Постанова Хмельницький апеляційний суд № 672/186/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2024 року м. Хмельницький Справа № 672/186/24 Провадження № 22-ц/4820/1575/24 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 672/186/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 аліменти на його користь на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 лютого 2024 року і до досягнення повноліття обох дітей. На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що 29 вересня 2013 року між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб. Вони є батьками трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До 15 березня 2022 року вони сім`єю проживали в квартирі АДРЕСА_1 . З 15 березня 2022 року дружина з дітьми виїхали до Польщі, а 25 листопада 2023 року він разом з сином ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_7 повернулися в Україну, а донька ОСОБА_8 залишилася проживати в Польщі. З того часу діти залишилися проживати з батьком та повністю знаходяться на його утриманні. Мати дітей добровільно матеріальної допомоги щодо забезпечення дітей не надає. Досягти домовленості з відповідачкою про участь в утриманні дітей не вдалося, а тому він змушений звертатися до суду з даним позовом, який просив задовольнити. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 23 лютого 2024 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Після цього продовжувати стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, рішення допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що ОСОБА_2 без її, матері, згоди забрав двох їх дітей з Польщі, де вони проживали разом з нею та за відсутності її згоди перетнули разом з батьком кордон з метою повернення в Україну. Вказане призвело до втрати нею можливість спілкуватися зі своїми дітьми, у зв`язку з цим змушена була звертатися до поліції. Також, оскільки діти були записані до початкової шкоди, а через їх незаконне вивезення батьком, не відвідували шкільні зайняття, то на даний час діти втратили можливість навчатися за кордоном. Апелянтка також звертає увагу на наявність судового рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком. Отже, внаслідок протиправних дій позивача, вона втратила можливість забезпечувати утримання дітей, з цього приводу неодноразово зверталася і до Служби у справах дітей та до правоохоронних органів, щодо незаконного вивезення дітей, але жодного покарання ОСОБА_2 не поніс. Крім того, посилається апелянтка і на те, що судом при визначенні розміру аліментів не враховано, що вона має статус багатодітної матері, оскільки на її утриманні знаходяться ще доньки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Також, на даний час вона є студенткою Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, навчається на заочній формі навчання. Отже, стягнення аліментів на користь позивача буде для неї надмірним тягарем. Також звертає увагу на те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано розмір аліментів, які просив суд стягнути. Тому ОСОБА_1 просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає висновки суду законними і обґрунтованими. Так, позивач зазначає, що доказом проживання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ним та перебування на його утриманні є постанова Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі № 672/1003/23, яка набрала законної сили. У вказаному судовому рішенні встановлено факт перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей сторін. Також зазначив, що ОСОБА_1 не позбавлена права піклуватись та забезпечувати своїх дітей. Посилання апелянтки щодо утримання нею доньки ОСОБА_11 від першого шлюбу не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_12 на даний момент досягла повноліття і здатна сама себе забезпечувати, та вже працевлаштована. Крім того, на утримання доньки ОСОБА_13 , відповідачка отримує аліменти, які стягуються з нього згідно постанови Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі № 672/1003/23, а наявність у відповідачки ще однієї позашлюбної доньки ОСОБА_10 , свідчить про те що її має забезпечувати батько цієї дитини, який звернувся до суду з позовом про встановлення батьківства. Довідка про те що відповідачки є студенткою, видана строком до 30.06.2024 року, а тому на даний час є недійсною, крім того, статус студентки не звільняє відповідачки від обов`язку утримувати своїх дітей. Заслухавши доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що з 29 вересня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебують у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З витягу з рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 30 січня 2024 року №28/2024 вбачається, що син позивача ОСОБА_3 не зареєстрований, але проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки Городоцької міської ради від 01 лютого 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: заявник ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_4 . Згідно Акту № 949 обстеження матеріально-побутових умов проживання, встановлено що матеріально-побутові умови сім`ї задовільні і у квартирі фактично проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі № 672/1003/23, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року в частині розміру та періоду стягуваних аліментів, а також розподілу судових витрат змінено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_5 , дочку ОСОБА_4 - у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 21 серпня 2023 року та до 24 листопада 2023 року включно. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_5 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2023 року та до повноліття дитини. Цим же судовим рішенням встановлено, що з 25 листопада 2023 року син ОСОБА_16 та дочка ОСОБА_7 стали проживати з батьком ОСОБА_2 і перебувають на його утриманні, внаслідок чого матір ОСОБА_1 втратила право на отримання аліментів на їх утримання В ч.1 ст.3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Такі ж засади регулювання сімейних відносин визначено ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України. Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані поважати дитину, виховувати її, піклуватися про здоров`я, дбати про фізичний, духовний, моральний розвиток, батьки мають забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти і підготувати її до самостійного життя. Отже, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя - необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Ч.3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо матеріального утримання дитини. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Отже, право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені з батька або матері дитини у частці від їх доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом із яким проживає дитина. При цьому розмір аліментів має забезпечувати гармонійний розвиток дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, визначених статтею 182 СК України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Як встановлено, Хмельницьким апеляційним судом у постанові від 26 березня 2024 року син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 з 25 листопада 2023 року проживають з батьком ОСОБА_2 та перебувають під його опікою. Також, як вбачається з матеріалів справи, син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 проживають з батьком ОСОБА_2 і перебувають на його утриманні і на час розгляду даної цивільної справи, що фактично не оспорюється сторонами. Згідно з ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин висновки суду першої інстанції про задоволення позову є законними. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 без її згоди як матері забрав двох їх дітей з Польщі де вони проживали разом з нею, у зв`язку з чим вона змушена була звертатися до поліції, оскільки втратила можливість спілкуватися зі своїми дітьми, які за відсутності її згоди перетнули разом з їх батьком кордон з метою повернення в Україну, батько не мав права вивозити дітей, оскільки ОСОБА_17 було відмовлено у задоволенні його позову про визначення місця проживання дітей з батьком, тому вони мали залишатися проживати з мамою, слід відхилити. Вказані доводи не спростовують висновку суду щодо проживання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з батьком, який підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, лише вказують на наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дітей. При цьому відповідачем на даний час не заявлено позову про визначення місця проживання дітей з нею та судовим рішенням такий спір між сторонами не вирішено. Визначаючи розмір аліментів в частині розміру однієї третини заробітку (доходу) платника, суд першої інстанції, також врахував всі обставини справи і правильно зазначив, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини. При визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров`я та матеріальне становище дітей і платника аліментів, можливість надання утримання дітям їх матір`ю ОСОБА_1 , яка є здоровою та працездатною особою. Посилання ОСОБА_1 , що на її утримання знаходиться ще донька ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв`язку з чим вона має статус багатодітної матері, є студенткою Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, навчається на заочній формі навчання, а тому стягнення аліментів на користь позивача буде для неї надмірним тягарем, не заслуговують на увагу. Так донька відповідачки ОСОБА_9 від першого шлюбу народилась в 2006 році, на даний момент досягла повноліття, щодо доньки відповідачки ОСОБА_10 , то в судах Республіки Польща розглядається справа за позовом громадянина Польщі до ОСОБА_1 про встановлення батьківства щодо даної дитини і відповідно вказана особа як батько має її забезпечувати. Також довідка про те, що відповідачки є студенткою дійсна лише до 30.06.2024 року, а тому не може бути взята до уваги при вирішенні спору, так як є неналежним доказом. Крім того сам факт навчання на заочній формі не свідчить про відсутність можливості у позивачки виконувати свій обов`язок по утриманню дітей. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 серпня 2024 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова