Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/33007/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33007/23 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В. Дата і місце ухвалення: 22.07.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000193/2 від 24.10.2023р. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків. При постановленні вказаної ухвали суд виходив з того, що позов не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, зокрема: письмові докази, надані до позову, не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством; до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідченого перекладу документів, що складені іноземною мовою; у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024р. позовну заяву повернено позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 22.07.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що провадження у справі було відкрито ухвалою від 04.12.2023р., що свідчить про те, що судом було перевірено позовну заяву на відповідність вимогам КАС України. На момент звернення до суду позивачу не було відомо про факт наявності/відсутності електронного кабінету Одеської митниці. При цьому, відомості про електронний кабінет відповідача станом на 26.06.2024р. були відомі суду, враховуючи подання Одеською митницею відзиву на позовну заяву саме через систему електронного кабінету. А відтак, суд застосував надмірний формалізм, оскільки відповідні відомості жодним чином не впливають на хід розгляду справи, яка шість місяців вже перебувала у суді та по якій було відкрито провадження у справі. Також, апелянт посилається на те, що до позовної заяви товариством не було долучено жодного документу, складеного іноземною мовою, а тому вимога суду щодо надання нотаріального перекладу документів є безпідставною. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Статтями 160, 161 КАС України визначено вимоги до позовної заяви та документів, що до неї подаються, а наслідки недотримання таких вимог передбачено статтею 169 КАС України. Так, частинами 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повертаючи спірною ухвалою від 22.07.2024р. позовну заяву ТОВ «СТІЛЛІ» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху ухвалою від 26.06.2024р. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про незаконність вказаної ухвали з огляду на наступне. Залишаючи без руху позовну заяву ТОВ «СТІЛЛІ» суд першої інстанції, серед іншого, виходив з того, що письмові докази, додані товариством до позову, не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, а також відсутній нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою. Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СТІЛЛІ» додало до позову письмові докази в копіях, які засвідчено підписом представника товариства адвоката Краснопивцева О.К. із зазначенням дати такого засвідчення, що відповідає вимогам ч.5 ст.94 КАС України. При зверненні із позовною заявою позивачем надано документи, які виготовлені державною мовою. Виготовлені іноземною мовою документи до позову не додавалися, а тому вимога суду щодо надання їх нотаріально засвідченого перекладу є необґрунтованою. До того ж, суд при вирішенні спору не позбавлений можливості витребувати у сторін оригінали письмових доказів у випадку наявності сумніву в автентичності їх копій. Що ж посилання суду першої інстанції на те, що у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, то як слідує зі змісту п.2 ч.5 ст.160 КАС України, такі відомості зазначаються позивачем у позовній заяві лише у випадку, якщо вони відомі останньому. При вирішенні спірного питання колегія суддів враховує, що станом на дату постановлення ухвали від 26.06.2024р. про залишення позовної заяви без руху в матеріалах справи був наявний відзив Одеської митниці на позовну заяву ТОВ «СТІЛЛІ», сформований в системі «Електронний суд», що свідчить про наявність у відповідача електронного кабінету та обізнаність про вказану обставину судом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995р. у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. В рішенні від 12.01.2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції. Суд ураховує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемент права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надто формально підійшов до вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви, помилково повернув позовну заяву позивачу, позбавивши його, таким чином, права на судовий захист. Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасувати. Справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 19 серпня 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук