Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/5674/24

Справа № 991/5674/24 Провадження №11-сс/991/509/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2024 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 прокурора ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2024 року про застосування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, УСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2024 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень. Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов`язки. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено терміном на 2 місяці у межах строку досудового розслідування до 09 вересня 2024 року включно. Відмовлено в іншій частині вимог клопотання. Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 03 вересня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, суперечить фактичним обставинам, встановленим в судовому засіданні, зокрема, виходячи з такого: -під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом не було взято до уваги, що прокурором не було надано жодних доказів, які б свідчили про реальність ризику переховування ОСОБА_5 ; -висновок слідчого судді про можливість перебувати за кордоном не корелюється з реальними фактами. Слідчому судді не було надано жодних доказів про реальну можливість виїзду ОСОБА_5 за кордон, тим паче враховуючи заборону виїзду за кордон чоловіків мобілізаційного віку; -відсутній ризик знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; -26 вересня 2024 року у кримінальному провадженні спливає строк досудового розслідування і за твердженнями детективів НАБУ до кінця цього строку планується відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування; -у клопотанні не наводяться докази реальної можливості ОСОБА_5 впливати на будь-яку особу; -детективами НАБУ не здобуто доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 контролює чи пов`язаний з ТОВ «Стар Пак Груп», ТОВ «НВП-МТК Полімер», ТОВ «Євроінструмент»; - ОСОБА_5 не має жодного відношення до ТОВ «Лідер». Він не є кінцевим бенефіціарним власником підприємства, близькі родичі ОСОБА_5 не володіють та не керують цим підприємством; -застава в розмірі 3 млн. грн. перебільшує реальні можливості сім`ї ОСОБА_5 та ставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище. В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) ОСОБА_7 . Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думку прокурора САП, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. З матеріалів провадження вбачається, що детективи НАБУ за процесуального керівництва САП здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 (том 1, а.с. 24-25). У межах цього кримінального провадження 18.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме вчинення умисних дій, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах організованою групою, а саме 25 920 187,74 грн без ПДВ. (том 1, а.с. 93-149). Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу. На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. На стадії досудового розслідування слідчий суддя, суд може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть песреконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих. Крім того, обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею, судом при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру. Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру ОСОБА_5 існували факти та інформація, які свідчили про те, що він міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи: - протокол огляду від 01.05.2023 резервної копії терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_9 . Iphone 11 Pro МАХ, згідно якого встановлено наявність листування у месенджері Threema з ОСОБА_10 щодо впливу на призначення, звільнення та продовження контрактів лояльних до їх злочинної групи службових осіб Укрзалізниці, в тому числі ОСОБА_11 ; постачання підконтрольними ОСОБА_5 компаніями на Панютинський вагоноремонтний завод товарів; обліку, отримання та розподілу фінансових ресурсів, які формувались в результаті поставок товарів підконтрольними їм компаніями на Панютинський вагоноремонтний завод; способів вирішення питань щодо сплати боргових зобов`язань на користь ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» з боку Панютинського вагоноремонтного заводу за поставлені товари; - протокол огляду від 10.06.2024 флешнакопичувача чорного кольору 501388 3479, який 04.06.2024 вилучено в ОСОБА_12 , згідно якого виявлено документацію фінансової звітності ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ», ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР», файл формату ВОРД Договор фин. пом. Аналит №1510-Ф от 15.10.19, який являє собою договір 1510/Ф про фінансову допомогу від 15 жовтня 2019 року між ТОВ «ХІМРЕСУРС ГРУП» та ТОВ «АНАЛІТ-ТЕХНОБУД» (ТОВ «АНАЛІТ-ТЕХНОБУД» згідно протоколу огляду від 01.05.2023 є підконтрольною компанією організованої групи); - протокол огляду від 05.05.2023 резервної копії терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_9 . Iphone 11 Pro МАХ, згідно якого встановлено наявність листування у месенджері Threema з ОСОБА_10 де зазначається про дохід від злочинної діяльності по компаніям ОСОБА_5 , а далі зазначені виплати у сумі 563 500 грн прокуратурі; - протокол огляду від 20.05.2024 відомостей, що завантажені з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», згідно якого встановлено наступну пов`язаність: ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ», ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» використовували спільні IP адреси при поданні податкової звітності; ТОВ «ГЛОРІЯ-ТРЕЙД» та ТОВ «БАЗІС ВК» використовували спільні IP адреси при поданні податкової звітності, при цьому брали участь разом з ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» у публічних закупівлях; ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» та ТОВ «АВАЛОН-ДП» використовували спільні IP адреси при поданні податкової звітності, при цьому ТОВ «АВАЛОН-ДП» та ТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» також використовували спільні IP адреси при поданні податкової звітності, а в свою чергу ТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» разом з ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» брали участь у публічних закупівлях; ТОВ «УКРАЇНСЬКА МАШИНОБУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА» та ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» спільно брали участь у публічних закупівлях, при цьому відповідно до протоколу огляду від 10.06.2024 є пов`язаними між собою компаніями; ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «АВАЛОН-ДП» спільно брали участь у публічних закупівлях;; - протокол обшуку від 04.06.2024 офісних приміщеннях, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - протокол обшуку від 04.06.2024 автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, д.н.з. НОМЕР_1 ; - протокол огляду від 10.04.2024 сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно якого встановлено публічні закупівлі, які проводились філією «Панютинський вагоноремонтний завод», де перемогу отримували компанії ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ», ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР»; - договір поставки від 21.05.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.357)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.358)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.359)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.360)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.361)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.362)ю, від 12.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.436)ю, від 21.08.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.593)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.594)ю, ЦВРЗ(ВМТП-18.596)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.597)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.598)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.599)ю, від 27.08.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.607)ю укладених між філією «Панютинський вагоноремонтний завод» та ТОВ «СТАР ПАК ГРУП»; - договори поставок від 04.07.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.488)ю, ПВРЗ(ВМТП-18.489)ю, від 24.07.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.523)ю, від 28.08.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.611)ю укладених між філією «Панютинський вагоноремонтний завод» та ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ»; - договори поставок від 28.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.478)ю, від 18.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.455)ю, від 25.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.477)ю, від 11.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.432)ю, від 16.06.2018 ПВРЗ(ВМТП-18.452)ю укладених між філією «Панютинський вагоноремонтний завод» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР»; - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЛУЧ ЛТД», Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Кам`янське, вулиця Васильєвська, будинок 64, офіс 1), згідно інформації з якого ОСОБА_13 син ОСОБА_5 із часткою власності 50% є одним із кінцевих бенефіціарних власників вищезазначеного товариства, іншим із часткою власності 50% є ОСОБА_14 , а директором є ОСОБА_12 (згідно протоколу огляду від 10.06.2024 є бухгалтером, яка працює на компанії ОСОБА_5 ); - протокол огляду від 14.06.2024 згідно якого встановлено розмір заподіяних збитків на загальну суму 25 920 187,74 гри без ПДВ філії «Панютинський вагоноремонтний завод» AT «Українська залізниця» при русі товарно-матеріальних цінностей від виробника до кінцевого споживача філії «Панютинський вагоноремонтний завод» AT «Українська залізниця», за постачальниками ТОВ «Стар Пак Груп», ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР», ТОВ «Євроінструмент» за період з 01.03.2018 по 31.12.2019, згідно з договорами, за якими здійснено повну оплату; - інші матеріалами провадження. Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, оцінивши, зокрема, вказані докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні у співучасті особливо тяжкого кримінального правопорушення, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. Зазначене кримінальне правопорушення, згідно примітки до ст. 45 КК України, віднесено до корупційних. При цьому КК України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні кримінальні правопорушення, положень, зокрема, щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Разом з тим, тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду. Про це, як встановлено слідчим суддею, свідчить також наявні відомості про майновий стан та доходи підозрюваного та імовірне отримання ним у неформальний спосіб додаткових доходів, що може свідчити про наявність фінансових можливостей та ресурсів для переховування. Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику знищення, спотворення, приховування документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки як вбачається з матеріалів провадження, співробітники підконтрольних ОСОБА_5 компаній у своїй діяльності дотримуються принципів конспірації, приховують розташування офісних приміщень, які використовуються окремими співробітниками, зокрема відділу бухгалтерії, переховують окремі документи, які можуть становити інтерес для правоохоронних органів, в місцях відомих тільки окремим особам. Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Окрім того, слідчий суддя встановив наявність даного ризику виходячи з наступних відомостей: - кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , ймовірно вчинене у співучасті, що дозволяє йому координувати дії з іншими підозрюваними та узгоджувати з ними зміст їхніх показань; - імовірність використання, підкупу, залякування, умовляння для впливу на свідків, зокрема, колишніх та діючих співробітників AT «Укрзалізниця», а також співробітників підприємств постачальників товарів для ТОВ «Стар Пак Груп», ТОВ «НВП» МТК ПОЛІМЕР», ТОВ «Євроінструмент» з метою невикриття ними інформації про вчинений злочин; - на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину; - в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх. Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтовуючи існування зазначеного ризику, детектив у клопотанні покликався на те, що підозрюваний ОСОБА_5 фактично контролює діяльність ТОВ «Стар Пак Груп», ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР», ТОВ «Євроінструмент», що свідчить про наявність в нього можливості вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема шляхом створення штучних доказів або викривлення наявних, або ж перешкоджати слідству іншим чином. Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що існують розумні підстави вважати, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на наведені детективом НАБУ обставини. Обґрунтовуючи існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, детектив у клопотанні покликався на те, що згідно матеріалів провадження ОСОБА_5 продовжує займатись постачанням товарів до філії «Панютинський вагоноремонтний завод», але при цьому використовуючи ТОВ «Лідер», тобто підозрюваний має широке коло зв`язків, які забезпечують йому здійснення постачання товарів до вказаної філії за допомогою уникнення реальної конкуренції при проведенні відкритих торгів та таким чином надають можливість незаконно збагачуватись. Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що існують розумні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити й інші кримінальні правопорушення. Слідчий суддя дійшов обгрунтованого та вмотивованого висновку, що вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування ж більш м`яких запобіжних заходів, у порівнянні з заставою (зокрема особисте зобов`язання та особиста порука) не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Щодо доводів сторони захисту про очевидну непомірність розміру застави для підозрюваного ОСОБА_5 , то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо відповідного майнового та фінансового стану підозрюваного ОСОБА_5 , а також імовірність отримання неофіційних доходів (прибутків) від діяльності організованої групи, які можуть бути використані для внесення застави. Окрім того, згідно ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. А тому, з урахуванням доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для часткового задоволення клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді застави. Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Колегія суддів враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження. У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена слідчим суддею у відповідності до вимог чинного законодавства із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3