Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/7646/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6494/24 Справа № 214/7646/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Бондар Я.М., Остапенко В.О. за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №214/7646/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Попова В.В.,- ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.06.2015 року у цивільній справі №214/7646/13-ц позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто солідарно на користь банку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором у розмірі 927523 грн. 06 коп., а також вирішено питання з розподілу судових витрат. На виконання вказаного рішення 22.02.2016 року було видано виконавчий лист. 29.09.2016 року державним виконавцем Саксаганського ВДВС міста Кривого Рогу було відкрито виконавче провадження №52404589 у відношенні боржника ОСОБА_3 . 07.11.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №2082/К, в тому числі було відступлено право вимоги до ОСОБА_3 . Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2020 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме замінено ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс». У період з 29.09.2016 року по 28.09.2020 року виконавчий лист №2/214/109/15 про стягнення заборгованості зі ОСОБА_3 перебував на виконанні у Саксаганському ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та згідно інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень був повернутий на адресу ПАТ «Дельта Банк». 15.12.2023 року ТОВ «Укрдебт Плюс» було направлено запит до ПАТ «Дельта Банк» про наявність оригіналу вказаного виконавчого листа, на що було отримано відповідь про відсутність у ПАТ «Дельта Банк» оригіналу виконавчого документа. Отже, оригінал виконавчого листа про стягнення зі ОСОБА_3 суми заборгованості було втрачено при пересилці, у зв`язку із чим виникла необхідність в отриманні дублікату виконавчого листа. Просив видати дублікат виконавчого листа №214/7646/13-ц про стягнення зі ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено. Не погодившись з зазначеною ухвалою ТОВ «Укрдебтплюс» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа. В обґрунтування послався на те, що згідно даних АСВП на сьогодні жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_3 на підставі вищевказаного рішення суду немає. Отже, виконавчий документ по справі № 214/7646/13-ц від 18.06.2015 року було втрачено при пересилці, шо в свою чергу є поважною підставою для видачі ТОВ «Укрдебт Плюс» дублікату. У зв`язку з вказаним ТОВ «Укрдебт Плюс» наразі не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України. Вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа у справі №214/7646/13-ц від 22.02.2016 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 28.09.2020 року згідно Закону України «Про виконавче провадження» становить три роки, тобто до 28.09.2023 року. У зв`язку з веденням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та внесенням відповідних змін до Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі №214/7646/13-ц, який згідно Закону України «Про виконавче провадження» становив три роки, тобто до 28.09.2023 року, перервався. Враховуючи вищевикладене, строк пред`явлення виконавчого листа по справі №214/7646/13-ц до виконання стягувачем станом на сьогодні не пропущено. Відтак, виконавчий лист на даний час може бути пред`явлено до примусового виконання до органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник заявника в судовому засіданні апеляційного суду, яке проводилось в режимі відео-конференції, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2015 року Саксаганським районним судом Кривого Рогу було ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 927523 грн. 06 коп. та вирішено питання розподілу судових витрат. 22.02.2016 року на виконання вищевказаного рішення було видано виконавчі листи. Ухвалою суду від 20.02.2020 року замінено стягувача за виконавчим листом №214/7646/13-ц в особі ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ПАТ «Укрдебт Плюс». 28.09.2020 року державним виконавцем Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 15.12.2023 року ТОВ «Укрдебт Плюс» на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» було направлено запит щодо наявності оригіналів виконавчих листів №214/7646/13-ц, на що було отримано відповідь про відсутність у Фонду оригіналів вказаних виконавчих листів. Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що з заявою про видачу дубліката виконавчого листа ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулось з пропуском строку, проте з клопотанням про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник не звертався. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції. Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. На час ухвалення рішення Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.06.2015 року яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 927523 грн. 06 коп., діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII), пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Пунктом 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10. У постанові від 21 серпня 2019 року Суду у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) Велика Палата Верховного зробила висновок, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини друга статті 55 ЦПК України). Постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28 вересня 2020 року, в рамках виконавчого провадження №52404589 з примусового виконання виконавчого листа №2/214/109/15 виданого 22.02.2016 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», що в свою чергу свідчить про те, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання переривався, відповідно виконавчий лист №2/214/109/15 міг бути пред`явленим до виконання протягом трьох років, в даному випадку до 28.09.2023 року. Станом на час звернення з заявою про видачу дубліката виконавчого листа (01.03.2024), в Україні діяв воєнний стан, який було продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2024 року № 3564-IX). Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року - «визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану». Тобто, законодавець передбачив переривання строків до скасування воєнного стану. Проте, згідно статті 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі» відповідно, стягувач не мав змоги пред`явити виконавчий документ №2/214/109/15 до виконання на підставі вище зазначеного закону. Таким чином, заявник був позбавлений прав, гарантованих йому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, стосовно повного та належного виконання рішення, які об`єктивно не залежали від його волі. Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відмова у видачі дубліката виконавчого листа перешкоджає ТОВ «Укрдебт Плюс» в реалізації права на примусове виконання рішення в межах виконавчого провадження. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-p/2012 від 13.12.2012 р. зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. В рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р. Конституційний Суд України вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина. а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення. Відповідно до положень Конституції України та ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтею 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження». Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто, право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду». Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено представнику ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа, без урахування всіх обставин справи та чинного законодавства. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа №214/7646/13-ц про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. У відповідності до вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, заява ТОВ «Укрдебт Плюс» підлягає задоволенню, то з боржника ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені заявником судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3028 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» задовольнити. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» дублікат виконавчого листа у справі №214/7646/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 927 523 грн. 06 коп.. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: