Постанова 4811 № 2-748/11

Справа № 2-748/11 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І. Провадження № 22-ц/811/3541/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - судді Ніткевича А.В. суддів - Бойко С.М., Копняк С.М. секретаря Гаврилюк Я.Ю. з участю представника заявника Гриніва Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року в складі судді Костюк У.І. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», з участю первісного стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржника ОСОБА_1 , заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Камсіс Лігал» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа, - встановив: У серпні 2025 року представник ТОВ «Дебт Форс» Костюченко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області із заявою про заміну сторони стягувача, шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа, просив суд замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, Київська область, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі № 2-748/11 за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал») до боржника ОСОБА_1 та видати дублікат виконавчого листа № 2-748/11 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» щодо боржника ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що 07.06.2011 Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі № 2-748/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 11218283000. 15.05.2017 ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області у справі № 2-748/11 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з АТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк». 07.06.2021 ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області у справі № 2-748/11 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал». 03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 03-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 11218283000. 24.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладений Договір № 24-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступив, а ТОВ «Дебт Форс» набув право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 11218283000. 29.12.2020 Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 50721913 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак копію даної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Заявник посилається на п. 4 ч. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до яких визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Вказує, що на виконанні у ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконання виконавчого листа по справі №2-748/11, а строк для примусового виконання виконавчого листа не пропущені. Оскаржуваною ухвалою Кам`янка-Бузього районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі первісного стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржника ОСОБА_1 , заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа відмовлено. Ухвалу оскаржив заявник ТОВ «Дебт Форс», вважає таку незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування доводів скарги покликається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. З огляду на те, що виконавчий лист по боржнику ОСОБА_1 повернуто 29.12.2020, строк його пред`явлення до виконання закінчується 29.12.2023. Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05год 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому дія такого воєнного стану щоразу продовжувалась наступними Указами Президента України, і станом на дату подання апеляційної скарги в Україні все ще діє воєнний стан, запроваджений 24.02.2022. Відповідно до п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою, на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Відтак, апелянт вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено та він може бути пред`явлений до виконання протягом троьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України. У п. 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Просить скасувати ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року та прийняти нову постанову, якою заяву ТОВ «Дебт Форс» задовольнити повністю. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника Гриніва Т.В. на підтримку доводів скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та у видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що ТОВ «Дебт Форс», як новий кредитор, набув право вимоги за кредитним договором № 11218283000 до ОСОБА_1 , як боржника. Однак, враховуючи те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 29.12.2023, заявник не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, та за змістом заяви ТОВ «Дебт Форс» не доводив обставин того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 не пропущено, суд дійшов висновку, що за відсутності клопотання про його поновлення, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Зважаючи на те, що вимога заяви про видачу дубліката виконавчого листа є похідною від вимоги про заміну стягувача у виконавчому листі, яка не підлягає до задоволення, місцевий суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви необхідно відмовити повністю. Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів виходить з такого. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2011 у справі №2-748/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість в розмірі 252892,96 грн. та 1820 грн. судових витрат. На виконання судового рішення, місцевим судом виданий виконавчий лист. З матеріалів виконавчого провадження №50721913 з виконання виконавчого листа №2-748 від 12.10.2011, витребуваних судом першої інстанції, встановлено, що вказаний виконавчий лист перебував на виконанні ДВС Кам`янка-Бузького районного управління юстиції. В ході виконання, заступник начальника ДВС Кам`янка-Бузького районного управління юстиції звернувся до суду про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки відповідно до Договору про відступлення права вимоги між АТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011 перейшло право вимоги за договором до ОСОБА_1 . Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 06.06.2014 заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження в справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та замість стягувача ПАТ «УкрСиббанк» вказано стягувача ПАТ «Дельта Банк» (мат. в/п). Заявою від 24.03.2016 ПАТ «Дельта Банк» просив відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-748/11, виданого 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районим судом Львівської області (мат. в/п) Постановою від 08.04.2016 про відкриття виконачого провадження, старшим державним виконавецм Смагою О.Б. відкрито виконавче провадження ВП №50721913 (мат. в/п) Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.05.2017 задоволено заяву ПАТ «УкрСиббанк» та замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 2-748/11, виданого 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 254712,96 грн. з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», у зв`язку з укладенням 08.12.2011 Договору про відступлення права вимоги між АТ «УкрСиббанк» nа ПАТ «Дельта Банк». (а.с. 18-19). Згідно із матеріалами виконавчого провадження №50721913 з виконання виконавчого листа №2-748 від 12.10.2011 року, 25.06.2020 року представник АТ «Альфа Банк» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з укладенням 09.12.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа Банк» Договору №2089/К про відступлення прав вимоги. Згідно із даними з ЄДРСР, ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22.09.2020 року задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-748/11 виданого 12.10.2011р. Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" в сумі 249806,87 грн., а саме сторону стягувача на АТ «Альфа-Банк», у зв`язку з укладенням 09.12.2019 між ПАТ «Дельта-Банк» та АТ «Альфа-Банк» Договору №2089/К про відступлення (купівлі-Продажу) прав вимоги. За даними матеріалів виконавочого провадження №ВП №50721913, 28 грудня 2020 року представник АТ «Альфа Банк» звернувся до Кам`янка-Бузького районого відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на підставі ухвали Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22.09.2020 року. В подальшому, 29 грудня 2020 року представник АТ «Альфа Банк» звернувся до Кам`янка-Бузького районого відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про повернення стягувачеві АТ «Альфа-Банк» виконавчого листа №2-748/11, виданого 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області. Постановою старшого державного виконавця Смаги О.Б. від 29.12.2020 у ВП №50721913, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу (назва не зазначена), однак, у супровідному листі від 29.12.2020, виконавчий лист з постановою повернуто на адресу ПАТ «Дельта Банк». Крім цього, в матеріалах справи наявна ухвала Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2021, якою замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ. 04053) у справі № 2-748/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11218283000, у зв`язку з укладенням 23.09.2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» Договору №2306/К про відступлення прав вимоги (а.с. 20-21). 03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступив ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту (а.с.22-26). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.01.2023, ТОВ «Кампсіс Фінанс» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11218283000 на загальну суму заборгованості 24045,77 USD (а.с. 37). 24.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» (заявником) було укладено Договір № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту (а.с.28-32). Здійснення оплати за Договором № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, підтверджується копією платіжної інструкції № 393960012 від 25.10.2023 на суму 141532,80 грн. (а.с. 34). Відповідно до витягу від 27.05.2024 з Додатку №3 до Договору № 24-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.05.2023, ТОВ «Дебт Форс» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11218283000 на загальну суму заборгованості 24045,77 USD (а.с. 38). Згідно із відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 50721913 було відкрите 08.04.2016, стан виконавчого провадження: завершено (а.с. 12). Із наданої відповіді Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1950/26.8-10/22706 від 16.05.2025, наданої на адвокатський запит представника заявника адвоката Бурдюг Т.В., вбачається, що на виконанні Відділу перебувало виконавче провадження № 50721913 з виконання виконавчого листа Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області № 2-748/11, виданого 12.10.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 249806,87 грн., однак оскільки ТОВ «Дебт Форс» не є стороною виконавчого провадження, відсутні законні підстави для надання запитуваної інформації (а.с. 13). Відомостей про повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання матеріали справи не містять. Вирішуючи питання про заміну стягувача, судова колегія виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг. Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу. Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни, як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Отже, обов`язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про заміну стягувача на його правонаступника у справі, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про заміну стягувача на його правонаступника у справі суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Згідно із ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво. У даній справі, заявник просить суд замінити у виконавчому листі №2-748/11 вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» та видати дублікат виконавчого листа №2-748/11 щодо боржника ОСОБА_1 . Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладених договорів про відступлення права вимоги, такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавчий лист №2-748/11 виданий 12.10.2011 року Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області перебував на примусовому виконанні. Згідно із постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2020, виконавчий лист № 2-748/11, виданий 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» в сумі 249806,87 грн., повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Одночасно, в п. 3 постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.12.2023. Частиною п`ятою статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", у редакції, чинній час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Згідноі з частиною першою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження"). Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано. Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року. У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання». Аналогічні висновки містяться і в постанові ВС від 3 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22., а також у постановах Верховного Суду від 9 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13 від 18 липня 2024 року в справі № 796/198/2018. Таким чином, оскільки з досліджених судом документів вбачається, що виконавчий лист №2-748/11, виданий 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» в сумі 249806,87 грн., був пред`явлений до виконання, після чого 29.12.2020 повернутий на підставі п1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» з можливістю повторного пред`явлення до виконання до 29.12.2023, проте починаючи з 26 березня 2022 року такий строк перервався внаслідок введення в Україні воєнного стану, який триває і до сьогоднішнього дня, заявник правильно вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, станом на час звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, не закінчився, що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. У разі якщо строк не пропущено, у заявника відсутні підстави просити про поновлення такого строку. Місцевий суд дійшов правильного висновку, що ТОВ «Дебт Форс», як новий кредитор, набув право вимоги за кредитним договором № 11218283000 до ОСОБА_1 , як боржника, відтак, відбулося правонаступництво юридичної особи кредитора в матеріальних правовідносинах, однак дійшов помилкового висновку проте, що ТОВ «Дебт Форс» пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому ухвала суду в цій частині є незаконною та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про заміну сторони у виконавчому документі. Щодо видачі дубліката виконавчого листа, то судова колегія виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2019 у справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання». При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 07.06.2011 у справі №2-748/11, на підставі якого 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист, законної сили не втратило, рішення суду повністю не виконане, оскільки відсутня постанова про закінчення виконавчого провадження, 29.12.2020 виконавчий лист повернений стягувачу ПАТ «Дельта Банк», в той час як із заявою про повернення виконавчого листа звернувся АТ «Альфа-Банк», строк встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився. Оригінал виконавчого листа відсутній у заявника, що підтверджується фактом звернення. Разом з тим, заявником ТОВ «Дебт Форс» не надано належних доказів втрати виконавчого листа особою, на адресу якого державним виконавцем повернуто виконавчий лист, не повідомлено суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено. Доводи апеляційної скарги про те, що якщо виконавчого листа немає у стягувача та в органі державної виконавчої служби, відтак такий було втрачено, є лише припущенням. Матеріали заяви не містять доказів звернення ТОВ «Дебт Форс» до ПАТ «Дельта Банк» (м. Львів, пр. Чорновола,11), на адресу якого повернуто виконавчий лист, з приводу наявності чи відсутності такого. Також матеріали справи не містять докази звернення до інших правонаступників про наявність чи відсутність у них виконавчого листа №2-748/11 від 12.10.2011, оскільки із заявами про видачу дубліката виконавчого листа №2-748/11 від 12.10.2011 останні до суду не звертались. Відтак, колегія суддів доходить висновку про недоведеність заявником втрати оригіналу виконавчого листа №2-748/11 виданого 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області. Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви. Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, ст. 374, ст. 379, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,- ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити частково. Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити частково. Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі №2-748/11, виданому 12.10.2011 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11218283000. У задоволенні решти вимог заяви відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тектсу постанови. Повний текст постанови складений 18 березня 2026 року. Головуючй А.В. Ніткевич Судді С.М. Бойко С.М. Копняк