Постанова Одеський апеляційний суд № 504/2075/23

Номер провадження: 33/813/1318/23 Номер справи місцевого суду: 504/2075/23 Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.08.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Єленич О.В. на постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року якою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік, зі стягненням судового збору у розмірі 536, 80 грн. Згідно з оскарженою постановою, 10.05.2023 року, об 11 год. 20 хв., по а/д «Одеса-Южне М-28» 34 км., ОСОБА_1 керував автомобілем «MERSEDES-BENZ 413 CDi» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Не погоджуючись з постановою захисник Єленич О.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апелянт вказує, що місцевий суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не здійснив повного та всебічного дослідження обставин справи, не дав об`єктивної оцінки доказам, зокрема не врахував наступне: -працівниками поліції ОСОБА_1 був зупинений, оскільки їхав без паска безпеки, але будь-яких інших порушень ПДР йому не висувалось, працівники поліції ввели в його оману та безпідставно склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП; -копія протоколу ОСОБА_1 не була вручена; -працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі про адміністративне правопорушення; - ОСОБА_1 підписав пояснення до протоколу під диктовку та тиском поліцейського - сержанта Білоуса К.В.. За наведених обставин захисник вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, зокрема відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом. Апеляційний розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Єленич О.В., які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи 28.07.2023 року до суду апеляційної інстанції не з`явились, однак захисником було подане клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання 01.08.2023 року, ОСОБА_1 та його захисник Єленич О.В., будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, вдруге не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. За таких обставин суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи; суд дійшов висновку про таке. Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді першої інстанції є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №321367 від 10.05.2023 року, об 11:20 год., по а/д «Одеса-Южне М-28» 34 км., ОСОБА_1 керував автомобілем «MERSEDES-BENZ 413 CDi» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень та зазначив, що з протоколом згоден, від медогляду відмовляється. Вказані обставини свідчать про декларативність доводів сторони захисту стосовно необізнаності ОСОБА_1 про складення відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 власноручно написав свої пояснення, в яких зазначив, що він був зупинений на блокпосту та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру драгер та в медичному закладі він відмовляється, з протоколом згоден та претензій до працівників поліції не має. Дані пояснення свідчать про необґрунтованість доводів захисника стосовно підписання пояснень ОСОБА_1 під тиском співробітника поліції. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали справи містять пояснення свідків, які були залучені у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, але на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння апеляційний до уваги не приймає, оскільки останньому інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортними засобами у такому стані. За наведених обставин, дослідженні судом докази спростовують доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сама по собі містить склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», а після його відмови запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі, його відмова від огляду на стан сп`яніння беззаперечно вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи сторони захисту в частині відсутності підпису правопорушника в графі роз`яснення прав та обов`язків, апеляційний суд визнає декларативними, оскільки протокол містить підпис та пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він висловив свою згоду з протоколом, в якому міститься вказівка про роз`яснення прав та обов`язків. Таким чином, доводи захисника про неповне з`ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. З огляду на наведене, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, місцевий суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини. Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови суду першої інстанції. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Єленич О.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський