боєприпасів, засобів забезпечення і оперативного переміщення в складних умовах. Апеляційна скарга призначалася до розгляду на 15 серпня 2025 року, 22 грудня 2025 року та була відкладена за клопотаннями ОСОБА_1 у зв`язку з перебування ним на військовій службі. На судове засідання, призначене на 06 квітня 2026 року він також не з`явився та не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з тим суд зазначає, що у разі неможливості особистої участі у розгляді справи в суді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати письмові пояснення, письмово висловити свої заперечення у разі незгоди з постановою суду. Також, має право забезпечити присутність захисника для захисту його інтересів або взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Однак ні письмових пояснень, ні клопотань про проведення розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку від ОСОБА_1 не надходило. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною другою ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою. За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №820063 від 13 жовтня 2025 року (а.с. 3); актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки відмовився (а.с. 5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу, однак до медичного закладу його не доставляли (а.с. 6); відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт неодноразової відмови (ухилення) ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0183, час 07:05; файл 0184, час 04:20) та його відмову від проходження вказаного огляду у медичному закладі (файл 0184, час 04:20). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Так, апеляційний суд виходить з того, що відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом не враховано безпідставність зупинки його автомобіля. Із долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що поліцейські повідомили водієві про причину зупинки, а саме порушення ним комендантської години, а також про наявну у них інформацію щодо перебування водія транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння (файл 0181, час 01:15). Така інформація відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є достатньою підставою для зупинки транспортного засобу та проведення подальшої перевірки. Апеляційний суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , однак зазначає, що адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на нього відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 17 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович