Постанова 4824 № 370/1296/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 370/1296/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8365/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 370/1296/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 10 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Косенко А.В.,- встановив: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою заявою. ОСОБА_1 просив скасувати судовий наказ Макарівського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10 січня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі № 370/1296/23 до набрання законної сили рішення Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/2796/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з висновками суду. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до /вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Визначаючи наявність підстав, передбачених нормами ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. У постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року за № 234/10082/18 зазначено: «Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові записуються за її вказівкою. Аналіз зазначених положень СК України дає підстави для висновку про те, що визнання батьківства або встановлення факту батьківства (ст. ст. 128, 130 СК України) є способами визначення судом походження дитини від особи, яка не записана батьком дитини. Такі справи спрямовані на захист прав матері, батька або дитини задля виникнення у особи, яка є біологічним батьком, прав та обов`язків батька. Означені справи розглядаються судом в порядку позовного або окремого провадження і не є спором про батьківство у розумінні ст. ст. 129, 136-138 СК України, наявність якого перешкоджає зупиненню провадження у справі про стягнення аліментів. Зупинення провадження у справах про стягнення аліментів на утримання дитини або її матері до вирішення спору про визнання батьківства дозволяє стягнути аліменти з дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України) у випадку набрання законної сили рішенням суду про визнання батьківства. Зазначене відповідає меті законодавця посилити захист права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, які у цьому випадку будуть стягуватись за весь час розгляду справи про встановлення батьківства. Водночас, наслідком відмови у задоволенні позову про визнання батьківства є відмова у позові про стягнення аліментів, отже, у цьому випадку зупинення провадження у справі про стягнення аліментів до ухвалення судового рішення про визнання батьківства не зашкодить інтересам дитини на належне утримання та не порушить прав відповідача.» Так, у провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 370/2796/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства. Предметом позову у даній справі є визнання ОСОБА_1 батьком двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 . Отже, вирішення спору по суті позовних вимог у справі № 370/2796/23 про визнання батьківства ОСОБА_1 , вплине на розгляд та прийняте судом рішення у даній справі про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Відтак, зупинення провадження обумовлено об`єктивною неможливістю розгляду справи, оскільки у справі № 370/2796/23 може бути вирішене питання, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком двох неповнолітніх дітей, оскільки відповідно до ст. 180 СК України стягнення аліментів на утримання дитини можливе лише з батька дитини. Відтак, вирішення даної справи залежить від вирішення справи за № 370/2796/23. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, судом дотримані вищенаведені вимоги закону. Представник ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях як на підставу відмови у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі посилається на ч. 2 ст. 252 ЦПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року за № 234/10082/18 зроблено висновок про те, що:«У справі, яка переглядається, запис про батька дитини ОСОБА_3 вчинено за вказівкою матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. У справі № 234/12767/18 ОСОБА_4 пред`явила позов про визнання батьківства ОСОБА_5 стосовно дитини ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 128 СК України. ОСОБА_5 не значиться батьком дитини у Книзі реєстрації народжень, оскільки відповідної заяви від не подавав а дитини народилась після спливу десяти місяців з дня припинення шлюбу з матір`ю дитини. Отже, у вказаній справі відсутній спір про батьківство (ст. 129, 136-138 СК України), який міг би перешкоджати зупиненню провадження у справі про стягнення аліментів на утримання дитини.» Відтак, апеляційний суд відхиляє посилання представника апелянта на положення ч. 2 ст. 252 ЦПК України щодо заборони зупинення провадження у справі про стягнення аліментів, оскільки в даному випадку спір про батьківство відсутній. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 10 січня 2024 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 10 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2024 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко