Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7222/25

Справа № 991/7222/25 Провадження 1-кс/991/7289/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року                                                                                м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшло захисника підозрюваного  ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3  про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021 (далі Кримінальне провадження), у якому захисник просить: - змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави з 3 028 000 грн до 1 514 000 грн, та повернути суму застави ОСОБА_4 (далі - Клопотання). Клопотання мотивовано тим, що (1) додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2024, скасовані, оскільки сторона обвинувачення з відповідним клопотанням про їх продовження не зверталася; (2) 11.11.2024 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України; (3) ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, відсутні/зменшились з огляду на таке. Ризики, передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, враховуючи стадію досудового розслідування. Разом з тим, відповідно до інформації з системи Prozorro, ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» не приймають участь у державних закупівлях. Крім того, станом на теперішній час ОСОБА_4 не створювались інші юридичні особи, які б приймали участь в державних закупівлях з постачання деталей підрозділам АТ «Укрзалізниця». Вказане нівелює наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про зменшення ризиків переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, свідчить належна процесуальна поведінка підозрюваного (прибуває на всі виклики суду та детективів НАБУ, не здійснював спроби покинути територію України та протягом усього періоду досудового розслідування не контактував з будь-якими учасниками Кримінального провадження); (4) майновий стан ОСОБА_4 змінився, оскільки з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4 не має постійного заробітку, а його сім`я перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв`язку зі значними витратами на лікування його матері, яка має онкологічне захворювання. У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_3 підтримали Клопотання та просили задовольнити в повному обсязі. Захисник додатково зазначив, що на майно підозрюваного, у тому числі земельні ділянки для розміщення ринку, накладено арешт, у зв`язку з чим ОСОБА_4 припинив здійснювати свій основний вид діяльності. Також накладення арешту позбавляє підозрюваного можливості реалізувати майно для отримання коштів, необхідних на лікування матері. Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні Клопотання. Вказала, що зазначеним у Клопотанні обставинам вже була надана оцінка слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 24.03.2025 при розгляді аналогічного клопотання сторони захисту. Крім того, наголосила, що розмір застави був визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного та є співмірним, а його зменшення може істотно вплинути на рівень забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема посилити ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду. Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Так, дана стаття надає підозрюваному можливість подати клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, або про скасування чи зміну процесуальних обов`язків, які на нього покладені ухвалою слідчого судді, суду у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, або про зміну способу їх виконання. Нормами чинного КПК України не передбачена можливість підозрюваного клопотати перед слідчим суддею про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення суми застави. Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, з метою забезпечення права на захист та доступ до правосуддя, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд Клопотання в порядку ст. 201 КПК України. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК). Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. У Клопотанні стороною захисту не ставиться питання щодо обґрунтованості/необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри. Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, помірність для ОСОБА_4 визначеного йому розміру застави та, як наслідок, встановлення наявності/відсутності підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави. Так, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні. У межах Кримінального провадження 18.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. З матеріалів Клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , з метою максимального збагачення та реалізації плану організованої групи, направленого на протиправну діяльність, пов`язану із заволодінням майном (грошима) АТ «Укрзалізниця», використовуючи службові повноваження інших учасників організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протягом 2018-2019 років, шляхом уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів та отримання контрольованими організованою групою товариствами переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції, заволоділи коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 25 920 187, 74 грн без ПДВ, під час здійснення поставок запасних частин до вантажних вагонів за завищеними цінами на філію «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця». У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи з відома інших учасників організованої групи та на виконання її плану, протягом 2018-2019 років забезпечував участь підконтрольних йому ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» у проведенні відкритих торгів із закупівлі запасних запчастин до вантажних вагонів, домовленість із представниками суб`єктів реального сектору економіки щодо поставки запасних частин до вантажних вагонів на підконтрольні йому підприємства за фактичними цінами на ринку, подальшу поставку цих запчастин під контролем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» вже за цінами, які містять предмет заволодіння, тобто різницю між вартістю фактичного придбання запчастин на ринку та вартістю їх реалізації підконтрольними організованій групі товариствами на адресу філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця». Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2024 (справа № 991/5674/24) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн та покладено додаткові процесуальні обов`язки, а саме: (1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167, прокурора, суду; (2) не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні:  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 ,  ОСОБА_17 , а також з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; (5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи використовуються філією «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця»; (6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено терміном на 2 місяці у межах строку досудового розслідування  до 09.09.2024 включно. Вказаною ухвалою встановлено існування усіх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. У Клопотанні зазначено, що оскільки стороною обвинувачення не ініційовано питання про продовження покладених на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вони скасовані. Вказане підтверджено прокурором у судовому засіданні. За такого, станом на день розгляду Клопотання відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді застави без покладення додаткових процесуальних обов`язків. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 (справа № 991/2421/25), якою востаннє вирішувалось питання про зміну застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слідчим суддею були враховані обставини, які стали підставою для встановлення зазначених ризиків при застосуванні запобіжного заходу. Так, щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя взяв до уваги (1) тяжкість покарання; (2) задовільний матеріальний стан підозрюваного. Під час оцінки ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні слідчий суддя врахував характер та інкриміновані ОСОБА_4 дії, що вказують на те, що він координував та організовував дії службових осіб АТ «Укрзалізниця», які мали вчиняти дії в його інтересах та представників приватних компаній. Зокрема, слідчий суддя взяв до уваги ймовірність використання підозрюваним підкупу, залякування, умовляння для впливу на свідків, у тому числі колишніх та діючих працівників АТ «Укрзалізниця» та працівників підприємств постачальників товарів для ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» з метою ненадання ними показань щодо обставин, які розслідуються в межах Кримінального провадження. З приводу ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_4 фактично контролює діяльність ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР», що свідчить про наявність в нього можливості, зокрема створювати штучні докази або спотворювати наявні. Про ймовірність вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, свідчить те, що останній продовжує займатись постачанням товарів до філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця», але при цьому використовує ТОВ «ЛІДЕР». Тобто підозрюваний має широке коло зв`язків, які забезпечують йому здійснення потачання товарів до вказаної філії за допомогою уникнення реальної конкуренції при проведенні відкритих торгів та таким чином надають можливість незаконно збагачуватись. Враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, слідчий суддя зазначає, що при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, сторона захисту має самостійно обстоювати свою правову позицію, зокрема, шляхом подання доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається. Водночас, захисником не надано жодних доказів на підтвердження доводів, викладених у Клопотанні, з приводу відсутності/зменшення ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу. Крім цього, прокурором у судовому засіданні було долучено копії документів, з яких вбачається таке. Відповідно до відомостей «Податкового блоку» ОСОБА_4 у 2021 році був нарахований дохід, виплачений самозайнятій особі, від ТОВ «ЛІДЕР». Згідно протоколу огляду від 17.06.2024 сайту Prozorro з 2020 по 2023ТОВ «ЛІДЕР» брало участь у проведенні 34 державних закупівель з постачання деталей підрозділам АТ «Укрзалізниця». Таким чином, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_4 дій, а саме використання підконтрольних йому підприємств під час вчинення злочину, зокрема їх участі у державних закупівлях, враховуючи пов`язаність ОСОБА_4 з ТОВ «ЛІДЕР», існують обґрунтовані підстави вважати, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні, а також перешкоджання Кримінальному провадженню іншим чином. За такого, слідчий суддя дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Що стосується доводів сторони захисту щодо непомірності для ОСОБА_4 застави, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Як зазначено у Клопотанні та не спростовувалось стороною обвинувачення у судовому засіданні, за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу у розмірі 3 028 000 грн. Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 (справа № 991/2421/25), під час застосування запобіжного заходу при вирішенні питання щодо визначення розміру застави, слідчим суддею взято до уваги, зокрема відомості щодо майнового та сімейного стану підозрюваного та його дружини, розмір предмета заволодіння внаслідок вчинення кримінального правопорушення (25 000 000 грн). З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа. За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави. Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду. За такого, посилання сторони захисту на непомірний розмір застави для підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що останній з моменту повідомлення про підозру не має постійного заробітку та перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв`язку зі значними витратами на лікування матері, слідчим суддею відхиляються, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, так як при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_4 підозрюваний/заставодавець усвідомлював наслідки внесення таких коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках. Захисник посилається на те, що у Кримінальному провадженні наразі досудове розслідування завершено та триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, проте вищезазначене не нівєлює наявність всіх підтверджених ризиків, оскільки ознайомившись з усіма зібраними стороною обвинувачення доказами підозрюваний, оцінивши їх, може зробити висновок щодо можливого доведення його вини та настання відповідальності за вчинений злочин, а також дізнатись про всі надані свідками показання та їх значення у Кримінальному провадженні. Разом з тим, зменшення ризиків, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, корелюється з відсутністю покладення на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, які були скасовані в силу вимог ч. 7 ст. 194 КПК України. Тобто єдиним стримуючим фактором, який може гарантувати належну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні, є застава у визначеному розмірі (3 028 000 грн). Щодо доводів сторони захисту про неможливість здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності через арешт майна, слідчий суддя зазначає, що зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2024 справа № 991/5587/24) вбачається, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено із забороною відчуження та/або розпорядження. Відтак, вказане обмеження не позбавляє можливості підозрюваного користуватися цим майном, у тому числі з метою отримання доходу. Таким чином, з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, відсутності у підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру визначеної підозрюваному застави, яка здатна запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні. За такого, Клопотання задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. СЛІДЧИЙ СУДДЯ                         ОСОБА_18