Постанова 4813 № 509/7570/21

Номер провадження: 22-ц/813/951/24 Справа № 509/7570/21 Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.08.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Стахової Н.В., суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ТОВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року, ухваленого у складі судді Панасенка Є.М. в приміщенні того ж суду, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в с т а н о в и в: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.12.2020 року приблизно о 11:00 год. по вул. Іллічівська дорога, в напрямку міста Чорноморськ, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗИЛ-ММЗ 45021» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, чим допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Факт ДТП підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 24.12.2020 року, у якому зазначено, що ОСОБА_2 визнав свою вину. Внаслідок ДТП, ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 було завдано матеріальну шкоду, оскільки авто отримало механічні пошкодження. Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201327989. Адвокатом в інтересах позивача було здійснено запит до ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» з метою надання інформації,чи дійсно наявне страхування власника наземного транспортного засобу «ЗИЛ-ММЗ 45021» д.н.з. НОМЕР_1 за полісом № 201327989 станом на 24.12.2020 року, проте відповіді на запит отримано не було. 24.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Генерального директора ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» з відповідною заявою про страхове відшкодування з усіма необхідними документами для визнання дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та для виплати страхового відшкодування. Проте відповідач ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» відповіді не надав. Крім цього позивач зазначає, що він звернувся за правовою допомогою в Адвокатське об`єднання «Захист» з метою представництва його інтересів в даному процесі, сума витрати складає 4000, 00 грн. також позивач звертався до незалежного оцінювача, СПД ОСОБА_3 для проведення експертного товарознавчого дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку спричиненого йому, як власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП, та вартість послуг оцінювача складає 3500,00 грн. Відповідно до висновку №233-21 вартість матеріального збитку завданого власнику становить 38 221,77 грн., вартість відновлювального ремонту на момент проведення дослідження становить 56 371, 43 грн. Відповідно до п.9.2 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50 тисяч грн. на одного потерпілого, а тому позивач вважає за необхідне стягнути з страхової компанії на свою користь суму у розмірі 50 000,00 грн. Така сума грошового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. не покриває повністю понесені позивачем збитки, адже вартість відновлювального ремонту становить 56 371, 43 грн., що є значно більшою сумою. Також позивач витрачав кошти на оплату місця тимчасової стоянки автомобіля, а саме 6 600, 00 грн. Також вказує що внаслідок ДТП діями відповідача йому було завдано і моральних страждань, а саме були щоденні думки та спогади про наслідки ДТП, тривога, страх, переживання, незручності, побоювання за своє здоров`я, приниження, почуття образи, після ДТП він переніс значний емоційний стрес, та оцінює моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., які просить стягнути з ОСОБА_2 . Загальна сума матеріального збитку завданого позивачу становить 70 471, 43 грн., а саме 50 000, 00 грн. просить стягнути з страхової компанії, 20 471, 43 грн. різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 908,00 грн. просить стягнути з відповідачів. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недостатньо повного дослідження письмових доказів та дійсних обставин справи, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити у повному обсязі. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що 24 грудня 2020 року позивач звернувся до Генерального директора ТДВ ««Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» з відповідною заявою про страхове відшкодування з усіма необхідними документами для визнання даної дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та для виплати страхового відшкодування. Проте відповідач двічі не надав відповіді. Аплент зазначає, що європротокол було складено згідно вимог і форми та повідомлено ТДВ ««Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про дану дорожньо-транспортну пригоду у встановленому ст. 35 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV порядку. Крім того апелянт посилається на те, що 18.10.2021 року, зібравши всі необхідні документи він звернувся до незалежного оцінювача, ОСОБА_3 для проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку спричиненого йому, як власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП. Вартість послуг оцінювача складає 3500,00 грн. Відповідно до висновку №233-21 вартість матеріального збитку завданого власнику становить 38 221,77 грн., вартість відновлювального ремонту на момент проведення дослідження становить 56 371, 43 грн. Відповідно до п.9.2 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50 тисяч грн. на одного потерпілого, а тому позивач вважає за необхідне стягнути з страхової компанії на свою користь суму у розмірі 50 000,00 грн. Така сума грошового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. не покриває повністю понесені позивачем збитки, адже вартість відновлювального ремонту становить 56 371, 43 грн., що є значно більшою сумою. Також апелянт зазначає, що витрачав кошти на оплату місця тимчасової стоянки автомобіля, а саме 6 600, 00 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями. Апелянт просить 50 000, 00 грн. стягнути з страхової компанії, 20 471, 43 грн. різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 . З огляду на вказане, ОСОБА_1 зазначає, що сума матеріального збитку, завданого йому внаслідок вчинення ДТП ОСОБА_2 становить 70 471, 43 грн. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 20 000 грн., оскільки позивач переніс значний емоційний стрес та переживання. 02.05.2023 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Каракаш Іван Петрович, в якому представник відповідача просить позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування на його користь з страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» на суму 50 000 грн. задовольнити. