Постанова Одеський апеляційний суд № 947/397/24

Номер провадження: 33/813/841/24 Номер справи місцевого суду: 947/397/24 Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судових засідань Тьосової Я.В., захисника Паука А.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Паука А.І. на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року якою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн. Згідно з оскарженою постановою, 30.11.2023 року, о 23 год 30 хв, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz СLА 250» державний номерний знак « НОМЕР_1 » у м. Одесі по Фонтанській дорозі 143, з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, не чітка мова, тремтіння пальців рук та почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР. Не погоджуючись з вказаною постановою захисник Паук А.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апелянт вказує, що при винесенні оскарженої постанови суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не здійснив повного та всебічного дослідження обставин справи, не дав об`єктивної оцінки доказам, не врахував зокрема те, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №027897 від 24.07.2023 року, не містить доказів на роз`яснення працівниками патрульної поліції підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного заходу та які ознаки наркотичного сп`яніння вбачаються в останньої. Апеляційний розгляд проведено без участі ОСОБА_1 , однак за участю її захисника, який не заперечував проти здійснення розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомивши що остання обізнана про розгляду справи. Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази, суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Так, згідно з протоколом серії ААД №648990 від 01.12.2023 року водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі, що зафіксовано на БК №474483, 471943. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, суд визнає безпідставними, з огляду на таке. Суд критично відноситься до тверджень захисника, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №027897 від 24.07.2023 року не містить доказів на роз`яснення працівниками патрульної поліції підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного заходу та які ознаки наркотичного сп`яніння вбачаються в останньої, оскільки даний протокол не стосується даної справи. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено на місці події, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу. З відеозаписів чітко вбачається послідовність подій, які відбувались 30.11.2023 року, а саме: -спілкування працівників патрульної поліції з громадянкою ОСОБА_1 , яка не заперечувала факт керування транспортним засобом та зазначила, що в неї наявний тимчасовий дозвіл на керування автомобілем; - з урахуванням наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак остання відмовилася пройти такий огляд. За наведених обставин, дослідженні судом докази спростовують доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Будь-яких інших фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису з боді-камер працівників патрульної поліції, який долучений до матеріалів провадження, апеляційним судом не встановлено та стороною захисту не надано. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, від якого остання категорично відмовилася слід констатувати, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 т.130 КУпАП. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення. Слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Таким чином, істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови суду першої інстанції. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватою за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський