LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд135/151/24

від 30.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 135/151/24 Провадження № 22-ц/801/1569/2024 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошина Т. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2024 рокуСправа № 135/151/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 травня 2024 року, ухвалене суддею Волошиною Т.В. в м. Ладижині, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики №3071380 від 30 серпня 2021 року у розмірі 60 864 грн. Позов мотивований тим, що 30 серпня 2021 року між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» в електронній формі було укладено договір позики №3071380, за умовами якого для придбання товарів (робіт, послуг) було надано позику в сумі 12 000 грн зі строком до 29 вересня 2021 року, тобто на строк 30 днів. У подальшому, на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди до договору позики строк позики продовжився. 09 лютого 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників, у тому числі за договором позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ». ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за договором позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ». Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 09 січня 2024 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 157 704 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12 000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 145 704 грн. Однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року у розмірі 60 864 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12 000 грн; заборгованість за відсотками 48 864 грн. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. У скарзі зазначає, що позивачем разом з позовною заявою були надані достатні та допустимі докази щодо перерахування позики на картковий рахунок відповідача. Надані позивачем розрахунки заборгованості ґрунтуються виключно на умовах укладеного з відповідачем договору позики та складені з дотриманням вимог чинного законодавства. Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІФОЮ», відповідачем 29 вересня 2021 року та 06 жовтня 2021 року здійснювалися платежі в рахунок погашення нарахованих процентів за договором, що свідчить про визнання боргу. Посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного суду у справах №200/5647/18, №554/4300/16-ц, №204/2972/20, №209/3046/20, №686/6783/21 є безпідставним. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 10 липня 2024 року від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надійшло клопотання про витребування доказів. Вказане клопотання в силу ст. 126 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду, оскільки подано після призначення справи до розгляду. Питання про витребування доказів вирішуються апеляційним судом у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду. У даному випадку, апеляційним судом у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду було вирішено попереднє клопотання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про витребування доказів, в задоволенні якого було відмолено. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції, встановивши, що позивачем на підтвердження позовних вимог не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, які були передбачені кредитним договором, наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами, дійшов висновку про не доведеність наявності заборгованості у розмірі, вказаному у наданих ним розрахунках за кредитним договором позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року, а відтак дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Встановлено, що 30 серпня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3071380 , який підписаний електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором). За умовами договору (п. 2.3.2-2.3.4) позика надається у сумі 12 000 грн на строк до 29 вересня 2021 року (30 днів) на придбання товарів (робіт, послуг). Пунктом 2.4 договору визначено, що проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку №1 до договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,09450% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики (п.2.5). Вказаним договором передбачена можливість продовження строку його дії шляхом укладення додаткових угод (п. 3.6) та відступлення права вимоги (п.4.2.2) (а.с.5-8). До договору позики додані підписані електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором): паспорт позики з зазначенням всіх істотних умов договору (а.с. 9-10); графік нарахування процентів за користування позикою в межах строку позики, визначеного договором (а.с.11-12). Згідно з Додатковою угодою № 1 до договору позики, яка підписана електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором), залишок заборгованості за сумою позики становить 12 000 грн; строк користування позикою продовжено до 06 жовтня 2021 року (7 днів); середньоденний розмір за користування позикою, базовий 1,99000%; визначено графік обов`язкових платежів за даною угодою; сума нарахованих процентів становить 1 671,60 грн (а.с. 13-14). Згідно з Додатковою угодою № 2 до договору позики, яка підписана електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором), залишок заборгованості за сумою позики становить 12 000 грн; строк користування позикою продовжено до 05 листопада 2021 року (30 днів); середньоденний розмір за користування позикою, базовий 1,99000%; визначено графік обов`язкових платежів за даною угодою; сума нарахованих процентів становить 7 164 грн (а.с. 15-16). У листі ТОВ «Вердикт Капітал» від 01 березня 2023 року №582 зазначено П.І.Б. відповідача, його РНОКПП, номер договору позики та номер транзакції (а.с. 17). У листі ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», який адресований ТОВ «МАНІФОЮ» 02 лютого 2023 року за вих. № 6161-ВП вказано, що між підприємствами укладено угоду на переказ коштів. На виконання даної угоди було здійснено переказ коштів: 30 серпня 2021 року на суму 12 000 грн, картка НОМЕР_1 , код авторизації 366948 (а.с. 18). На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТзОВ «МАНІФОЮ» позивачем надано розрахунок заборгованості за договору позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за позикою станом на 09 лютого 2022 року становить 37 104 грн 98 коп., з яких: 12 000 грн - заборгованість за сумою позики, 25 104 грн - заборгованість за процентами (а.с. 16-17). 09 лютого 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників, зазначених в реєстрі боржників (а.с. 21-23). Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 09 лютого 2022 року до Договору факторингу № 09/02-2022 від 09 лютого 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги за договору позики №3071380 від 30 серпня 2021 року на суму 37 104 грн (а.с. 26). На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» позивачем надано розрахунок заборгованості за договору позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за позикою станом на 09 січня 2023 року становить 157 704 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за сумою позики, 25 104 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права, 129 600 грн нараховані відсотки (а.с. 19). 10 січня 2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до Боржників вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 27-32). Відповідно до зміни в реєстрі боржників від 29 грудня 2023 року до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року та відповідного витягу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги за договором позики № 3071380 від 30 серпня 2021 року в розмірі157 704 грн (а.с. 32-34). На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3071380 від 30.08.2021, за період з 10.01.2023 по 09.01.2024, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за позикою станом на 09.01.2024 становить 157704 грн 00 коп., з яких: 12 000 грн - заборгованість за сумою позики, 145704 грн 00 коп. заборгованість за процентами (а.с. 20). Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Встановлено, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, а у подальшому, на підставі Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги до ТОВ «Коллект Центр». Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Факт укладення 30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою» в електронній формі договору позики №3071380 на суму 12 000 гривень, а також у подальшому укладення між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал», між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» договорів факторингу встановлений судом першої інстанції. Рішення суду першої інстанції (в частині його мотивів) ОСОБА_1 не оскаржувалося, а відтак вона погодилася з вказаними висновками суду першої інстанції. За розрахунками ТОВ «Коллект Центр», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №3071380 від 30 серпня 2021 року станом на 09 січня 2024 року становить 157 704 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12 000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 145 704 грн. Однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 60 864 грн: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12 000 грн; заборгованість за відсотками 48 864 грн. З такою позицією апеляційний суд не погоджується через неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до реєстру боржників №2 від 09 лютого 2022 року до Договору факторингу № 09/02-2022 від 09 лютого 2022 року, який було укладено між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за договором позики на момент відступлення права вимоги становила 37 104 грн. Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню, апеляційний суд виходить з наступного. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц. Додаткового угодою до договору позики від 06 жовтня 2021 року, сторони договору позики визначили строк дії договору до 05 листопада 2021 року. Враховуючи викладене, строк виконання основного зобов`язання у повному обсязі настав 05 листопада 2021 року. Отже, заборгованість по тілу кредиту залишається в розмірі, яка була визначена на момент переходу прав вимоги по договору факторингу, становить 12 000 грн і саме ця сума підлягає до стягнення з відповідача. Що стосується заборгованості за процентами, то в даному випадку проценти за умовами договору позики підлягають стягненню по 05 листопада 2021 року (по день дії договору). За розрахунками заборгованості (а.с.16 на звороті-17), заборгованість за процентами з 30 серпня 2021 року по 05 листопада 2021 року в загальному розмірі становить 7 224,60 грн (за відрахуванням суми погашених процентів в загальному розмірі 5 611,80 грн). Розмір відсотків, які підлягали сплаті за кожен день, відповідачем не заперечувався. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 19 224,60 грн. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, виходив з того, що розмір заборгованості може підтверджуватися лише банківською випискою, яка в матеріалах справи відсутня, однак, за обставин даної справи такий висновок є хибним. Факт отримання ОСОБА_2 коштів встановлений судом першої інстанції та відповідачем не спростований. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором, який наданий позивачем, є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості. Оскільки ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не є первісним кредитором, відтак не може надати первинні банківські документи, оскільки такі документи формуються, складаються та зберігаються первісним кредитором. Якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно, з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами. Заперечуючи щодо наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідач своїх розрахунків не навела, розмір заборгованості належними і допустимими доказами не спростувала. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням вимог позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 956 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, а також за подання апеляційної скарги в розмірі 1 435 грн. У позовній заяві ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 17 000 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було надано: - копію договору №01-01/2023 про надання правової допомоги, укладеного 02 січня 2023 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.45-46); - заявку на надання юридичної допомоги №340 від 02 січня 2024 року, підписану ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», вартість послуг складає 17 000 грн (а.с.49); - витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 08 січня 2024 року, підписаний ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.50); -платіжну інструкцію від 10 січня 2024 року (а.с.48). У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У частині шостій вказаної статті зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої у разі часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги задоволено на 31%), зважаючи на відсутність клопотань відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 5 100 гривень. Керуючись ст. 137, 141, 367, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково. Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 травня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики №3071380 від 30 серпня 2021 року в загальному розмірі 19 224 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 60 копійок: 12 000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 7 224 гривень 60 копійок заборгованість за відсотками. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926): судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень; витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень; судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 1 435 (одна тисяча чотириста тридцять п`ять) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.Ю. Береговий Т.М. Шемета

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»