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Представник відповідача посилається на те, що оскільки на місті пригоди за домовленістю сторін був складений европротокол, тобто зафіксовано настання страхового випадку, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з страхової компанії на користь позивача ОСОБА_1 страхового відшкодування на суму 50 000 грн. Що стосується вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 , то представник відповідача просить відмовити в повному обсязі, з огляду на наступне. Так, в частині вимог позивача про стягнення 6371,43 гривні матеріальної шкоди, як суму, що перевищує ліміт оплати за полісом страхування, відповідач ОСОБА_2 не визнає, адже з висновку експерта № 233-21 від 01.11.2021 року КТЗ «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 слідує, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного КТЗ (його складових) визначається 38 221,77 грн. вартість відновлювального ремонту авто без урахування коефіцієнта фізичного зносу 56 371,43 грн. Тобто суд може стягнути суму із відповідачів на користь позивача вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 38 221,77 грн., та дана сума не перевищує ліміт 50 000,00 грн., і позивач не має права на стягнення суми 6 371, 43 з ОСОБА_2 . Також сума 3500,00 грн. які позивач сплатив експерту, взагалі визначення розміру збитків це обов`язок страховика, а тому таку суму на думку ОСОБА_2 він не повинен сплачувати. Стосовно суми 6600, 00 грн. ця сума також повинна бути покладена на страховика, а не на ОСОБА_2 . Щодо стягнення коштів в розмірі 4000,00 грн. відповідач також не визнає, адже якщо б страхова все виплатила, тоді б позивач не звертався за допомогою до адвоката, а тому його вини в цьому немає. А також, ОСОБА_4 зазначає, що визначена сума моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. йому не зрозуміла, оскільки позивач у позовній заяві не зазначив в чому полягає спричинена йому моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягуючи у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачу ОСОБА_1 було завдано моральних страждань, встановлено причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та наслідками, що настали. При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд взяв до уваги характер правопорушення, глибину душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості та дійшов висновку, що співмірним і справедливим підлягає відшкодуванню моральна шкода в розмірі 10 000 грн. Щодо відмови в стягненні матеріальних збитків на користь ОСОБА_1 з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні відомості що позивач вчасно, у встановлені Законом строки, звернувся до страховика з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також враховуючи відсутність рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати, яка може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку, суд дійшов до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача до ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ». В частині стягнення матеріальних збитків з відповідача ОСОБА_2 , які як зазначає представник позивача, не можуть бути покриті зі сторони страхової компанії, та не покриває збитки завдані ДТП, адже сума 56 371, 43 грн. є вищою за суму страхового відшкодування, а тому, на думку представника позивача, відповідач ОСОБА_2 має сплатити таку різницю, а також сплатити і інші витрати позивача за експертне дослідження, оренду площадки та інше, суд відмовив, оскільки вказані збитки є похідними, задоволення яких, в даному випадку залежить від доведеності основних позовних вимог, а саме розміру страхового відшкодування, до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ». Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитися з наступних підстав. Судом встановлено, що 24.12.2020 року приблизно о 11:00 год. по вул. Іллічівська дорога, в напрямку міста Чорноморськ, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗИЛ-ММЗ 45021» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, чим допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю травмованих (загиблих) людей, згоди обох водіїв щодо обставин скоєння ДТП, зокрема, визнанням вини у її скоєнні водієм автомобіля «ЗИЛ-ММЗ 45021» д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем на місці події було спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Після складення спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, сторонами було залишено місце дорожньо-транспортної пригоди без інформування відповідних підрозділів Національної поліції про її настання. Сторони скористались правом на складання спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду «Європротокол», що підтверджується наданою копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Так, суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, винну у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП, ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 було завдано матеріальну шкоду, адже авто отримало механічні пошкодження. Як зазначено в Європротколі, цивільноправова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201327989. В той же день, 24.12.2020 року позивачем подано вищевказане спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та додаток до повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду (яка оформляється Європротоколом) до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.». на підтвердження зазначеного, до позову долучено завірену копію додатку до повідомлення про ДТП від 24.12.2020 року та самого повідомлення про ДТП що мала місце 24.12.2020 року. За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI, який вступив в силу 19 вересня 2011 року регулює механізм спрощеного оформлення ДТП запроваджено в Україні ,зокрема складання європротоколу учасниками ДТП на місці її вчинення . Європротокол спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Бланк Європротоколу видається автовласнику безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Європротоколом можна скористатися при умові: відсутні травмовані (загиблі) люди, водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, згоди водіїв транспортних засобів, учасників ДТП, щодо його обставин, у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. У разі невиконання хоча б однієї з обов`язкових для Європротоколу умов, виклик співробітників ДАІ для оформлення ДТП обов`язковий. Якщо водії скористались Європротоколом, то вони:мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так, зі справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 при виникненні ДТП склали Європротокол, який був ними підписаний. У даному протоколі ОСОБА_2 підтвердив те, що дорожньо- транспортна пригода трапилася з його вини, таким чином встановлено винну особу, що скоїла ДТП. Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, норми статей 1192, 1194 ЦК України регулюють відносини між потерпілим та заподіювачем шкоди, тоді як правовідносини між потерпілим і страховиком регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено обов`язок страховика виплатити потерпілому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страхове відшкодування, що становить витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону). У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди відповідальність щодо сплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність ( стаття 1194 ЦК України). Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. В силу вимог ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2021 року, зібравши всі необхідні документи ОСОБА_1 звернувся до незалежного оцінювача, ОСОБА_3 для проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку спричиненого йому, як власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП. Вартість послуг оцінювача складає 3500,00 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 18 жовтня 2021 року, наявна в матеріалах справи (а.с.20). У справі, яка переглядається, судами встановлено, що згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи № 233-21 від 01.11.2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 становить 38 221,77 грн., Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного висновку експерта відповідачем не надано. Таким чином апеляційний суд вважає, що з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» на користь позивача підлягають стягненню матеріальна шкода в сумі 38 2221 грн. 77 коп., що складає вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.12.2020 року та витрати понесені за проведення оцінки автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП в сумі 3 500 грн. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального та процесуального права та не вірно визначився із сумою яка підлягала стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» на користь позивача. Підставою для відмови в стягненні матеріальних збитків на користь ОСОБА_1 з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні відомості того, що позивач вчасно, у встановлені Законом строки, звернувся до страховика з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також враховуючи відсутність рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати, яка може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку, суд дійшов до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача до ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ». Однак, апеляційний суд не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи, цивільноправова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201327989. 26.11.2021 року адвокатом в інтересах позивача було здійснено запит до ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» з метою надання інформації,чи дійсно наявне страхування власника наземного транспортного засобу «ЗИЛ-ММЗ 45021» д.н.з. НОМЕР_1 за полісом № 201327989 станом на 24.12.2020 року, проте відповіді на запит отримано не було. В матеріалах справи міститься копія чеку, що свідчить про відправлення адвокатського запиту від 26.11.2021 року (а.с.8). 24.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Генерального директора ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» з відповідною заявою про страхове відшкодування з усіма необхідними документами для визнання дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та для виплати страхового відшкодування. Проте відповідач ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» відповіді не надав. Таким чином апеляційний суд зазначає, що європротокол було складено згідно вимог і форми та повідомлено ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про дану дорожньо-транспортну пригоду у встановленому ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, відповідно до якого для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Відповідно до п. 37.1.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. На підставі наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 зробив всі необхідні дії з метою повідомлення ТДВ «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ» про настання страхового випадку та для отримання страхового відшкодування, на що суд першої інстанції не звернув уваги. Крім того, згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи № 233-21 від 01.11.2021 року КТЗ «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 слідує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент проведення дослідження становить 56 371, 43 грн. Разом з тим, у відповідності до Розпорядження Держкомфінпослуг № 698 від 17.11.2011 року «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», максимальний ліміт виплати страхового відшкодування при використанні Європротоколу встановлений у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту автомобіля на момент проведення дослідження, яка становить 56 371, 43 грн., а також ліміт виплати страхового відшкодування при використанні Європротоколу, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума, що перевищує ліміт оплати за полісом страхування у розмірі 6371, 43 грн. (56371,43 50 000). Враховуючи зазначене, суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального та процесуального права та не вірно визначився із сумою яка підлягала стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача. Щодо вимог позивача про стягнення 6600 гривень, як вартість оренди земельної ділянки для тимчасової стоянки автомобілю, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 року між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі для стоянки автомобіля позивача, тобто вказаний договір був укладений між сторонами ще до настання дорожньо-транспортної пригоди та після пригоди позивач продовжував його орендувати. Тому вказані витрати не підлягають стягненню з відповідачів. Крім того апеляційний суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення 4000 гривень, як оплату за правові послуги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 30 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Як вбачається з матеріалів справи, жодного договору про надання правової допомоги між співробітниками адвокатського об`єднання «Захист» та позивачем не укладалось, матеріали справи вказаних відомостей не містять, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення 4000 гривень в якості відшкодування за надані позивачу послуги адвокатським об`єднанням. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, колегія суддів виходить з наступного. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, 12 липня 2007 року). У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Суд першої інстанції з врахуванням вищевказаних вимог закону, ступеню моральних страждань, яких зазнав позивач в результаті ДТП, вірно визначив її розмір у сумі 10 000 грн., з яким погоджується й колегія суддів. З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, в решті рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Ю.Ес.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, місцезнаходження: Україна, 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальну шкоду в сумі 38221 грн 77 коп., та витрати понесені за за проведення оцінки 3500 грн , судовий збір у сумі 615 грн 66 коп. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду в сумі 6371 грн 43 коп., судовий збір у розмірі 102 грн 62 коп. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Головуючий Н.В. Стахова Судді В.А. Коновалова М.В. Назарова