Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/3792/24

Справа № 346/3792/24 Провадження № 22-ц/4808/1229/24 Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б. Суддя-доповідач Луганська П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М., суддів: Баркова М.В., Девляшевського В.А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року, постановлену судом у складі судді Берещука Б.Б., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, в с т а н о в и в: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року його позовну заяву було залишено без руху. На виконання вимог даної ухвали ним було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, проте, судом першої інстанції не було враховано подане ним клопотання про усунення недоліків та ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року його позовну заяву повернуто позивачу. Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що всупереч нормам закону, в матеріалах позовної заяви не вбачається доказів, які б підтверджували відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною є безпідставним. Скаржник зазначає, що в клопотанні про усунення недоліків позовної заяви ним було наведено всі відповідні аргументи, а також зроблено посилання на висновки Верховного Суду по аналогічних справах, які судом першої інстанції не враховано. Разом із позовною заявою позивачем подано копію свідоцтва про народження дитини, де батьком зазначено саме позивача, оскільки повністю співпадає і прізвище, ім?я і по батькові. В поданому клопотанні про усунення недоліків позовної заяви зазначав про те, що до позовної заяви не було подано висновку судової молекулярно-генетичної експертизи, як того вимагає суд, оскільки у позивача відсутній такий висновок. Судова молекулярно-генетична експертиза може бути призначена лише судом за відповідним клопотанням позивача. Клопотання позивач має право подати як разом із позовною заявою, так і в підготовчому судовому засіданні або до початку розгляду справи по суті. Крім того, в поданому до суду першої інстанції клопотанні про усунення недоліків позовної заяви, позивач зазначав, що на даний час позивач не ставить питання про призначення експертизи, оскільки надіється, що відповідачка ОСОБА_2 не буде заперечувати, що позивач не є батьком дитини ОСОБА_4 .У випадку заперечення відповідачкою походження дитини від іншого чоловіка позивачем буде подане відповідне клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, про що буде подано окреме клопотання. Також звертав увагу суду першої інстанції на те, що позивачем до позову було додано копію закордонного паспорта, відповідно до якого він з 17.02.2022 року перебуває за кордоном, а тому цей факт достатньо обґрунтовано додатково підтверджує підставність позовних вимог, оскільки перебування позивача за кордоном за умови перебування відповідачки в Україні унеможливлює зачаття дитини від позивача. Вважає, що наведені аргументи судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є безпідставними. Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 . Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК України. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала повернення заяви позивачеві (заявникові) входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилась дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між сторонами не склалося, тому фактично з квітня 2023 року вони не проживали разом, шлюб носив формальний характер. Позивач довгий час перебуває закордоном, що підтверджується копією закордонного паспорту. Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.01.2024 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила дитину ОСОБА_4 . Оскільки формально дитина була зачата в шлюбі, а сам шлюб було розірвано незадовго до народження дитини, то органами реєстрації актів цивільного стану батьком дитини формально було записано ОСОБА_5 , проте він не є біологічним батьком дитини. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не долучив до матеріалів позовної заяви повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заявив клопотання щодо його витребування, до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Суд вважав, що зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду. 22 липня 2024 року на виконання ухвали суду від 15 липня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , подав заяву про усунення недоліків. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто позивачу, у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які було вказано в ухвалі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам закону. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з вимогами ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 1статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях175 і 177 ЦПК України. Зокрема, у ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення. Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За правилами ч.ч. 1-2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зазначив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також до матеріалів справи він надав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються. У своїй заяві про усунення недоліків від 22.07.2024 року позивач обґрунтував з яких причин ним не додано до позовної заяви висновку судової молекулярно-генетичної експертизи та зазначив, що клопотання про призначення такої експертизи позивач має право подати як з позовною заявою так і в підготовчому засіданні. Згідно з роз`ясненнями пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві. Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав. Суд першої інстанції всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та передчасно повернув позовну заяву. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03 вересня 2024 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.М. Барков В.А. Девляшевський