LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд751/4170/24

від 19.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 751/4170/24 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В. Провадження № 33/4823/718/24 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Серкіна К. Ю. Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стольне Менського району, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований як ФОП, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору. Як установив суд, 01 травня 2024 року, в 00 год. 09 хв., ОСОБА_1 , по вул. Старобілоуська, 63, «Холодторг» у м. Чернігові, керуючи транспортним засобом Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , на порушення п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів та по вул. Івана Сірка, 3 у м. Чернігові, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, мав запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та порушення мови. Відмовився відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим не виконав вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Мотивує тим, що на порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», йому не було повідомлено конкретну причину зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим всі інші дії працівників поліції є незаконними. З відео, переглянутого у місцевому суді не видно, щоб автомобіль хто небудь з інспекторів зупиняв або подавали звукові сигнали про зупинку транспортного засобу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість фіксується виключно увімкнення одночасно із часом проїзду його авто повз автомобіль патрульної поліції червоних проблискових маячків, які не зобов`язують учасників транспортного засобу зупинятись, в разі, якщо останні не заважають руху спец транспорту. Звертає увагу, дослідивши відео з боді камер не вбачається, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Натомість ознаки алкогольного сп`яніння, які були вказані інспектором у протоколі про адміністративне правопорушення ґрунтуються виключно на припущеннях одного інспектора, які були вказані по сплину майже півгодинного затримання його, разом із тим, від жодного іншого інспектора поліції не надходило ніяких висловлень щодо стану водія, що вказує виключно на упереджене ставлення поліцейського до нього. Він попросив зателефонувати юристу, поліцейський указав, що це є затягуванням часу та розцінить як відмову. Також йому не роз`яснювали наслідки відмови від проходження огляду. Як убачається з відео, його пояснень, показань свідка ОСОБА_2 , який повідомив про існуючий інцидент, що раніше виникав між поліцейським та ОСОБА_1 , що виник із-за неналежного обслуговування автомобіля поліцейського на станції технічного огляду ОСОБА_1 . Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Серкін К. Ю. підтримали доводи апеляційної скарги, акцентуючи увагу на тому, що ОСОБА_1 встигав доїхати додому до початку комендантської години, спиртні напої не вживав, від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, хотів порадитися з юристом, як у таких випадках себе поводити. Заслухавши пояснення апелянта, його захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.07.2024 ОСОБА_1 отримав лише 19.07.2024, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити. З відеозапису, доданому до матеріалів справи видно, що 01.05.2024, в 00 год. 09 хв., під час дії комендантської години, коли пересування громадян і рух транспортних засобів заборонений, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольорів, продовживши рух з прискоренням. В 00 год. 10 хв. автомобіль зупинився та в 00 год. 25 хв. поліцейський під час спілкування з водієм повідомив останньому ознаки алкогольного сп`яніння, після чого вимагав пройти огляд на стан сп`яніння. Водій ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд у лікарні, а потім на місці, проте огляд не пройшов. Після зупинки транспортного засобу поліцейський забезпечив ОСОБА_1 на його прохання можливість зателефонувати адвокату, останній декілька разів телефонував та розмовляв по телефону, після чого попросив двічі поліцейських почекати з проходженням огляду. В 00 год. 36 хв., після чергової вимоги поліцейського пройти огляд ОСОБА_1 почав відходити в туалет. У цей час поліцейський повідомив про відповідальність за відмову від проходження огляду та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також після телефонних дзвінків ОСОБА_1 декілька разів пропонував поліцейському «домовитись», зокрема в 00 год. 28 хв. Вказане свідчить про небажання проходити огляд з метою фіксування стану алкогольного сп`яніння у встановленому порядку та фактичну відмову від проходження такого огляду. Водій ОСОБА_1 вживання алкогольних напоїв спочатку заперечував, потім зізнався, що випив 0,5 пива. Спочатку погоджувався пройти огляд у лікарні, потім на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський тримав у руках перед ним газоаналізатор та запакований мундштук, демонструючи готовність його надати для проходження огляду. У той час як ОСОБА_1 огляду не проходив, пояснюючи це тим, що йому потрібен час зателефонувати захиснику, тримав у руках мобільний телефон, намагався телефонувати. Упродовж тривалого часу, поліцейський неодноразово вимагав від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_1 відповідав необхідністю поспілкуватися із захисником і не вчиняв дій, направлених на тестування. У решті, поведінку ОСОБА_1 поліцейським розцінено як відмову від огляду та повідомив, що стосовно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто прийняв рішення, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Запаху алкоголю відеокамера не передає, проте по уповільненій, не чіткій розмові та рухах, були розумні підстави підозрювати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Відмова від виконання вимоги поліцейських пройти медичний огляд була очевидною. ОСОБА_1 затягував час, прямо не відповідав на питання, проте свого обов`язку як водій, не виконав, намагаючись домовитись з поліцейськими про покращення свого становища. При перегляді вказаних відеофайлів вбачається, що запис здійснювався безперервно, виходячи з часу, зазначеного на початку та у кінці відео. Зафіксований відеозапис підтверджує обставини справи. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями пунктів 2.4, 8.9 «б» Правил дорожнього руху передбачено, що на вимогу поліцейського, яка подається за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. У п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, прямо зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Місцевий суд, зважаючи на відомості, які відображають долучені до матеріалів справи відеозаписи, які наявні на оптичному носії, вірно констатував факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху, оскільки останній на законну вимогу поліцейського щодо здійснення ним зупинки транспортного засобу, належно не відреагував, продовжуючи рух з наміром уникнення такої примусової зупинки. Версія ОСОБА_1 , що він вважав, що сигнал був поданий комусь іншому, не заслуговує на довіру, оскільки окрім нього в такий нічний час , коли рух заборонений, не їхав. Таким чином, об`єктивно оцінивши наявні докази по справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Посилання апелянта на незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, особливо під час дії комендантської години, коли пересування людей і транспортних засобів заборонено. Згідно з даними Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від якого відмовився ОСОБА_1 , у нього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння у виді: запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Зміст доданих відеозаписів надає підстави судити, що транспортний засіб марки Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 перебував у русі і тікав від поліцейського автомобіля, який подав світлові і звукові сигнали про зупинку, у водія були наявні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги п. 8.9 «б» та 2.5 Правил дорожнього руху. Поміж іншого, у місцевому суді був допитаний свідок ОСОБА_3 інспектор взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП, який в судовому засіданні пояснив, що під час патрулювання в комендантську годину побачив автомобіль, яких їхав у їхній бік, у зв`язку з чим попросив колегу увімкнути проблискові маячки. Після увімкнення мачків водій продовжив рух, додав швидкості та поїхав далі. Екіпаж ТОР догнав та зупинив водія. Надалі при спілкуванні з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці або в лікарні. Однак водій почав тягнути час, тому було складено протокол за відмову від проходження огляду. Зазначив, що раніше з ОСОБА_1 не зустрічався та не був знайомий, а тим більше свій автомобіль у нього ніколи не обслуговував. До доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про те, що він не бачив, що його зупиняють, місцевий суд обґрунтовано поставився критично і розцінив їх як намагання уникнути відповідальності, оскільки положеннями Правил дорожнього руху саме на водія покладено обов`язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, а також знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, зокрема зупинитися на вимогу поліцейського. Також на вимогу поліцейського Правилами дорожнього руху імперативно передбачено обов`язок водія пройти огляд на визначенням стану сп`яніння, незалежного від його особистого ставлення та бажання. Доводи ОСОБА_1 щодо не повідомлення ознак сп`яніння та не роз`яснення наслідків відмови від проходження огляду, не заслуговують на увагу, оскільки вказане спростовується оглянутим відеозаписом. У рішенні в справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі Розглядаючи справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 - 2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»