Постанова Одеський апеляційний суд № 523/6040/24

Номер провадження: 33/813/1567/24 Справа № 523/6040/24 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника Цвігун А.В. на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 року, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , 01.04.2024 року, о 21:15 год., на вул. Семена Палія, буд.70, в м. Одесі, керуючи транспортним засобом «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки, що полягали у відмові від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю автодороги М-05 Київ-Одеса км 452+811 м, за що передбачена відповідальність ст.188-57 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник Цвігун А.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Захисник зазначає, що постанова винесена без повного та всебічного розгляду справи, судом не враховано некоректність формулювання суті адміністративного правопорушення; не взято до уваги, що посадова особа схилила ОСОБА_1 до відмови та відбулася провокація відмови проходження габаритно-вагового контролю. Крім того, захисник посилається на те, що протокол неналежний доказ, не відповідає ст.256 КУпАП; та на відсутність повної фіксації подій. Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Цвігун А.В., які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення судового засідання не подавали. При цьому, захисник Цвігун А.В. подав до апеляційного суду заяву про розгляд апеляційної скарги без участі захисника, просив її задовольнити. За таких обставин суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників справи на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд приходить до висновку про таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №0002832 від 01.04.2024 року ОСОБА_1 01.04.2024 року, о 21:15 год., на вул. Семена Палія, буд.70, в м. Одесі, керуючи транспортним засобом «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки, що полягали у відмові від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю автодороги М-05 Київ-Одеса км 452+811 м, за що передбачена відповідальність ст.188-57 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №0002832 від 01.04.2024 року; актом про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю від 01.04.2024 року; рішенням про супроводження автомобільного транспортного засобу від 01.04.2024 року; доповідною запискою старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Соколова С. від 02.04.2024 року; копією товарно-транспортної накладної від 01.04.2024 року; а також відеозаписом, на яких зафіксовано обставини скоєння адміністративного правопорушення. Зібрані по справі докази відповідають критерію належності, допустимості та достатності, а їх сукупність вказує на обґрунтованість висновку місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП. Доводи захисника про некоректність формулювання суті адміністративного правопорушення, апеляційний суд визнає безпідставними. Апеляційний суд критично відноситься до доводів захисника про те, що посадова особа схилила ОСОБА_1 до відмови, та відбулася ніби провокація відмови проходження габаритно-вагового контролю, оскільки вказані доводи спростовуються сукупністю вищевказаних доказів у справі, зокрема відеозаписами тих обставин. При цьому, апеляційний суд наголошує, що в даній конкретній ситуації, вказане апелянтом порушення принципу безперервності відео фіксації, жодним чином не впливає на повноту, всебічність та об`єктивність з`ясування обставин у даній справі та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, оскільки інші докази, досліджені апеляційним судом, в сукупності зі змістом відеозапису, надають можливість суду встановити всі обставини справи, та підтвердити обставини події правопорушення. Також, апеляційний суд звертає увагу, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник до апеляційного суду не з`явилися, не скористалися правом надати своїх пояснень щодо обставин події та стосовно непогодження із оскарженою постановою. Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред`явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, сторона захисту не надала суду об`єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Таким чином, встановлені апеляційним судом обставини та сукупність досліджених доказів, дають достатні підстави для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер, обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника. З урахуванням наведеного, доводи стосовно невідповідності висновків місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Цвігун А.В. - залишити без задоволення. Постанову судді Суворовського районного суду м.Одеси від 08.05.2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим за ст.188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський