Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/23309/23

Справа № 127/23309/23 Провадження № 22-ц/801/1466/2024 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2024 рокуСправа № 127/23309/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В. суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 127/23309/23 за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року, повний текст якого складено 28 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Гуменюка К.П., встановив: Короткий зміст позовних вимог В серпні 2023 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Позовні вимоги мотивовані тим, що КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 вересня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182. Помешкання по АДРЕСА_1 , у якому проживає ОСОБА_1 забезпечується послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». 01 листопада 2021 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, згідно умов якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Також, 01 листопада 2021 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, згідно умов якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідач допустилася порушень вимог чинного законодавства та умов Типових договорів № 1 та № 2, а саме: п. 30, 34, 38, 40, 41, 44, що полягає в несвоєчасному внесені плати, в повному обсязі, за надані послуги виконавцем; в несвоєчасному погашені простроченої заборгованості за отримані комунальні послуги, оплаті наданих послуг за ціною/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строк встановлений договором. Відповідач заборгувала позивачу за період з 30 квітня 2020 року по 28 лютого 2023 року включно, за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 22 715 грн. 18 коп., із яких: 21 524 грн. 51 коп. - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 905 грн. 55 коп. - суми втрат від інфляційних процесів; 285 грн. 12 коп. - 3% річних від простроченої суми заборгованості. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, яка станом на 28 лютого 2023 року становить 22 715 (двадцять дві тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 18 коп., з яких: 21 524 грн. 51 коп. - сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 905 грн. 55 коп. - суми втрат від інфляційних процесів, 285 грн. 12 коп. - 3% річних від простроченої суми заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.. Короткий зміст вимог апеляційних скарг Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт вважає рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023року незаконним. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що споживачі зобов`язані здійснювати сплату за житлово-комунальні послуги лише якщо вони фактично користувались ними. Проте як стверджує апелянт, судом не встановлено чи є вона власником даної квартири, чи проживає в ній, чи фактично отримувала дані послуги. Також зазначила, що регулярно сплочує планові щомісячні нарахування весь 2023 -2024 рік. Аргументи учасників справи Від представника позивача Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Позиція суду апеляційної інстанції Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності, згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції у повній мірі відповідає, з огляду на таке. Судом першої інстанції установлено, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та її помешкання забезпечується послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 вересня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182. 01 жовтня 2021 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 8). Відповідно до п. 5 Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Згідно п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.п. 3 п. 41 Договору). Згідно п. 38 Договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Також, 01 жовтня 2021 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води (а.с. 9). Відповідно до п. 5 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Згідно п. 34 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до п. 38 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, відшкодовувати витрати теплової енергії на зберігання функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.п. 3 п. 41 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води). Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. в справі №751/3840/15-ц). Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала. Згідно оборотної відомості, розмір заборгованості відповідача за спожиті послуги з централізованого теплопостачання з урахуванням суми основного боргу та 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги, суми втрат від інфляції за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року включно становить 22 715 грн. 18 коп., з яких: 21 524 грн. 51 коп. - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 285 грн. 12 коп. - 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 905 грн. 55 коп. - сума втрат від інфляційних процесів.. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання із застосуванням норм статті 625 ЦК України. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг. Відповідачкою надано квитанції які підтверджують сплату заборгованості за рішенням суду по справі 127/4563/20 від 07 квітня 2020 року за аналогічним позовом але за період з 01.09.2016 року по 01 жовтня 2019 року, а не оплату заборгованості за період з квітня 2020 року по лютий 2023 року. Всі інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення страви, тому, з огляду на положення ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381,382, 384 ЦПК України, суд, постановив : Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає. Головуючи І.В. Міхасішин Судді: Ю.Б. Войтко І.М. Стадник