Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/23823/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/23823/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 160/23823/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.01.2023 №0000629-2417-0414, від 13.01.2023 №0000630-2417-0414, від 13.01.2023 №0000378-2417-0414. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 160/23823/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Судом зазначено, що позивачем доведено наявність у нього підстав для звільнення його від сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нежитлового приміщення на підставі абз. «є» 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 160/23823/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що згідно пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ основними умовами, які дають підстави платнику податку не враховувати належні йому об`єкти нерухомого майна у складі об`єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є належність будівель до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200, використання будівель за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009%2010, ненадання власниками таких об`єктів в оренду, лізинг, позивачку. Зазначає, що є підстави вважати, що нерухоме майно позивача за адресою АДРЕСА_1 використовується для отримання прибутку не тільки позивачем. Вважає, що відсутні докази стосовно використання позивачем об`єкта нерухомого майна в межах власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням. Вказує, що позивачу визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до приписів чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач 17.01.2008 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Відповідно до договорів купівлі-продажу №870 від 12.04.2018 та №871 від 12.04.2018, засвідчених приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Бойко Л.П., позивач є власником нежитлової складу з підвалом, загальною площею 754,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 13.01.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2020-2022 роки, №0000630-2417-0414, №0000629-2417-0414 та №0000378-2417-0414, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єкта нерухомості. Такого висновку відповідач дійшов у зв`язку із тим, що позивач є власником об`єкта нежитлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Не погодившись з правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень від 13.01.2023 №0000629-2417-0414, №0000630-2417-0414, №0000378-2417-0414, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою. Рішенням про результати розгляду скарги №13977/6/99-00-06-01-04-06 від 02.06.2023 ДПС України залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Позивач не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України). Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком. Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України). Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач є власником нежитлової складу з підвалом, загальною площею 754,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, буд. 3а. В свою чергу, відповідачем щодо позивача прийняті спірні податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2020-2022 роки, №0000630-2417-0414, №0000629-2417-0414 та №0000378-2417-0414, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єкта нерухомості. Відповідно до діючої на час виникнення спірних правовідносин редакції пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Отже, підставою для застосування податкової пільги є одночасна сукупність таких умов: віднесення нерухомого майна до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; використання таких будівель промисловості за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; будівлі не повинні здаватися їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507, до групи 125 «Будівлі промислові та склади» віднесено клас 1252 - «Резервуари, силоси та склади», що включає резервуари та ємності, резервуари для нафти та газу, силоси для зерна, цементу та інших сипких мас, холодильники та спеціальні склади. Цей клас включає також складські майданчики (підкласи 1252.1-1252.9). Як правильно дослідив суд першої інстанції, нерухоме майно, що перебуває у власності позивача та розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, буд. 3а, загальною площею 754,1 кв.м. відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав, є нежитловою будівлею - складом з підвалом, віднесено до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює господарську діяльність - різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, що класифікується у секції С КВЕД ДК 009:2010. Колегія суддів критично оцінює аргументи скаржника про те, що є підстави вважати, що нерухоме майно позивача за адресою м. Покров, вул. Уральска, буд. 3а використовується для отримання прибутку не тільки позивачем. Так, колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять доказів, зокрема договорів, які б підтвердили, що будівля за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, буд. 3а здається позивачем в оренду, лізинг, позичку. З цих підстав, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем підтверджено наявність підстав для звільнення його від сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, буд. 3а, загальна площа 754,1 кв.м., на підставі пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Відтак, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення №0000629-2417-0414, №0000630-2417-0414, №0000378-2417-0414 є протиправними та підлягають скасуванню. Натомість, зворотні доводи скаржника про правомірність цих спірних рішень свого підтвердження не знайшли. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 160/23823/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко