Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/1691/26

Дата документу 13.05.2026 Справа № 334/1691/26 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/1691/26 Провадження №22-ц/807/1219/26 Головуючий в 1-й інстанції Добрєв М.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» Запорізька дирекція в особі керівника Балуєва О.Л. про визнання вимушеного прогулу, що відбувся з вини відповідача та стягнення суми,- В С Т А Н О В И В: У березні 2026 року позивачка звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до АТ «Укрпошта» Запорізька дирекція в особі керівника ОСОБА_2 про визнання вимушеного прогулу, що відбувся з вини відповідача та стягнення суми. Подана позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2026 року зазначений позов залишений без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків заяви. 11.03.2026 від позивача надійшла уточнена позовна заява з частково усуненими недоліками. 25.03.2026 від позивача надійшло клопотання щодо прийняття недоліків. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» Запорізька дирекція в особі керівника Балуєва О.Л. про визнання вимушеного прогулу, що відбувся з вини відповідача та стягнення суми - визнано неподаною і повернути позивачу. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем виконано всі вимоги процесуального законодавство щодо подачі позову і визнання позову неподаним порушує її права на доступ до правосуддя. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Визнаючи позов неподаним та повертаючи його позивачу суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі про залишення позову без руху зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Проте, на вищевказану вимогу позивач не звернула уваги, копію позовної заяви з додатками для відповідача не додала, доказ надсилання листом з описом вкладення не надала. У зв`язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 05.03.2026 року, у встановлений строк не були усунені повністю, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такі висновки суду не ґрунтуються на законі. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 05 березня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» Запорізька дирекція в особі керівника Балуєва О.Л. про визнання вимушеного прогулу, що відбувся з вини відповідача та стягнення суми - залишено без руху. Відповідно до змісту ухвали зазначено, що в порушення процесуальних вимог, позивачем в позовній заяві не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Також, позивачем не додано до позовної заяви документ, що посвідчує особу та копію РНОКПП. Окрім цього, згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Подані позивачем письмові докази, які додані до позовної заяви, не засвідчено жодним чином в порядку, встановленому чинним законодавством України. 11.03.2026 від позивача надійшла уточнена позовна заява з частково усуненими недоліками. 25.03.2026 від позивача надійшло клопотання щодо прийняття недоліків. Документам наданим на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не було надано належної оцінки. Зі змісту оскаржуваної ухвали не зрозуміло, які документи прийняті судом, в якій частині вимоги ухвали про залишення позову без руху усунуті, а в якій ні. Посилання суду на невиконання позивачем вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України, є безпідставними, оскільки позов подано не в електронній формі, тому наявність доказу надсилання позову з додатками іншим учасникам процесу не вимагається. При цьому копії уточненої позовної заяви додані до матеріалів справи (а.с.21-26). Щодо копій документів доданих до позовної заяви, то у відповідності до ч.2 ст. 177 ЦПК України, правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року). Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії). Однак, суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково повернув позовну заяву позивачеві. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, висновок суду першої інстанції про повернення заяви є передчасним, таким, що не відповідає процесуальним вимогам та суперечить принципу доступності до судового захисту, тому згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, ухвалу слід скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року у цій справі скасувати, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 13 травня 2026 року. Головуючий: С. В. Кухар Судді: І.В. Кочеткова Г.С. Подліянова